Андрій Квятковський на zbruči

 

Всі тексти Андрія Квятковського на zbruči. З кожним він віддавав нам частинку себе, в кожен вкладав свою душу...

 

 

ЕСЕЇ

 

Зробити, як Цісар

Якби прем’єр-міністр Іспанії Рахой був такий мудрий, як наш дідусь Цісар Франц-Йосиф, він теперішню каталонську кризу залагодив би так, що й цілісність Іспанії зберіг, і каталонців задовольнив надовго (а, може, й назавжди).

18.10.2017

 

Дністер, колія та 155 «лимонів»

Якщо сучасний галичанин буває чимось зворохоблений, то зазвичай збудник – десь у Києві. Йдеться про політику, про економіку чи про «соціалку» – немає значення. Зараз не так. Щораз більше галичан стурбовані суто місцевою проблемою. Точніше, загрозою. Бо в чиїхось божевільних головах виникла шалена ідея знищення перлини Галичини, одного з офіційних «семи природних чудес України» – Дністровського каньйону. 

12.04.2017

 

Кредо чи мантра?

Треба пам'ятати, що традиційний текст українського гімну – не символ віри, а радше мантра. А з буддійського досвіду знаємо, що і від мантр буває користь.

12.04.2016

 

Таксисти і корупція

Що первинне в корупції: беруть чи дають? Для мене цієї дилеми давно не існує, бо розв'язати її свого часу допомогли добрі люди. Уявить собі, таксисти.

22.03.2016

 

На захист вишиванки

Ретроградство та національна замкнутість не є монополією українців! В інших народів їхня «просунута» інтелектуальна еліта все це теж поборює. Тільки для цих рис вони знаходять назви, не образливі для своїх земляків. 

21.05.2015

 

Де не чухаються, проблем не забракне

Ніхто специфічних проблем Бессарабії нині вирішувати не буде – не до того. Але – будьте певні! – наші «доброзичливці» навіть у не схильній до сепаратизму Бессарабії таки створять більш чи менш гаряче «вогнище». 

28.04.2015

 

Батьківщина Мазоха

Хтось чув, щоби колись в історії мазохізм комусь допоміг і когось врятував? Неможливо повірити, що престиж України піднесеться від приниження престижу Галичини. І це розуміє кожен свідомий українець (зокрема, й галичанин)

30.03.2015

 

Берегівські шафки

Я не про балалайки, я – про шафки. Сірі такі металеві шафки для одягу, побачені в закарпатському Берегові. Просто шафки. 

05.03.2015

 

Перемога

Завжди можна здобути перемогу, якщо правильно визначити, ЩО для тебе є перемогою.

28.08.2014

Європа, культура, революція

Скажуть: нині в Україні люди гинуть десятками, а ти про що зараз?! Але революції та війни колись закінчуються, а ментальність залишається. І потім будує підвалини «нового чудового світу».

21.02.2014


Картинки з Майдану

У світі, насиченому відеокамерами, писати якісь «картинки» словами – завдання невдячне. Навіть близьке до графоманства. Хто на Майдані був, скаже: «Все було не так!». Залишається розраховувати на тих, хто не був

07.02.2014


П’ять днів Майдану

Здатність Майдану до самоорганізації, про яку тепер стільки пишуть, виявилася не лише  в «рутині» – взірцевому утриманні наметового містечка, а й в екстремальній ситуації.

18.12.2013


Утопії часом збуваються

Я зараз напишу кілька наївних, ейфорійних фраз, з яких невдовзі сам сміятимуся. Повірити в них до кінця, «по дорослому» – не мати розуму, але не написати їх зараз – не мати серця.

23.12.2013


Українська мрія – рушій «Майдану»

Відколи Янукович президентом, одні марно готували й закликали до нового «Майдану», інші ж прорікали, що вибухне він несподівано – від чогось зовсім непередбачуваного. Так і сталося.

30.11.2013

 

Не дали ради з керуванням і перекинулися...

З часом будуть щораз більше інвестувати, мусять зрозуміти з часом, що туристів на руїни не заманиш, "бронзових" панянок можна й на Хрещатику фотографувати. 

27.07.2013


Можливе та неможливе

Я нарешті зрозумів, чому українці як народ завжди такі нещасні. І чому вони як народ ніколи не можуть досягнути того, до чого прагнуть.

22.04.2013

 

Головне – не сполохати!

Є таке місце у Львові (а, може, й не одне), де щороку 7 січня сходяться всі вертепи й усі охочі на них подивитися. Я теж там буваю майже щоразу, отже, маю змогу порівнювати. Цього року з’явилося щось, чого досі в галицьких вертепах не було. Російськомовні персонажі.

01.03.2013

 


 

СПОГАДИ

 

ЯК ПОЧИНАЛОСЯ ТОВАРИСТВО ЛЕВА

19 жовтня виповнилося 30 років Товариству Лева. Від цієї назви й тепер віє чимось дивним і таємничим, а як вона сприймалась у «совковому» суспільстві 30 років тому, може уявити лише той, хто жив у тому «совку». Хоч насправді нічого таємничого в тих подіях і людях не було…

19.10.2017

 

Перший День міста Львова. 1987

Раптом усвідомив собі, що був свідком непересічної події в історії Міста Лева, яка чомусь залишилася поза увагою громади. Такий стався дивний збіг обставин. У найцентрішому центрі, у самий, що не є, «прайм-тайм» – а ніхто з «міродайних осіб» нічого не помітив. Як того Брейґелевого Ікара. А це ж був провісток усіх наступних подій у королівському місті Львові…

03.05.2014

 

 

РОЗВІДКИ

 

Якби вона справді вистояла – 2

Продовження розповіді про альтернативну історію Польщі другої половини XX століття.

12.02.2018

 

Сто років тому завершили календарний експеримент

Недавнє рішення українського парламенту реанімувало цікавість до давніших спроб запровадити григоріанський календар у церквах східного обряду.

15.01.2018

 

64 розстріляних галичанина

Виповнилося 80 років від часу масових розстрілів в’язнів «Соловецької тюрми особливого призначення» (СТОН), вчинених НКВДистами 27 жовтня – 4 листопада 1937 року в лісовому урочищі Сандармох поблизу тодішнього селища Медвежа Гора (з 1938 року – місто Медвеж'єгорськ, теперішня Республіка Карелія, РФ).

03.11.2017

 

Якби вона справді вистояла…

Непомічена в Україні альтернативна історія Польщі (1939-2013).

11.11.2017

 

Сумна річниця

21 жовтня виповнилося 70 років від дня проведення однієї з наймасштабніших операцій МҐБ («Міністерства ґосударствєнной бєзопасності») СРСР – т. зв. операції «Захід» («Запад») –  виселення десятків тисяч сімей із західних областей України.

21.10.2017

 

Як писати історичні романи

Романіст із Дніпра поставив Волинь і Галичину XIV століття в широкий міжнародний контекст.

28.09.2017

 

Храм на честь Конституції та «дуга Струве»

Невелике село Гвардійське (колишнє містечко Фельштин), що на Хмельниччині, відоме двома унікальними пам'ятками. Це «найконституційніший» храм України й елемент «дуги Струве».

28.06.2017 (разом з Дмитром Полюховичем)


Як росіяни не вкрали Тризуб

До століття Української національної революції.

08.04.2017

 

«Догналіти». Що це було?

Трохи більше року тому СБУ блискавично ліквідувала структури т. зв. «Української Правовірної Греко-Католицької Церкви» – тих самих «догналітів», яких перед тим Галичина не могла позбутися протягом довгих 11 років. Ким вони були?

05.07.2016

 

Про бійки «хохлів» з донецькими шахтарями

Що писали російські письменники про Донбас кінця XIX століття.

15.03.2016

 

Батько української футурології

105 років тому побачила світ одна з перших (коли не перша) українська політична утопія, а її автор став одним із перших (коли не першим) українським футурологом.

04.03.2016

 

Літні знахідки на дні Дністра

Різке цьогорічне обміління Дністра частково відкрило дно місцевого великого водосховища зі слідами затоплених поселень. «Чорні» археологи мали нагоду поживитися.

20.09.2015

 

Знайдено могилу сина Данила Галицького. Справді?

«Археологи шукали князя Данила Галицького, а знайшли його сина», – сенсаційно повідомив люблінський Dziennik Wschodni. Новина розлетілася миттєво – нарешті розкопки у Холмі, які тривають з весни 2013 року, наблизилися до сподіваного результату. Але чи так це є насправді? Львівські археологи твердять, що таке припущення наразі є дуже довільним.

11.06.2015

 

Прапор на вежі

25 років тому на ратушевій вежі столиці Галичини вперше після Другої світової війни підняли український національний прапор

03.04.2015

 

Ливчак, який не став українським Едісоном

Галичанин Йосип Ливчак, якого поховали на чужині сто років тому, був великим винахідником. Але не ввійшов ні в чию історію, бо неправильно обрав орієнтацію. Політичну.

25.11.2014

 

«Масонська» печера на Поділлі

Таємнича печера біля Мельниці Подільської то відкривається людям, то зникає. Таємничий «хорунжий Корбецький» у далекому 1777-му фактично започаткував тут галицьку спелеологію, загадавши нам при цьому купу загадок. 

01.10.2014

 

 

Флот для України – зіниця ока

Репортаж із тоді ще українського Криму про перші кроки з розбудови Військово-Морських Сил України, опублікований у «Post-Поступі» 1993 року. У наші дні описи тогочасних подій набувають нового звучання.

26.03.2014

 

 

ІНТЕРВ'Ю

 

з Люціян Ґаздою:

Алхіміки при дворі короля Данила?

Польські дослідники вважають, що Холм – столиця короля Данила Романовича – була в XIII столітті своєрідною «Сіліконовою Долиною» тодішньої Європи.

11.04.2017

 

з Андрієм Салюком:

«Розраховували ми виключно на власні сили»

Про деякі подробиці жовтневої «революції на граніті» 1990 року розповідає один із її фактичних провідників. Зокрема, про те, хто перший придумав назву «майдан Незалежності».

05.10.2015

 

з Андрієм Кокотюхою:

Габсбурзький Лемберг очима ніжинця

Відомий автор детективів й іншого захопливого чтива, київський (але родом із Ніжина) письменник Андрій Кокотюха зацікавився Львовом. Йому він присвятить цілу ретро-серію аж із семи детективних романів, дія яких точиться ще «за бабці Австрії». Два з них уже побачили світ, а третій на підході.

28.03.2015 (разом Віктором Ціоном)

 

з Валерієм Шевчуком:

«Є народи-хижаки і народи-будівники»

Специфіка інтерв'ю з Валерієм Шевчуком полягає в тому, що він дає «заочно», тобто тільки писані відповіді, причому паперово-намацальні, жодних email-ів. Але з ним навіть дистанційне інтерв’ю не може не заінтриґувати.

16.12.2014 (разом Віктором Ціоном)


з Мечиславом Багінським:

Київ «за» і «проти» Майдану

Коли у грудні минулого року Галичина скандувала «Київ, вставай!», то мала на думці таких, як він — Мечислав Багінський. Звичайний киянин, за фахом програміст. Вдень він працює, а ввечері, як на роботу, ходить на Майдан. Він бачить все, що відбувається в центрі Києва одразу з двох поглядів — зовні і зсередини. Цим його думка видається нам цінною. Отже, про киян і їхнє ставлення до Майдану.

17.01.2014

 

з Володимиром Кухарем:

«Відбувається десакралізація Януковича»

Активний учасник передноворічного Автомайдану під Межигір’ям, голова ГО «Українська альтернатива» розповідає, як можна дістатися до паркану «володаря Мордору» і що перешкоджає єдності Майдану

15.01.2014

 

з Вахтангом Кіпіані:

Уроки «посттрояндової» Грузії

Наш пострадянський регіон Східної Європи нині неначе переводить історичний подих, перебуває у своєрідному інтерреґнумі. Сторінку «кольорових революцій» остаточно перегорнули торішні грузинські вибори, що, здається, поставили крапку на останній із них – «трояндовій». А про нашу «помаранчеву» навіть самі її активісти намагаються не згадувати без крайньої потреби. Тим часом грузини, попри все, можуть дивитися в недавнє, «свіже» минуле з більшою самоповагою.

09.07.2013


з Френком Сисином:

«Я маю свою ідею щодо того»

Директор Центру досліджень історії України ім. Петра Яцика Університету Альберти в Канаді відповідає на питання Zbruch-а, навіяні враженнями від презентації монографії його учня Ларрі Вулфа (The Idea of Galicia: History and Fantasy in Habsburg Political Culture).

04.04.2013

 

 

ОПРАЦЬОВАНІ

 

Санітарний шеф Козацького Загону ім. Ґонти

Ще одна забута українська героїня. 28 листопада 1956 року померла у Відні Ірина Шміґельська-Климкевич, санітарний хорунжий Української Галицької Армії, згодом письменниця-мемуаристка, авторка спогадів про бойові дії УГА, публікованих зокрема в «Літопису Червоної Калини».

29.11.2017

 

Документи родини Франків з архівів радянських спецслужб

Липень 1941 року став фатальним для родини Франків: обірвалися життя Ольги Хоружинської-Франко та її сина Петра. Подробиці останньої смерті до кінця невідомі, але роль у ній радянських спецслужб не викликає сумніву. Натомість Тарас Франко під тягарем уваги всюдисущих «органів» прожив ціле життя (лекція Наталі і Богдана Тихолозів)

10.07.2017

 

Австрійська Галичина

245 років тому, у серпні 1772-го Галичина на понад 140 років опинилася під владою Габсбургів. Ці неповні півтора століття нашого минулого львівські історики рік тому висвітлили у збірнику науково-популярних статей.

18.08.2017  (разом з Оксаною Матвійчук)

 

Теорія архітектури, містика і війна

Чому у фортифікаціях оборонних монастирів XVI-XVII століть бачимо лише шестикутні вежі, натомість у тогочасних світських замках і фортецях не бракує й п’ятикутних? Невже містика якась?

25.06.2017 (разом з Світланою Янів) 

 

«Гадки і змаганя Русинів австрійских»

125 років тому головний редактор «Діла» Івана Белей намагався осмислити стан і завдання розбудови українського громадянського суспільства в Галичині та значення успішного розвитку цього процесу для всієї Європи.

08.06.2017

 

Гуцульське мосяжництво

Важко сказати, коли воно з’явилося. Відомо, що на кінець XVIII століття мосяжництво в гуцулів уже було. А остаточно занепало воно між двома світовими війнами – під натиском сучасної цивілізації. Лекція Олекси Валька

18.05.2017 (разом з Оксаною Матвійчук)

 

Марконі, Красуцький, Шредель, Гарасимович, Солтис та інші

Львівська скульптура другої половини XIX століття. Лекція Юрія Бірюльова

06.05.2017 (разом з Оксаною Матвійчук)

 

Перші руські сільські читальні в Галичині

Розвиток ідеї, організація, діяльність (перша половина та середина 1870-х років). Доповідь Олександра Седляра на історично-бібліографічному семінарі.

04.05.2017 (разом з Оксаною Матвійчук)

 

Печерний монастир у Бакоті – столиці Дольної Русі

Знайомлячись з історієї давньої Бакоти, поглинутої водами Новодністровського водосховища, маймо надію, що нам вдасться відвести цю загрозу від безцінних пам’яток Тернопілля й Івано-Франківщини, які можуть стати жертвами планованого гідрокаскаду, каже дослідник Бакоти, археолог із Хмельницького, кандидат історичних наук Сергій Маярчак

21.04.2017 (разом з Нелі Сауляк)

 

Там, де тепер водосховище

Олена Крушинська про автора «Нарисів Дністра», одного з найперших і найкращих українських етнографів і краєзнавців – Олександра Афанасьєва-Чужбинського.

05.04.2017 (разом з Катериною Фігуріною)

 

Спадщина нашого короля

Виявляється, король Данило у своїй столиці збудував твердиню, єдиним аналогом якій є деякі замки хрестоносців, споруджені в пустелях Близького Сходу.

29.03.2017 (разом зі Світланою Федичевою)

 

Холм короля Данила

Юрій Лукомський про розкопи церкви Різдва Богородиці в Холмі.

15.03.2017 (разом з Катериною Фігуріною)

 

Модернізація галицьких євреїв

Ізоляція, асиміляція, освіта. Доповідь Анни Вараниці на історико-бібліографічному семінарі.

11.03.2017 (разом з Христиною Дубницькою)

 

Від кагалу до культової громади

Галицькі євреї у 1772-1790 роках. Виступ Святослава Пахолка на історичному семінарі в Українському католицькому університеті.

25.12.2016 (разом з Світланою Янів)

 

Спогади про Євгена Сверстюка

1 грудня 2015 року (у перші роковини його відходу у вічність) Євгена Сверстюка згадували у львівській книгарні “Є” ті, хто його знав: Ігор КалинецьЗорян Попадюк, Ярослав Гарасим і Василь Будний.

13.12.2016  (разом з Оксаною Матвійчук)

 

Львівська інтелігенція з погляду культурної антропології

Україна почала відлік другої чверті століття свого «постреферендумного» незалежного існування. Як у цей період виглядала львівська інтелігенція? Шведська дослідниця (а водночас наша краянка) Елеонора Нарвселіус поділилася зі львів’янами своєю спробою культурно-антропологічного аналізу львівської ж інтелігенції після 1991 року.

05.12.2016 (разом з Оксаною Матвійчук)

 

Українське суспільство: вектори трансформації

Мікс двох лекцій, виголошених професором Головахою у Львові, де авторитетний київський науковець-соціолог підсумовує останню чверть століття розвитку українського суспільства

01.12.2016 (разом з Іриною Наумець та Катериною Фігуріною)

 

Митрополит Андрей: життєпис у ретро-світлинах.

1 листопада – день пам’яті митрополита Андрея (Шептицького). Ніщо так не сприяє збереженню пам’яті, як фотографія. Лекція Наталії Сеньківської

01.11.2016  (разом з Світланою Янів)

 

Моя гіпотеза

Що є українською культурою, а що нею не є? Що зі створеного в Україні, чи вихідцями з неї, чи з натхненного нею можемо вважати своїм, пишатися ним, а що маємо залишити сусідам? Ці питання завжди були драматичними, а в умовах українсько-російського збройного конфлікту стали просто пекучими. Сергій Проскурня, ініціатор і режисер недавнього резонансного виступу оркестру «Народжені вільними», пересвідчився у цьому в Києві, а тепер має таку нагоду і в галицькій столиці

14.09.2016

 

Як ми дивимося на пам’ятники і як вони – на нас?

Доки декомунізація топоніміки та монументалістики не відійшла в минуле, доти ця розмова не втратила своєї актуальности. Хоча відбулася вона у львівській книгарні «Є» за три тижні до початку Євромайдану. Коли ніякі «закони про декомунізацію» нікому ще й не снилися.

08.09.2016 (разом з Катериною Фігуріною)

 

Назва і простір: формування території України

Лекція Кирила Галушка у рамках проекту «Відкрита Школа Історії»

30.05.2016 (разом з Оксаною Матвійчук)

 

Вперед, до партійної диктатури!

Ми живемо у своєму світі щоденних турбот, десь у паралельному світі живуть наші політики, і ці світи нібито ніколи не перетинаються. Але так лише здається. Бо якість ремонту садочка нашої дитини залежить від вибору підрядника, ним може бути фірма депутата міськради, а чи виборола вона це право у чесному змаганні — це питання. Дискусія Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва «Внутрішньопартійна дисципліна: диктатура вождів чи демократична практика?».

04.05.2016

 

УГКЦ у підпіллі: історія священиків і мирян

У Львові під таким гаслом у березні відбулася зустріч з двома культовими постатями греко-католицького світу – Ігорем Калинцем і Богданом Прахом.

04.05.2016 (разом з Оксаною Матвійчук)

 

Діяльність групи зв’язкових Шухевича у 1945-1950

 Як українські жінки забезпечували виконання функцій найвищої посадової особи українського збройного підпілля.

08.03.2016 (разом з Оксаною Матвійчук)

 

Про колоніалізм, капіталізм і український комунізм

Російська антиліберальна – як не царська, то більшовицька – імперія чи європейська ліберальна, але теж імперія? – таку дилему намагалися розв’язати українські марксисти 100 років тому. Вона залишається актуальною й нині. Про це у Львові в рамках наукового семінару розповідав історик із Торонта Степан Величенко. 

12.02.2016 (разом з Христиною Дубницькою)

 

 

Народження міту

22 січня 1942 року головна радянська військова газета "Красная звезда" опублікувала нарис свого літературного секретаря Кривицького "Про 28 полеглих героїв". Це був майже день народження одного з найбільших радянських мітів періоду «великої вітчизняної війни» – міту про «28 героїв-панфіловців». «Панфіловці» – бійці гвардійської дивізії імені Панфілова, які в листопаді 1941-го біля підмосковного роз’їзду Дубосеково нібито зупинили 18 німецьких танків, а головне – нібито всі до одного при цьому загинули і згодом стали (посмертно, звичайно ж) Героями Радянського Союзу.

21.01.2016

 

Втікачі від війни

Трудові мігранти з Польщі на Донбасі у перші роки Другої світової. Лекція Станіслава Федорчука 

05.01.2016

 

Літописи – історія чи література?

У рамках Львівського форуму видавців – 2015 київський історик Олексій ТОЛОЧКО презентував свою нову книжку "Очерки начальной Руси" (видавництво «Лаурус», Санкт-Петербург).

05.12.2015 (разом з Христиною Дубницькою)

 

Україна, 1917-1922: сміх крізь сльози

Про повсякденне життя в революційній Україні розповів у Львові дослідник із Торонта Степан Величенко. 

03.12.2015

 

Етнічне мапування як ідеологія простору

Розповідь американського професора Стівена Сіґала про роль географічних мап в етнополітиці.

25.11.2015 (Євген Ланюком)

 

Львівський Майдан: два роки тому

Керівник прес-центру Львівського Євромайдану Отар Довженко, журналіст і викладач УКУ, згадує, як воно було.

23.11.2015

 

У Львові зайнялися «Ділом»

Цієї осені сталася важлива для галицької бібліографії та пресознавства подія – у Львові побачив світ перший том унікального видання «Часопис «Діло» (Львів, 1880-1939 рр.): матеріали до біобібліографістики».

10.11.2015


Про відвагу і страх

Про лауреата Grand Prix цьогорічного Форуму Видавців – книжку Олі Гнатюк «Відвага і страх»: за кілька годин до церемонії нагородження книжку обговорили у Львові шанувальники таланту авторки.

15.10.2015

 

Розпад Австро-Угорщини: причини та наслідки

18 серпня – 185-річчя Франца Йосифа I, засновника дуалістичної Австро-Угорщини, яка пережила свого цісаря лише на два роки. Чи справді ця імперія мусила розпастися, розповів цього літа у Львові американський професор із Індіани Чарльз Інґрао

18.08.2015 (разом з Христиною Дубницькою)

 

Прощання з каноном Шевченка

«Цей фільм – це прощання зі старим каноном Шевченка. Це не критика старого канону, не знущання над ним, а просто очищення», – говорить Сергій Проскурня про свою стрічку «Тарас Шевченко. IDентифікація».

10.03.2015


«Цю книжку має мати кожна освічена людина»

Вихід у світ книжки Святослава Пахолкова «Українська інтелігенція у Габсбурзькій Галичині: освічена верства й емансипація нації» став подією в сучасній українській історіографії. Це підтвердила і її презентація, яка відбулася у львівській книгарні «Є»

11.02.2015

 

Україна знімає опозицію зовнішнього та внутрішнього

Фрагменти з виступу Алєксандра Еткінда, професора Європейського університету у Флоренції, на презентації у Львові російського перекладу англомовної монографії «Внутрішня колонізація. Імперський досвід Росії»

05.11.2013

 

Що є фашизм і що є український інтеґральний націоналізм?

Презентація монографії Олександра Зайцева «Український інтеґральний націоналізм. Нариси інтелектуальної історії» та препрезентація нового випуску часопису «Україна модерна» (число 20, «Фашизм на сході Європи»).

02.10.2013

 

 

ІНШЕ

 

«Локальна історія» в Інтернеті

Львівські історики-ентузіасти втілюють проект, який з часом дозволить кожному галицькому селу мати свою інтерактивну історичну Інтернет-сторінку.

24.10.2015

 

Малі міста виходять в Інтернет

Стартувала експериментальна програма з ведення онлайн-трансляцій засідань сесій малих міст України. Ініціатори переконані, що під пильним оком небайдужих громадян депутати діятимуть виваженіше і чесніше.

27.02.2015

 

03.05.2018