»А панові, який вважає, що всі людські мізки мають вирівнятися під колір хакі, сказала би одне: якщо ти воював за те, щоб жити у країні свободи, то знай – у Свободи капці рожеві.
«
Андрій АНДРУШКІВ розповів Z про Виборчий кодекс, який впроваджує в Україні безпрецедентну систему.
Досі актуальною є думка про те, що «при многости мудрости множиться й клопіт, хто ж пізнання побільшує, той побільшує й біль». Начитається, бувало, людина чогось розумного – і потім морочиться сама і непокоїть інших. Огляд подій тижня від Юрка ТИМЧУКА.
Релігієзнавці Андрій ЮРАШ і Анатолій БАБИНСЬКИЙ – про те, наскільки українська православна Церква дійсно є близькою до отримання автокефалії, і про те, в який спосіб нашій помісній Церкві може нашкодити російська патріархія
Джон Рональд Руел Толкін для свого сина розповідав казки, які потім стали легендою. Крім того, людство взнало, що на заході є Шир – і там добре, а на сході є Мордор – і там також відносно добре, але недовго
Ексклюзивне інтерв'ю з експертом Королівського інституту міжнародних відносин Chatham House про Британію, Росію, Україну та Львів.
Чого і як навчають окупанти кримських школярів: аналіз підручників з історії для старших класів.
Володимир ПЕТРАКІВСЬКИЙ про "плівки Холодницького", як черговий замах держави на права та свободи своїх громадян
Правосуддя в Україні – процес заплутаний і дуже часто незбагненний, а все, що має відношення до юриспруденції, викликає запаморочення. Огляд подій тижня від Юрка ТИМЧУКА.
Чим керувалася українська влада, ігноруючи заклики Єврокомісії щодо електронного декларування? В який спосіб оприлюднення декларацій вплине на рівень довіри до громадських середовищ?
Марія КРИВЕНКО з приводу нової програми української літератури в школі
З незначною перевагою в 51.5% в Чехіїї переміг чинний президент Мілош Земан, який вирізнявся проросійськими симпатіями, євроскептицизмом, «народним», а іноді відверто вульгарним стилем поведінки
Український правник Сергій ГОЛОВАТИЙ – про те, чому Україна досі стоїть на правовій концепції Вишинського і чому від термінів "верховенство права" і "права людини" слід відмовитися.
Державне бюро розслідувань України очолить особа, котра мала підлягати люстрації – колишній прокурор Пустомитівщини Роман Труба. "Темна конячка", "кандидат нізвідки", "ненадійна особа" – в чиї руки ми віддаємо найважливіше слідство?
Дослідник Центру економічної стратегії Дмитро ЯБЛОНОВСЬКИЙ – про те, чому українці бояться реформ, про методи, які використовують українські популісти, і те, чому в пам'яті завжди залишається "зелена ручка" та "вагітна старшокласниця"
Яким буде розвиток «справи наплічників», за котрою затримали сина міністра внутрішніх справ Авакова, та її майбутні наслідки для України
Директор фонду "Демократичні ініціативи" – про вуличну акцію під парламентом, протестні настрої українців і свій страх перед наступними виборами.
Андрій АНДРУШКІВ із «Центр UA» і Вадим МІСЬКИЙ із «РПР» – про те, до чого йде протест «великої політичної реформи» й ризики радикалізації акції
17 жовтня в Україні відбудеться акція з закликом до «великої політичної реформи». Один із ініціаторів – керівник організації «Центр UA» Олег РИБАЧУК – розповідає Z про вимоги і мету
Виконавчий директор фонду "Відродження" – про мовну статтю освітнього закону, "провайдерів" українських реформ, а також совєцькі звички українських еліт, котрі не дають зростися тканині державної єдності
Хтось би, може, тепер пояснив: якого дідька влада взялася так активно до боротьби з Саакашвілі, із Садовим? Думка експертів та реакція світу на недільні події на українському кордоні.
Директор Департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури Андрій ЮРАШ розповідає Z про те, чому Україна мусить рухатися в бік повноцінного переходу на григоріанський календар свят і чому це є питанням цивілізаційного вибору
Один із фундаторів ініціативи «21 листопада» – про те, чого нам завжди бракувало для перемоги, і про цінності Майдану, які треба перенести на цілу державу.
Розмова з керівником державної міжвідомчої комісії з увіковічення пам'яті учасників АТО, жертв війни та політичних репресій Святославом ШЕРЕМЕТОЮ про суть претензій до України щодо проведення поляками пошукових та ексгумаційних робіт на нашій території
Авішай МАРГАЛІТ: «Порядне суспільство — це таке, що є досяжнішим і нагальнішим. Бо це суспільство, яке не принижує людини».
У Верховній Раді готуються до розгляду законопроекту, за яким українська мова має бути обов’язковою у всіх публічних сферах життя.
Боротьба з промосковськими режимами тривала від Балтійського до Чорного моря. До 75-річчя створення УПА публікуємо огляд історії європейських повоєнних антикомуністичних рухів спротиву. Підбірка АРХІВНИХ ФОТО від Інституту національної пам'яті України
Вчора пану Земанові вдалося те, що вдається мало кому з чехів. Він потрапив на передовиці практично всіх українських ЗМІ. Все тому, що пан президент переконаний: Крим – це "fait accompli"
Активіст української громади Барселони Михайло КУЗІВ розповідає Z про те, які настрої панують серед українців на тлі референдуму про незалежність Каталонії і про те, чи схожі каталонські сепаратисти на тих із Криму й Донбасу.
Оксана ФОРОСТИНА: "Те, що нам видається дуже страшним і складним, те, що позбавляє нас сну, лише через кілька років виявляється чимось мізерним і зовсім не страшним. Це означає, що ваше майбутнє настало".
Сьогодні набуває чинності новий закон України «Про освіту», мовна стаття якого викликала дискусії не лише в Україні, а й гнів з боку країн-сусідок
Поговоримо про тупі фільми. Тупі не тому, що тупі, а тому, що складаються з тупих сцен. Особливо трилери. А спеціально голлівудські.
Як образ ворога народжується? З чого починається? Як опанувати це почуття, коли воно вже живе у тобі? Коли можна допустити пробачення і чи здатне пробачення перемогти образ ворога?
В теорії ми всі знаємо, як правильно, розуміємо, що так, як є, робити не можна. Теорію, як завше, псує практика, бо реальність виявляється набагато інертнішою і підступнішою за свідомість.
Чи тільки мені здавалося, що у викладанні, передусім шкільному, української літератури якось категорично (щоб не сказати – катастрофічно) замало драйву?
Добре, що потреба скласти барикаду є сильнішою, ніж спокуса скористатися складеною. Адже по-справжньому захоплює нова естетика
Сороковини… дивне за енергетикою слово, сповнене болю… Сьогодні воно мені прочитується як сорок днів вини. Сорок днів вини перед людиною, яка була відлюдником
Давно не було такого трешу – отак починається Велика Вітчизняна Інформаційна Війна. Точніше, вона почалася, коли ЮВТ створила свій власний акант на Фейсбуку
Нині, на 9-й день після Великодня, чимало українців підуть на могили до своїх родичів. Хоча більша частина з тих, що обходять Радуницю, вже зробила це в неділю, пішла на гробки...
«Если бы референдум проводили сегодня, мы бы за присоединение к России не проголосовали.» А іронія долі в тому, що після того референдуму цих ідіотів інфантильних в жодному з імовірних майбутніх ніхто ні про що питати не збирається
Не вірте перекладам, особливо тим, які російською. Греко-католицький випадок в романі Набокова «Пнін».
Просторова уява – це талант, який є доволі рідкісним. Тому так важливо зміщувати візир. Навіть тоді, коли йдеться про кілька метрів, про кількадесят сантиметрів.
Вже кілька літ напередодні кожного Великодня вступають в бій світлі і темні сили, на прю стають паска contra куліч, і сам Великдень проти Пасхи, а ще Паска проти Пасхи.
В одну мить дороги Європи й небесні простори світу заполонюють каравани, котрі прямують до Галичини. Вони везуть наш люд домів. Везуть, ніби свідків, котрі бачили, що там Христос Воскрес, тому й у нас диву так само бути
Пригадую цілком виразно, що як у восьмому, так і в дев’ятому класі я не міг дочекатися Страсної п’ятниці. А все з однієї причини, що носила назву «Jesus Christ Superstar»...
...поводимося з Богом, як з прирученою твариною, перенісши своє неглибоке людське розуміння речей і суті на того, через кого все сталося, вважаючи, що все тримається на взаємній користі.
Поволі, зі скрипом, долаючи ущелини, бурхливі ріки і болота, українська мова пробивається, як трава крізь асфальт, навіть окремі блогери переходять на нашу мову...
Ми також маємо шанси вижити, якщо зуміємо ці окуповані території по-справжньому реінтеґрувати. Точніше, не реінтеґрувати, а інтеґрувати, бо інтеґрованими вони ще в нашій історії ніколи не були
Надгробний камінь виконав свою роботу, жінки – свою, а тепер запрошення ще раз звернене до вас і до мене: запрошення розбити рутину, оновити своє життя, рішення та існування.
На Вербну неділю Він в’їжджає у Єрусалим на молодій ослиці. Цю драматургію подій викладено точно, наче записано математичними формулами. Усі слова, які мали бути сказані, – сказані й записані.
2005-й, а психоз уже гуляв на повну. І маразм усе міцнішав. І ключова фраза «Россия унижена» робила цього колективного буйно схибленого маразматика смертельно небезпечним для людства вже в цілком недалекому майбутньому.
Люди підлаштовують своє життя під соцмережі. Прогинаються під них, впадають в залежність. Закликають інших жити яскравим різнобарвним життям, а самі замикають себе в цій зоні комфорту однотонних профілів.
Уявіть собі світ, в якому за всіма вашими щоденними діями постійно спостерігають і – увага – оцінюють. Позитивна, на думку уряду, поведінка заохочується, негативна – карається. Це не дистопія, це реальність 2020 року в КНР. Спочатку в КНР.
Наш істеблішмент майже всуціль російськомовний, українську вмикає лише для телезвернень до народу. Україномовнішою країна стане хіба в наступному поколінні. Така реальність
Ким ти є, ким буваєш, ким не хочеш нізащо бути, ким, на жаль, бував, ким, на щастя, маєш шанс побути – всі ці питання неможливі без реальності, за якою стоїть не що інше, як інша людина.
І от вони отримали трибуну – Фейсбук! І стали князями життя. Вони можуть, лежачи на канапах, сидячи за кордоном, скидати цю владу. Нарешті відімстять за свою пригноблену онанізмом юність
Життя у нас вимірювалося війнами: за Австро-Угорщини служили в уланах, за Польщі – в кавалерії та піхоті; перша радянська мобілізація, друга, потім весняні та осінні призови. Федів ровесник був першим, хто прийшов покаліченим з війська у мирний час
Найважчі часи – посередині між Різдвом та Великоднем. Між відчуттям чуда та надією. Провалля поміж двох рятівних берегів. Різдво маємо на розпутті, аби підбадьорити нас дорогою. Великдень ж – се логічний підсумок цієї складної доби.
Не знаю, чи це добре, чи погано, але переважна більшість навіть на десять років молодших від мене людей вже взагалі нічого не тямить у всій цій брехні СССР
Мовчить, але повідомлення доставлене. Прочитане. Мовчить. Онлайн. Вийшов. Зайшов. Подивився, вийшов... Будь як восьмикласниця, не застрягай у минулому
Блиск багатств інших країн і розкіш далеких берегів манить і обіцяє, ти тільки працюй. Не знайшовши Європи в Україні, українці їдуть туди, де вона є
...чи вони врешті-решт наважаться стати світовими лідерами без лапок: «Гаразд, психопат Путін заявляє, що здатен знищити світ. Але чого вартий світ, який не здатен знищити психопата Путіна?»
Добро варто пам’ятати. Особливо те, яке вчинили ви. Бо коли дружина почне сварити, що ви поперли взутим до покою, то можна нагадати: «А пам'ятаєш, як ти хворіла, я тобі приготував чай? І замість одної скибки цитрини поклав дві»...
Вбивство отруєнням – жахливо несучасне. Втім, що таке сьогодні, коли йдеться про Росію? Де її сьогодні, де її вчора, де її завтра? А завтра її там, де її завжди.
Дивна річ, як гнобленим і приниженим може бути потрібно пригнобити когось упослідженішого. Всі ці нещасні українці дійсно вважають, що вже хто-хто, а цигани існують для того, щоби пересвідчуватися у своїй вищості
Невідомо, як Бог, але людина вже напевно створила Бога за своєю подобою: доброго, гнівливого, такого ж вередливого, а то й жорстокого, як вона. Від Відкривача Земель і Підкорювача Світу до Розгубленої, Сповненої Сумнівів істоти – нелегка подорож
І ніхто в Росії не напише, що "Смерть Сталіна", ця сатирична провокація, спланована проти сьогоднішнього Кремля, – це досить прямолінійна паралель і навіть певною мірою художня репетиція, натяк і передбачення.
Путін – це наша виграшна лотерея, бінґо. Якби на його місце прийшов якийсь нормальний чоловік, що вміє прораховувати всі ходи й виходи, ми б і далі гнили в своєму болітці
Двомовність як вона є – не лише наш феномен. І взагалі ніякий вона не феномен. Перефразовуючи певного графа, можна сказати: «Усі одномовні нації схожі на себе, кожна двомовна нещасна по-своєму»
Досвід наших народів попередніх століть засвідчує: конфронтація між поляками та українцями, часто інспірована Росією, призводить до нашої спільної поразки
Сутністю фіранок є те, що, знаходячись на межі просторів, вони одночасно належать обом просторам. То, чим хочемо прикритися одним боком, виставляємо на показ іншим. Теперішні фіранки подібні до так званої розкішної білизни. Прикриття служить демонстрації
Раніше мені здавалося, що в зимі немає сенсу. Що зима – темна, брудна, мокра, калюжна, ніяка пора року. А вираз «ставати на лижі» означав втікати з пар...
Любов – це коли поет торкається до світла і з їхньої любові народжується вірш. Любов – це коли залишаєшся тихим, а вогонь серцем живиться. І коли з великих доріг вибереш найважчу, щоби іншим, котрі по ній йтимуть після тебе, вона легшою була
Але добре вже не буде. Буде тільки гірше. Аж котрогось дня вся література й справді перетвориться у сприйнятті мільярдів самовпевнених ідіотів на сповнену шуму і люті оповідку, яка не означає нічого
Новини з-за поребрика – то так гейби китайські вісті епохи хунвейбінів. Але й на наших теренах теж вар'ятів досить.
Чортків – одне з міст, без яких годі уявити існування літератури. Василь Махно взявся розпороти історію міста і показати актуальне минуле.
Музика, не лише українська, остаточно стала фоном. Є Мережа, серіали й куховарство – три кити сучасної культури. І рок вже ніколи не буде таким екзистенційно важливим, як у році Божому 1998-му.
Це відверта підміна реальної історії пропагандою. Це наївна спроба відретушувати минуле політичним декретом. Це й зверхність щодо інших. Це затикання рота. Це, зрештою, залякування. Це дорога в нікуди
Що й казати – щастить нам на тихих вар’ятів з нового польського уряду. Тепер кажуть, що українців австрійці придумали. Колись ми вже таке чули. Від Росії.
Все добре буде в нас тоді, коли держава буде не орвеллівським коритом і не сакральною величиною, а ефективним менеджментом