ситуація

Медики очікують неминучого зростання захворюваності на кір й закликають до термінової вакцинації. Втім вакцин, які тепер є у кожній поліклініці, може й не вистачити.
Івано-Франківськ 18.01.18
Політики, чиновники і клір виношують ідею нового будівництва на фундаментах унікальної пам’ятки середини ХІІ ст. Археологи це називають аферою, яка не має нічого спільного зі збереженням спадщини.
Галич 17.01.18
Вікторія АМЕЛІНА: "У січні дуже хочеться вірити в диво. Але дива справді не буде – буде робота. Та диво і робота – часто одне й те саме. Просто нам, зі святкового Львова, цього часом не видно, забувається"...
Львів 15.01.18
На цьогорічній Маланці у Вашківцях стібалися зі всіх: і з Трампа, і з поліції, і з Московського патріархату. Фоторепортаж Павла ПАЛАМАРЧУКА.
Буковина 15.01.18
У Тернополі видали книгу популярної історії міста. "Це не попсове видання, але воно для людей, які хочуть більше знати, а отже більше любити своє місто", — каже у розмові із Z її автор Володимир ОКАРИНСЬКИЙ
Тернопіль 12.01.18
Розмова з начальником Львівського обласного управління юстиції, якого звільнили перед самісіньким новим роком. Він розповів Z, що уже подав заяву до суду і сподівається, довівши свою правоту, "звільнити" з міністерських посад усю дисциплінарну комісію
Львів 10.01.18
В пам’ять про музичного критика, радіоведучого та меломана Олега МОСЕСОВА Z публікує текст лекції, яку він прочитав наприкінці листопада.
Львів 05.01.18
Прогноз погоди в Галичині на січень 2018 року
Львів 04.01.18
Івано-Франківський художній музей як приклад нівелювання ідеї обрання керівників закладів культури на основі конкурсу.
Івано-Франківськ 03.01.18
Минає 25 років з часу заснування у Львові Політологічного центру "Генеза" – першої в Україні дослідницької інституції в царині гуманітаристики. Про те, як це було тоді, для Z пригадали засновник Центру Ігор МАРКОВ та один із аналітиків Ігор ТАНЧИН
Львів 28.12.17

штуkа

Майя Гарбузюк
Простір діалогу: Цей «паровоз історії» – «тук-тук», «так-так» виплескують у долоні актори разом із глядачами ритм його коліс – ментально відправлено із 1924 року, відколи козацький Бахмут став радянським Артемівськом.
Львів 18.01.18
Любов Ільницька
НашТеатр: У контексті польсько-української співпраці у сфері театру Перший перегляд (незалежних) українських театрів став рідкісною спробою змінити вектор нашого партнерства.
Варшава-Львів 17.01.18
Галина Канарська
спогади: Цю невелику за обсягом книгу треба читати не поспішаючи, одна за одною мандруючи долею Бориса Міруса, а отже – сторінками історії.
Львів 16.01.18
Розмовляв Ярослав Підгора-Гвяздовський
ЇхнєКіно: За дужками підсумків минулого кінематографічного року опинилось чимало вартісного, що могло б утворити список інших «кращих», і значно довший за попередній.
Київ 15.01.18
святочне: Провадять бесіду, запитують, починають коляди, що їх підхоплюють у колі. Так і триваємо разом: спів-кутя-спогади-спів...
Львів 12.01.18
Мирослав Трофимук-молодший
ART-експеримент: Franko Laboratorium – це осучаснення самої експозиції, доповнення історичних експонатів експонатами емоційними.
Львів 11.01.18
Магус Анастасія, Шавель Тетяна
НашТеатр: «Впольована пристрасть» стала чимось новим для Львівського академічного театру імені Леся Курбаса.
Львів 10.01.18
Розмовляла Наталя Ткачик
особистість: Катажина Котинська – про найбільші спокуси та гріхи перекладача, і про Львів, якому присвячена її найновіша культурологічна розвідка.
Львів 09.01.18
Підготували Євгенія Нестерович, Наталія Космолінська
Звіт: Підбиття підсумків у 2017-му стало справжнім трендом – з’явився свій хештег, і навіть антитренд, як і годиться в українському сегменті фейсбуку.
Львів 08.01.18
Тимофій Гаврилів
Книжка: Гриб від вибуху окреслив рамкові умови японської літератури, змусивши переглянути модерністську естетику; змусивши переглянути естетику як таку.
Львів 05.01.18

минуле

Володимир ГІНДА
Його постать в українській історії зазвичай пов’язують із Актом проголошення Української держави 30 червня 1941 року. Втім, ми досі мало знаємо про його життя неполітичне.
19.01.18 : у цей день
Мар’ян ХОМЯК
На початку 1930-х років: від місяця католицької преси до вшанування пам’яті Михайла Грушевського
18.01.18 : громадівство
Іза ХРУСЛІНСЬКА
Рефлексії Ізи Хруслінською про відзначення в Польщі чи радше іґнорування владою 70-ї річниці акції «Вісла», чим вона була для української спільноти, і чим би мала бути для етнічних поляків в РП
17.01.18 : акція «Вісла»
Андрій Квятковський
Недавнє рішення українського парламенту реанімувало цікавість до давніших спроб запровадити григоріанський календар у церквах східного обряду.
15.01.18 : хронос
Станіслав КЛОСОВСЬКИЙ
Скульптор, колись один із провідних у Львові, залишив свій слід у США. Світові війни стали для нього фатальними. Перша – майже зруйнувала мистецьку кар’єру, Друга – вигнала з рідних сторін.
12.01.18 : цей тиждень
Богдан Скаврон
Станиславів (тепер Івано-Франківськ) 110 років тому очима газети Kurjer Stanisławowski.
09.01.18 : хроніка
Володимир ГІНДА
Святкування Різдва Христового галичанами та волинянами 75 років тому в чомусь було подібним до теперішнього, а в чомусь – відмінним. 
07.01.18 : святкове
Др. Остап ГРИЦАЙ
«Все наново відживають вони в нас, сі діточо наївні, діточо радісні й діточо віруючі — різдвяні мрії...» Святочні роздуми з 1922 року
06.01.18 : Різдвяні мрії
Мартін Поллак – Л.-П. Стринадюк
Мартін Поллак: «Гуцульщина займає особливе місце в моєму серці. Можливо, не в останню чергу й через те, що я також виростав у горах. Шкода, що відкрив для себе Україну, а також Гуцульщину, занадто пізно»
03.01.18 : Гуцульщина
Богдан Скаврон
Станиславів (тепер Івано-Франківськ) 110 років тому очима газети Kurjer Stanisławowski.
30.12.17 : хроніка
Юрій Андрухович:
І наскільки ж промовисто це відрізняється від українських слів «дружина» та «подружжя»! Де в російській неволя і примус, а краще сказати «принуждение», в українській – вільний вибір.
19.01.18: слова
Тарас Прохасько:
Живучи у закритому середовищі, обов'язково потрібно заносити туди щось стороннє. Хоча би розповіді про прочитані на самоті книжки. Тільки так формується повносправний вихід у світ у замкнутій провінції.
18.01.18: епос
Юрій Винничук:
Якась дивовижна ненависть яріє в так званого братнього народу. Ми їх не так ненавидимо, як вони нас. І чим ми їм не догодили? Тим, що ще не вмерли? І це чудовий доказ того, що ми інші, різні і ніколи не зійдемося.
17.01.18: небраття
Тарас ПЛАХТІЙ:
В Україні матимуть перспективу лише ті політичні партії, які зможуть генерувати внутрішню етику, застосовуючи певні алгоритми колективної праці.
16.01.18: алгоритми
Олександр БОЙЧЕНКО:
Як ми реагуємо на безперервні подвійні послання влади? Хтось шизофренічною апатією, хтось маніакальним ентузіазмом, хтось психотичною агресією, але все це – рівною мірою хворобливі реакції на ситуацію.
15.01.18: шизофренія
Мирослав Трофимук:
Не той тепер українець, і Дніпро не той. Дивлюся в телевізійний екран і аж боляче на вуха. Унаочнюється мені, як під грубою лупою, наша нова національно-етнічна спільнота
14.01.18: мізантропне
Олександр Фільц-Павенцький:
Проблема Ґетьє і принцип очевидності – спроба окреслити відповідь на про традиційне питання: чи можемо визначати знання як обґрунтоване істинне переконання
13.01.18: очевидність
Василь МАХНО:
букви згрібаю       - зерна пшениці й рижу -  тінь на підлозі залишу і білу звізду примерзлу в вікні
13.01.18: поезія
Юрій Андрухович:
Ця війна є передусім спазматичною спробою виштовхати нас за межі історії. З усіх варіантів нам залишається розрив із позаісторичністю. З усіх російських поетів нам залишається Померанцев
12.01.18: Померанцев
Тарас Прохасько:
Нормальне життя. Але аж тоді, коли починаєш про нього думати, з'ясовується, хто з давно померлих зробив тобі його таким. Чию тінь мусиш весь свій вік виразно бачити накладеною на свою власну
11.01.18: ретроспектива
Юрій Винничук:
Про темне похмуре дно московського-кагебістського патріархату написано за останні дні вже багато, і не хочеться повторюватися. Але з цим треба щось робити
10.01.18: ПринесиЛяльку
Андрій ЛЮБКА:
Чи по-християнському це – відвернутися від Чужого у скруті, відмовити Іншому у хвилину розпачу? І чи відспівав би той батюшка Ісуса, якого христили не в Москві-ріці?
09.01.18: ПринесиЛяльку
МАЙКЛ:
Ці теперішні діти так швидко ростуть. А мені хочеться крикнути: стоп, синулька, почекай, не рости, залиши мені сон, залиши мені ніч, коли перед Оперним гаснуть фонтани...
08.01.18: з нутра
Юрій Андрухович:
Пастушки позасинали. І ягнятко. І всі осли та воли в околиці. Й ангели в небі позасинали, зависнувши в невагомості. І тільки я не спав – від щастя. В очікуванні локомотива.
05.01.18: експрес
Тарас Прохасько:
Завше шкода, коли Різдво безсніжне. Хоч якраз таке Різдво може бути наповнене тими властивостями, які набуваються через відсутність чогось декоративного і звичного.
04.01.18: сезонове
Юрій Винничук:
Це дивна ідея – екранізувати Пушкіна у той час, як не екранізованими залишаються безліч класичних українських казок. Росія просто сидить в головах багатьох наших кіномитців і продюсерів. Чим її вибити, як не молотом нашого гніву?
03.01.18: вектор
Євгенія Нестерович:
Чотирнадцять днів між Новими роками – межиріччя, міжчасся, порожнеча між двома віконними шибами. Дірка в календарях, яку можна наповнити смислом, збивати докупи мрії і бажання.
03.01.18: міжчасся
Кшиштоф ЧИЖЕВСЬКИЙ:
Розмова про поняття глибокої культури – з думкою про фестивалізацію культури та креативну економіку. Розмова про культуру мовою невидимих сполучних тканин та мостів.
02.01.18: глибока культура
Олександр БОЙЧЕНКО:
Чого б це я мав у новий рік без пам’яті вступати? Зрештою, якщо її акуратно, а не як раніше, спакувати, то там ще й трохи майбутнього поміститься. Було б лише чому поміщатися
01.01.18: артефакти
Соломія КРИВЕНКО:
Наш світ творять слова, якими його описують. То в якій реальності живемо ми? Як вона виглядає у промовах Президента України на День Незалежності і як вона змінюється з року в рік
31.12.17: акценти
Василь МАХНО:
...бо коли народжується звізда –                        у неї є свій апостол і своя музика – і своє бути
30.12.17: поезія
Юрій Андрухович:
Цілком можливо, що недалекий той час, коли наші вірні традиціям візантійці прокинуться – а отари їхньої тільки і всього, що по найглухіших та найбезлюдніших селах. Решта ж рішуче поїде з їхньої Візантії геть
29.12.17: пастирі
Тарас Прохасько:
Великий натяк не став уроком. Безповоротне знищення природного середовища, яке знаходить безліч виправдань, далі залишається найвидимішою ознакою України
28.12.17: прогноз
Марія КРИВЕНКО:
І припис для письменників: заради власної безпеки пишіть виключно про інопланетян. Хоч у нас так багато прав, але безправ’я від цього не поменшало
26.12.17: письменникування
Франціск:
Зворушені радістю дару, маленьке Вифлеємське Дитя, просимо Тебе, щоб Твій плач розбудив нас від нашої байдужості...
25.12.17: ватиканське
Тарас Возняк:
«Цього року я якось дуже чітко і ясно побачив щось, що ні мені, ні вам не надто сподобається. Спробую огорнути це інтуїтивне відчуття в слова...» Слово на Межі року
24.12.17: межа року
Дмитро Єльніков:
Не конче очікувати на зішестя архангелів або ж прояву літер на стіні. Мабуть, що буває і так. Проте якби Господь промовляв до нас настільки зрідка, йшлося б радше про певний іншопланетний розум
23.12.17: реалізм
Юрій Андрухович:
Уся надія – її тоненький проблиск – у тому, що розваги, тут і там влаштовувані владою для народу, мають властивість час від часу набридати й вичерпуватися. Й це не віщує їй нічого доброго.
22.12.17: юстицiя
Андрій ЛЮБКА:
Запрошення взяти участь у культурно-просвітницькій акції на підконтрольній Україні частині Донбасу стало приводом згадати про концепцію Гроха про етапи націєтворення.
21.12.17: основи
Юрій Винничук:
Замолоду я жив на Замарстинові, який мені сниться й досі. Крамниць там було небагато, в одній була продавчиня дуже гарна, з довгою русою косою... Історія про кохання.
20.12.17: lovestory
Ярина ВИННИЦЬКА:
...коли ти вірив у Миколая і тобі так солодко жилось на сім світі, але ти ще не знав, що цей стан називається любов’ю. Бо любов – це не про досконалість, а про вміння прийняти недосконалість і витримати її.
19.12.17: святочне
Олександр БОЙЧЕНКО:
Ще про Бандеру: визнавати окремі заслуги якогось діяча у минулому зовсім не завжди означає погоджуватися з ним і бажати собі втілення його ідей у майбутньому.
18.12.17: португальське
Тимофій Гаврилів:
Для України її правлячий клас – антиукраїнський і антидемократичний. Українськість, яку він демонструє, продиктована розрахунком на збереження влади, потрібної для конвертації в прямі прибутки
16.12.17: владці
Василь МАХНО:
Поезія залишає сторінки книжок і розмножується веґетативним способом: інтернет, інстаґрам, фейсбук. Що це: відчуття нового часу чи небезпеки? 
16.12.17: поезія
Юрій Андрухович:
Україна в небезпеці. Нею намагаються керувати люди, які потаємно, всіма фібрами своєї душі ненавидять західну політичну культуру. А в ідеалі Україна не повинна бути прозахідною. Україна має стати найпросунутішим Заходом
15.12.17: здецидовано
Тарас Прохасько:
Свобода, разом із такою оспіваною можливістю вибирати, не менше полягає у з'яві чогось несподіваного. Свобода – це ще й зміна ритму, збій у заданій вібрації
14.12.17: вібрації
Олександр Фільц-Павенцький:
Очевидність та трансцендентність є саме тими фундаментальними проблемами, які психіатрія висуває перед пізнанням і перед способами розумінням світу
13.12.17: очевидність
Назарій Заноз:
Невже ще не настав час, аби зупинити знущання над церквами? Невже ці храми вистояли в численних боях, пережили дві світові війни та період диктатури атеїзму, аби зазнати наругу в сьогочассі?
12.12.17: (не)смак
Андрій Бондар:
Mea maxima culpa. Але мені б найменше хотілося, аби цей текст сприйняли як виправдання – чому я нічого не пишу про війну: «Як наче в нас нічого і нема, як наче й не болить»
11.12.17: невиправдання
Андрій ЛЮБКА:
До тої великої війни наші міста були різнобарвніші, цікавіші, люди ґелґотали своїми рідними мовами й готували страви різних кухонь. Нині все ніби спласло, стало одновимірним...
10.12.17: єрусалимсько-львівське
Василь МАХНО:
хіба можна Чорткова навчитися без книжок одного поета? без пояснень його – без амбіцій кілька днів у містечку – в провінції пити каву навпроти «Брістолю»
09.12.17: поезія
Юрій Андрухович:
В це важко повірити, але чотири роки тому Юрій Луценко нікого не ловив (ловили його), не виконував команди «фас». Він не вигадував усякої ахінеї, не наїжджав на ФБР і клятих американців. Він не був генеральним прокурором пострадянської України.
08.12.17: повторення
Тарас Прохасько:
Як позбутися двох речей, що гризуть найстрашніше: страх того, що життя було марним і нецікавим, і страх перед тим, що можеш бути неадекватним у певній ситуації, якої не знаєш, бо її ще нема.
07.12.17: безтурботність
Тимофій Гаврилів:
А що наша доба? Ми гайнуємо її, і колись наша епопея називатиметься «У пошуках змарнованого часу». 25 змарнованих років. Двадцять шість. П'ятдесят. Сто...
06.12.17: триптих
Микола Рябчук:
Принципова відмінність між донбаськими “сепаратистами” і каталонськими полягає не в тому, що одні є “народом”, а інші ні, а насамперед – або й виключно – у процедурі їхнього самовизначення
05.12.17: сецесійне
Олександр БОЙЧЕНКО:
Що у разі звільнення окупованих територій зможе запропонувати реальна – не «вечная и прекрасная», не «отечество наше небесное» – а реальна земна Україна людям Донбасу?
04.12.17: роман
Юрій Винничук:
Непомітно довкола тебе утворюється пустеля самоти. Спочатку вона не так уже й кидається в очі, коли помирають перші родичі чи друзі, але з часом утрат стає більше, пустеля захоплює все ширші терени
03.12.17: in memoriam
Маркіян Прохасько:
Інколи добре побути синім серед синіх, як тінь: біле і чорне водночас. Коли можеш і не мусиш
02.12.17: кольори
Юрій Андрухович:
Ворог у нас і далі один, той самий, а всі угорські, білоруські, польські чи сербські проблеми – це лише варіанти співпраці перелічених і не тільки «сусідів» з ним же, з нашим ворогом
01.12.17: очевидність
Тарас Прохасько:
Іронічна зверхність є тим важливим елементом сусідства, яке дозволяє жити мирно у лагідні часи. Але сусід – це той, через кого можеш переступити, коли потрібно перейти межу, бо він не кревний, а межа тебе обрізає
30.11.17: добросусідство