люде
Видавнича співпраця Якова Головацького та Михайла Качковського.
Степан Попель не був небожем графа Іґнація Попеля й не позичав свого паспорта Степанові Бандері. Натомість у молодості був секретарем владики Андрея, а в старості без тями любив палити файку.
Ще один несправедливо забутий український митець довоєнної Галичини, протеже митрополита Андрея, який згодом долучився до мистецьких кіл української діаспори за океаном.
Командувачеві Польських збройних сил на Заході часів Другої світової війни виповнилося 125. До речі, другою його дружиною була непересічна жінка – українка Ірина Яросевич.
На початку серпня народився видатний український науковець і громадський діяч Омелян Огоновський. У 1933-му інший видатний українець, Остап Грицай, вшанував століття провідного галицького філолога статтею в заокеанській «Свободі».
Володимир Івасюк і Софія Ротару. До 70-річчя видатної співачки, суперзірки української естради.
В ці дні 125 років тому „Зоря“ вийшла з портретом Є.Желехівського на титульній сторінці і текстом Г.Цеглинського про нього — з натяком про його приналежність до масонства. У всякому разі добра нагода згадати про визначного галицького подвижника
На віденську виставку «Європа – спадок гуманістів» кожна із країн-учасниць подала інформацію про двох авторів XV—XVIII століть, які відіграли помітну роль у процесі творення європейської культури. Серед двох українських авторів був Іван Ужевич
З нагоди 19-ї річниці смерті поета, що народився та провів перші 19 років свого життя у Львові, – три маловідомі епізоди з біографії автора «Пана Cogito».
20 липня 130 років тому народилася українська дитяча письменниця, громадська діячка, публіцистка, педагогиня Олена Цегельська.
базові теkсти
До 1776. р. постійної театральної мандрівної театральної трупи у Львові, а то навіть і в Галичині, не було.
Ця стаття вийшла 110 років тому, вже в київському ЛНВ; звикло її цитують як зразок Франкової боротьби проти галицького реґіоналізму. Насправді ж Франко під діалектом розумів не галицький варіант літературної мови (яким і написана стаття), а гірські говірки цього варіанту...
Грошові знаки, видані першими урядами новонародженої Української держави, матриці, печатки, документи – все це зберігала скриня, яка під час воєнної завірюхи потрапила до Кракова, до нинішнього Національного Архіву.
Реакція галицького патріарха правописної справи, академіка ВУАН (закордонного), на «Скрипниківський правопис», а точніше на його критику Михайлом Рудницьким («Діло» 1930 року)
125 років тому головний редактор «Діла» намагався осмислити стан і завдання розбудови українського громадянського суспільства в Галичині та значення успішного розвитку цього процесу для всієї Європи.
Стаття, написана далекого 1934 року, але дивовижно співзвучна нашому часові.
Коли старинні римляни поважали й чужих богів у власнім Пантеоні та не накидали своєї віри переможеним народам, то Україна мусіла боронити протягом віків і волю своєї віри проти своїх гнобителів.
15 років тому від нас відійшов Юрій Шевельов. In memoriam нагадуємо його працю з 1993 року про генезу української мови — без жодного спільного з прото-російською мовою етапу, а безпосередньо з Галицько-Подільського та Києво-Поліського мовнотериторіяльних діалектів
З циклу міських батярських оповідань Богдана Нижанківського зі збірника з прозорою назвою: «Вулиця» (1936)
Український пресовий та видавничий рух на Буковині.
бібліотеkа
245 років тому, у серпні 1772-го Галичина на понад 140 років опинилася під владою Габсбургів. Ці неповні півтора століття нашого минулого львівські історики рік тому висвітлили у збірнику науково-популярних статей.
Анд. Чайковський, 1917 рік: «Через той час, як на Українї все благоденствувало й мовчало, ми сотворили таку наукову термінольоґію, що нею послугуємо ся всї від народньої школи до унїверситету. І коли наспіла та бажана хвиля, що з російської України опали кайдани, ми почули від київського шкільного зїзду: геть з вашим галицизмом!»
Львівська батярська проза (1929 рік): «Але чого собача кров капує!... Ні! — того він йому таки не подарує!... Він йому „дасть деки“... Капусь — це найгірша зараза в тюрмі. Чесний злодій не терпить капусів!...»
На початку засідання філологічної секції НТШ 18 березня 1904 року Іван Франко повідомив, що секретар секції Михайло Павлик зрезиґнував зі свого секретарства, а тому протоколюватиме засідання він сам. Таким чином у нас лишилися чотири протоколи, писаних рукою Франка: від 18 березня, 26 травня, 15 липня та 18 листопада 1904 року.
Після оприлюднення в 1929 році «Харківського» правопису Товариство українських журналістів у Львові скликало нараду для його обговорення, яке в цілому – за невеликим винятком штатних радянофілів – було вельми неприхильне. «Нова зоря» занотувала перебіг цієї наради, завдяки чому можна відтворити її атмосферу
Львівська батярська проза — зі збірки «Вулиця» (1936). „Ви знаєте, що це таке сподіватися? Сподіватися чогось кращого? Проти призначення і вірити в це? Знаєте, що це таке захотіти жити, маючи перед собою поперечню шибениці?“
Передмова Григорія Лужницького до збірки Б. Нижанківського „Вулиця“ (1936) — фактично, маніфест української урбаністичної прози, актуальний в значній мірі і донині
Сливе у кожній із статей «Франківської енциклопедії» можна знайти якусь цікавинку. Це цілі поклади корисної інформації, яка може стати у пригоді всім, хто цікавиться життям і творчістю Івана Франка
105 років тому народився у Львові письменник і журналіст Олег Лисяк, дивізійник (звітодавець). Пропонуємо його пророчий есей про рідне місто із збірника «Львів» 1954 року
Нині уродини Ольги Франко (1896—1987), невістки Івана Франка, славної кулінарки. З цієї нагоди пропонуємо книгу сезонових рецептів сніданку, обіду, вечері з 1937 року
kрай
Станиславів (нині – Івано-Франківськ) та Ворохта 110 років тому – очима газети Kurjer Stanisławowski.
Станиславів (нині Івано-Франківськ) 110 років тому – очима газети Kurjer Stanisławowski та журналу Nowości Illustrowane.
Шість років археологічних розкопок резиденції короля Данила Галицького в Холмі — усипальниці в Богородичній церкві та палацу на Високій Гірці: відкриття, гіпотези, перспективи.
Від бурхливої доби турецько-татарських наїздів XVII століття в Галичині залишилося декілька давніх монументів. Найзагадковіший із них зберігся на околицях Комарного.
Станиславів (нині Івано-Франківськ) 110 років тому – очима газети Kurjer Stanisławowski.
В Інтернеті запрацювала електронна мапа Любачівщини – території, де споконвіку мешкали українці, яка тепер належить до Польщі. Живого українства на цих землях вже практично нема, але є церкви і цвинтарі – вони притягують до себе нащадків депортованих звідси більше 70 років тому українців
Археологи вважають, що за княжих часів у Белзі існувало 5 храмів, один з яких, ймовірно, був усипальницею князів. Принаймні дві церкви науковці сподіваються відшукати.
Станиславів (тепер Івано-Франківськ) з околицями 110 років тому – очима газети Kurjer Stanisławowski.
Як у Дидятичах 1937 року відзначили 40-літній ювілей «просвітянської» читальні.
Ворохта і Станиславів (тепер Івано-Франківськ) 110 років тому – очима газети Kurjer Stanisławowski.
історія
У серпні 1942 року у Львові в такий спосіб ушанували 100-річчя Миколи Віталійовича Лисенка.
245 років тому, 5 серпня 1772-го, повноважні представники Пруссії, Австрії та Росії підписали в Петербурзі договір про поділ польських земель. Згідно з цією угодою Австрія забрала Малопольщу і Галичину. Відтоді почався австрійський період історії нашого краю, що тривав до 1 листопада 1918 року
Сто років тому Центральна Рада сформувала свій виконавчий орган – Генеральний Секретаріат. В цьому провізоричному уряді було створено окремі посад віце-секретарів російських, польських та жидівських справ
Не вельми прихильний реферат проф. В. Сімовича про діяльність правописної конференції в Харкові (учасником якої він був) після його повернення до Праги (публікація «Діла», 1927 рік)
Коли йдеться про «Волинь-43», польські колеги нераз невдоволені позицією історика Володимира В’ятровича. Але й з вітчизняною авдиторією спілкуватися на тему «Волині-43» ретельному українському досліднику теж часом непросто.
Акт відновлення Української держави у Львові 30 червня 1941 року проклав його авторам, ініціаторам й іншим учасникам пряму доріжку в Аушвіц. Розповідь про те, як українці колективно виживали в концтаборах одного з двох тодішніх тоталітарних режимів.
125 років тому відбулися у Львові установчі збори Товариства взаємних обезпечень «Дністер». Це була перша українська страхова компанія.
520 років тому зі Львова вирушило на південь військо польського короля Яна І Ольбрахта. Метою кампанії оголосили повернення загарбаних турками чорноморських портів Білгорода та Килії.
До сексуальних потреб своїх вояків провід III Райху ставився дуже уважно і намагався контролювати ситуацію на державному рівні.
Інтенсивна міська колонізація колишніх княжих володінь Романовичів відбулася після захоплення галицьких земель Казиміром III.
