люде
«Я… була переконана, що призначена для чогось великого, і зовсім не належу до вузького буржуазного середовища, у якому народилася».
Чи вшанував Митрополит Шептицький Франка на ювілейному концерті 1913 року? Слідами однієї публікації
До дня народження «руського» скульптора, який не дуже признавався до українства, але прикрасив своїми творами не лише Львів, але й Відень.
Перше українське танго «Гуцулка Ксеня» спершу мало зовсім інший текст, а суперечки про авторство тривають і досі.
Його думки, народжені під бернськими аркадами, невдовзі перевернули найавторитетніші уявлення про природу всесвіту.
Коли не можна було говорити про українське словами, вона промовляла кольорами й орнаментами. 20 років тому відійшла у вічність заслужена майстриня народної творчості, громадська діячка Ірина Ольшанська.
Сьогодні кир Софрону Дмитеркові, катакомбному владиці, виповнилося би 100 років. На згадку про нього публікуємо одне з небагатьох його інтерв'ю з 2002 року
145 років тому народилася Костянтина Малицька – педагог і громадська діячка, авторка майже народної пісні «Чом, чом, чом, земле моя».
Його вважають останнім романтиком галицького класичного мистецтва. Навіть у час фінансової скрути Петро Обаль не зміг "перекуватися" з митця на «заробітчанина».
Онук Івана Одовічука вважає статтю свого діда, написану 83 роки тому, пророчою.
базові теkсти
125 років тому головний редактор «Діла» намагався осмислити стан і завдання розбудови українського громадянського суспільства в Галичині та значення успішного розвитку цього процесу для всієї Європи.
Стаття, написана далекого 1934 року, але дивовижно співзвучна нашому часові.
15 років тому від нас відійшов Юрій Шевельов. In memoriam нагадуємо його працю з 1993 року про генезу української мови — без жодного спільного з прото-російською мовою етапу, а безпосередньо з Галицько-Подільського та Києво-Поліського мовнотериторіяльних діалектів
З циклу міських батярських оповідань Богдана Нижанківського зі збірника з прозорою назвою: «Вулиця» (1936)
Український пресовий та видавничий рух на Буковині.
"Малий фейлетон", опублікований у чернівецькому тижневику "Самостійність" за 25 серпня 1935 року і присвячений подіям, століття яких ми відзначали цієї осені.
Текст, опублікований у чернівецькому тижневику «Самостійність» 8 квітня 1934 року.
70 років тому в УРСР запровадили черговий варіант українського радянського правопису, який, фактично, діє та русифікує до сих пір. Головною його метою було приведення правописних норм української мови у відповідність до норм російського правопису — і на це прямо вказується в статті 1952 року
Василь Сімович „Листування Лесі Українки з Й. Маковеєм із додатком листів Олени Пчілки та власних споминів про побут Лесі Українки в Чернівцях“, Львів, 1938, с.1—36, 63—71
бібліотеkа
Чому у фортифікаціях оборонних монастирів XVI-XVII століть бачимо лише шестикутні вежі, натомість у тогочасних світських замках і фортецях не бракує й п’ятикутних? Невже містика якась?
Суспільно-політичне, економічне, культурне життя Галичини 1895–1899 рр.: за публікаціями часопису «Діло» (Львів, 1880–1939 рр.).
Цими днями, але 90 років тому в Харкові точилася правописна конференція. Сказати, що в Галичині цей компроміс зустріли прихильно було б великим перебільшенням. Тодішній аналіз тодішнього редактора "Діла"
Минає 125 років, як анкета (нарада) в ц. к. галицькій краєвій раді шкільній у Львові проголосувала за перехід в школах на фонетичний правопис. На основі цього рішення Степан Смаль-Стоцький, його фактичний промотор, розробив нормативні правописні правила, які при цій нагоді пропонуємо вашій увазі
Про лінґвістичний міф, який став політичним маркером — наукова розвідка реномованого професора-мовознавця, члена НТШ з торонтівського журналу "Нові дні" за 1972 рік
Книжка «Муза і чин…» спростовує традиційний погляд на Остапа Луцького як на літературного вискочку, з якого розсудливому Каменяреві вдалося зробити людину. Поруч з тогочасними літературними авторитетами він не виглядає фігурою другорядною.
Нині минає 70 років з дня смерті в Перемишлі Уляни Кравченко. На згадку про неї — оці три просякнути зболеною поезією прозові тексти різних років.
Але там, за Яблонською, закінчується цивілізація – вона закінчується там, де закінчуються вартості. Цивілізація, визначення якої йде через етику гуманності, не через техніку.
kрай
Яремче та Станиславів (тепер Івано-Франківськ) 110 років тому – очима газети Kurjer Stanisławowski.
Відкриття скіфського городища поблизу села Хотинець змусило археологів готуватися до переписування історії цих теренів у часи до нашої ери
Яремче та Станиславів (тепер – Івано-Франківськ) 110 років тому – очима газети Kurjer Stanisławowski.
Археологи взялися за дослідження підземних ходів, які прокладені через центральну частину міста. Таємничі тунелі об’єднують найважливіші історичні будівлі Тернополя. Колись тут діяли катакомбна церква, криївки і навіть військовий шпиталь.
Станиславів (тепер – Івано-Франківськ) 110 років тому – очима газети Kurjer Stanisławowski.
Яремче та Станиславів (тепер – Івано-Франківськ) 110 років тому – очима газети Kurjer Stanisławowski.
Учасники міжнародної наукової конференції ухвалили резолюцію з приводу ініціативи «відбудувати» літописний Успенський собор в селі Крилос Галицького району Івано-Франківщини.
У кого нині ця незугарна конструкція може викликати якісь сентименти чи формою, чи кольором, чи розміщенням? З містобудівного, архітектурного, скульптурного, конструктивного і просто естетичного боку це є неграмотний і навіть небезпечний витвір.
Станиславів (тепер – Івано-Франківськ) – 110 років тому очима газети Kurjer Stanisławowski.
історія
До сексуальних потреб своїх вояків провід III Райху ставився дуже уважно і намагався контролювати ситуацію на державному рівні.
Інтенсивна міська колонізація колишніх княжих володінь Романовичів відбулася після захоплення галицьких земель Казиміром III.
Сто років тому – на тлі загострення стосунків між Києвом і Петроградом – на Наддніпрянщині почалося формування українського війська. Але українські самостійники не змогли очолити цей процес – їх було там надто мало.
На прикладі Мостиського повіту 1920-1930-х років.
«Уявна мапа літературного Львова -+ 1939»: Віктор Мартинюк і Данило Ільницький про свій проект.
Насправді, «Збруч» тут – лише метафора. Сучасна нео-латинистика намагається з'ясувати, де на сході закінчується європейський культурний простір.
Лекція не стільки про виклад хронологічної послідовності, скільки про окремі цікаві пазли про час, які часто оминають увагою. Ілюстрації в тому числі і зі Львова, з Галичини, з України
1 червня 1925 року галицький медіа-ринок збагатився новинкою – ілюстрованим місячником «Нова Хата», присвяченим «модам і справам домашнього жіночого господарства».
Свідчення галицького селянина з Мокрян у справі вбивства президента Франції.
Війна, вриваючись у людську повсякденність, не лише кардинально її змінює, вона має здатність впливати на сексуальну поведінку людей, на культуру інтимних стосунків чоловіків і жінок.
