На перехресті історії та фантастики

Не буде надто оригінальним ствердити, що ХХ століття залишило по собі складний спадок у вигляді колізій, травм, деформацій у світосприйнятті й поведінці. Увесь цей коктейль – наслідок поєднання тоталітаризму, колоніальної підлеглості та геноциду як способу Росії утримання України у покорі. Тривалий час початку проговорення усього цього спадку заважали як брак знань історії, так і брак усвідомлення того, наскільки нас скалічено. А ще – підсвідомий страх, що в покарання за згадування себе й осмислення власної трагедії, хоча б називання її належними словами, знову відновиться вже пережитий жах.

Олеся ІСАЮК

Національний музей – меморіал «Тюрма на Лонцького»

Центр досліджень визвольного руху

У цьому сенсі початок відкритого російського вторгнення, а особливо успішна оборона Києва та вигнання ворогів з Харківщини зіграли роль своєрідного зняття закляття. В тому сенсі, що українці повірили у власну силу і спроможність чинити опір ворогові, який не приховує намірів повторити пекло їхнього ХХ століття з метою тепер уже остаточного знищення їх як окремої спільноти з власною етнокультурною ідентичністю та соціальними зв’язками.

Одним із наслідків цього усвідомлення закономірно став вибуховий зріст інтересу до історії та її осмислення. Та при всьому цьому надалі триває стереотипне уявлення, що осмислення історії, надто її важких сторінок, – це справа «високої полиці», у сенсі інтелектуалів, фахівців-істориків, а коли вже йдеться про художні тексти – то неодмінно епічного жанру чи хоча б історичної белетристики. А тим часом з’являється все більше і більше книг фантастичного жанру, де з-поза фантастичного сюжету виглядають як не цілком реальні факти та події, то добре знані фахівцям процеси і механізми тоталітарної системи пригнічення.

Бо ж і так звані «низькі» види жанрової літератури теж можуть бути добрим джерелом рефлексії й осмислення минулого. Часом навіть кращим – як не дивно, передусім завдяки дозі вигадки: чи йдеться про додумування реальних історичних подій (як в історичній белетристиці), чи про вигадування уявних світів (як у фантастичному жанрі). Бо оце «додумування» дає необхідну і благословенну відстань для уявного повернення у момент трагічного зламу, який і залишив по собі внутрішню рану. Таким чином, рефлексія не звалюється відразу ж у істеричний схлип чи заціпеніння в жаху. По-друге, фантастичний світ дає змогу побачити саму структуру і механізм пережитого жаху, зрозуміти, чому все так, а не інакше, і чим нам болить досі.

При цьому неможливо знайти того ключика, який «розкриє», дешифрує раз і назавжди підтексти усіх творів. Багато значущих подробиць з’являються у текстах цілком неплановано, та й аспектів тоталітаризму, колоніального пригноблення, геноциду, як і їхніх слідів, – багато. І конкретний набір залежить від людини, спільноти, тривалості її чи їхнього травматичного досвіду, сфери, якої цей досвід торкнувся, зрештою, сприятливості обставин для осмислення і вибирання з трясовини трагедії. Сам букет наслідків вражає різноманіттям – це й недовіра до світу, і невіра у власні сили, і обвинувачення світу, і громадянська та особиста пасивність, і уникання чіткої маніфестації про себе… Один і той же аспект пережитого під совєтською окупацією може зовсім по-різному відбитися у людей різного віку чи з різних регіонів України.

В цій ситуації залишається одне: довго, дбайливо, прискіпливо в доброму сенсі розшифровувати фантастичні тексти сучасних українських письменників і спільними зусиллями відшукувати зашиті там сліди пережитого українцями. Бо, зрештою, ці тексти писані нащадками гнаних, вивезених, арештованих, щонайменше змушених забути власну мову та походження, аби врятуватися, – і було б дивно, якби там, наче ломикамінь крізь каміння, не проривалося те, що давно мало бути проговорене.

Саме таким дешифруванням присвячено планований цикл зустрічей у стінах Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького». Щомісяця тут збиратимуться літератори, історики, любителі як історії, так і літератури для того, щоб розшифровувати приховані в жанровій літературі «паси» до українського досвіду ХХ століття. Щоразу на прикладі іншого твору буде обговорюватися інший аспект тоталітарного, колоніального чи геноцидного досвіду, наслідки та прояви якого відчутні досі. Музей буде радий бачити всіх зацікавлених, а про подробиці можна довідатися на fb сторінці Музею.