Архів операції «Буря» (повстання польської АК у Львові в 1944-му) переховувався в приватних руках і вцілів. На щастя, на нього не натрапили чекісти

Немає пам’яті, немає спогадів, горя і радості, дитячого сміху і сліз – того, що тримало людей роками. Ми стаємо самотніми і чужими. А тут ще й війна…

Нове тут – не те, чим людину розважає цей вигадливий світ: новиною – вічне. Як і в храмі: в гармонії з одіянням священника мало б звучати й високе, сакральне Слово, а не буденне, «всім зрозуміле»

...Бо Коцюбинський розумів, наскільки близькою є доля, переживання і поневіряння кримськотатарського народу для того народу, для якого він писав і перетворював літери на музику.

Просвітлення й надії на припинення зливи не було. І подумалося, що час писання роману – наче затяжний дощ, бо ніколи не знаєш, коли він почнеться і коли закінчиться...

Я знаю, що Влодко Гривінський був геніальним. У найчистішому сенсі цього поняття. Ним водив Дух. Геніус.

За совдепії цю благодатну тоді тему розписували з бурхливою фантазією

Ігнорування цінностей вносить у життя світу такі збурення, внаслідок яких під загрозою опиняється саме те, що хочуть захистити, – а саме безпека.