Вірилося, що народ знає правду й обирає вірний шлях. Сьогодні ця віра не те щоб зникла зовсім, але добряче похитнулася

Навіть після того, як ми переможемо COVID-19, наше життя більше ніколи не буде таким, як було "до". Процеси, які вже впоступово відбуваються, сильно прискоряться.

Найлегше піти шляхом антиутопій або звичайних тоталітарних методів, вже призабутих у нашій частині світу, а найважче знайти підстави для нового гуманізму і соціяльного оптимізму.

Більшість наших мобільних активностей ми проводимо на платформах, сконструйованих за зразком одноруких бандитів. У 2004 році Facebook був крутим; у 2016 році він став наркотиком.

«Ми, незворушні, прямували вперед, вважаючи, що будемо завжди здоровими в хворому світі. Тепер, серед розбурханого моря, благаємо Тебе»

У своїх пріоритетах людство потроху наближалося до межі адекватності і... отримало болючого коронавірусного копняка.  

А Україна, вражена вірусами й метастазами «доброзичливого братнього народу», й далі стоїть собі на краю своєї могили.

Все, що є тепер, невдовзі перетвориться на спогади, в яких болю не буде, бо досвід є не втратою, а придбою.