теkсти
Всі ми маємо якісь слабкости та ґанджі, тому мушу зізнатися, що я теж. Маю слабість, так би мовити, до забороненого плоду. І аби ви ніц не встигли надумати, то одразу скажу, що в сім випадку розумію черешні
Однією з дуже виразних ознак культурної зрілості є здатність того чи іншого соціуму перезасвоювати питомі явища високої культури на масовому рівні, стати частиною самоусвідомлення. «Мелодія» Скорика
Є люди такі, які все незрозуміле вважають дурним, а є – для яких незрозуміле стає ствердженням власної малості, величі задуму світу і дає життєву силу до розвою
Ми живемо у часи, коли зовсім не конче полетіти у космос (хоча тепер і це можливо), аби побачити, що Земля – це планета. Бо ж для цього, як виявляється, достатньо й тих двох старезних мобільних
...уникаючи слів і дір порожніх приглядаються наче щойно осліпли
Настало те, що називають моментом істини. Центрально-Східна Європа в дуже персональному, суб’єктивному вимірі.
У чиємусь ґрунтовному есеї про культурні феномени Галичини у 60-80-ті роки двадцятого століття обов'язково мусить бути хоч трохи про літниська...
«Я зробив літературою те, чого не було. І батько став літературою. Таким було моє бажання – щоби ми побули разом, втрійку, хоча б на сторінках оповідання...»
Оці червневі дощі і трохи сильного сонця поміж ними. І півонії, які тепер уже майже неможливо втримати у шклі у прохолодних вологих кімнатах. Власне так приходить літо
Ми все ще існуєм здивовані дивимось в люстро а там наш кожен рух мавпує знайомий ангел і дідько
Найгірше, що тверда позиція Акели «Україна поза НАТО» не була наслідком старіння розуму. Бжезінський завжди був русофілом – зі своєю ідеалістичною візією «майбутньої демократичної прозахідної Росії»
Така зовсім простенька історія, яка почалася із опозиції понять «склеп» і «магазин». Батьки завжди казали «магазин», дідусь з бабусею натомість традиційно і вперто вживали слово «склеп».
теми
Методично обзиваючи нас бандерівцями, росіяни мимохіть лише підняли рейтинг Степана Бандери в очах українців. Аж до того, що з'явилися і русобандерівці, і жидобандерівці. Хоча до недавнього часу так не було
...бо конкуренція буде шалена, конкуренція буде така, що до нас в Україну потягнуться навіть поляки «ябка й трускавки збирати», що вже казати про Африку, Азію і весь колишній «братній Союз»
Є море можливостей, тільки перепливши яке, досягнеш щастя. Проблема лише, що море невпинно збільшується, і не завжди можеш доплисти до протилежного берега
«Лагідна» (як і «жорстка») українізація приватними силами – це повна утопія. Досить уже цих намагань сподобатися комусь чи когось залякати, досить уже цього волонтерства в галузях, якими має займатися держава
У нас склалася доволі дивна ситуація, коли певна частина громадян продовжує загравати з Росією в її ж інтересах, а їм за це нічого не буває. Їхніх загравань ніхто не помічає
Парадокс полягає в тому, що українці – обдарована нація, що легко навчається іншим мовам, і водночас ніяк не спроможеться вивчити власної.
Коли кажуть, що Україні бракує ідеалізму, варто розуміти, що ідеалізм Вацлава Гавела – це передусім закомпостований квиток.
Повнокровність і цілісність прози Косача, її гнучкість і пружність натякають, що автор писав не заради обов'язку чи місії, а для власної насолоди й наповнення.
Це не заслуга ЄС. Це не їхнє поблажливе ставлення. Це не завдяки Євросоюзу сталося. Це сталося ВСУПЕРЕЧ. Ми це зробили. Вигризли.
У середу в нашому місті розпочнеться «PORTO FRANKO» – гранично згущена й від цього дуже крута концентрація найживішого, найновішого та найактуальнішого, що відбувається з нами в культурі й мистецтві
Лекція не стільки про виклад хронологічної послідовності, скільки про окремі цікаві пазли про час, які часто оминають увагою. Ілюстрації в тому числі і зі Львова, з Галичини, з України
Більшість не завжди має рацію, але саме більшість є двигуном демократії. Нам, лібералам, це може подобатися чи ні, але це не означає, що нам – в ім’я своїх власних цінностей – дозволено нехтувати цінностями інших
Е ні, товариші креоли, ніж така ваша Україна, але без нас, українців, – то хай уже краще не буде ніякої
У ці скорботні дні виконаймо цей духовний заповіт нашого батька. Молімося за вічний спочинок його душі, за дар Святого Духа для нашої Церкви і нашого народу за його святими молитвами.
У світі, у нашій країні, де є жадоба влади і намагання її захопити будь-якою ціною, він владу віддав, відпустив, вразивши всю Україну своїм зреченням. Просто відпустив владу...
люде
Про те, хто і як забезпечує комунікацію в сучасному місті, і про те, що виграють тільки ті, котрі, зберігаючи свої найкращі якості, відчуття місії і мети, ведуть відкритий вільний діалог із громадянами, змінюючись разом із ними і заради них
Що робити з висловлюванням колишнього папського секретаря, в якому Фатіму і комунізм як кару за гріхи пов'язано з неспокутуваним гріхом геноциду? Опустити завісу мовчання. Окреслення "той народ" з уст ієрарха, котрого послали до Львова, щоб був він усім для всіх, свідчить, що досяг він тут певної межі.
Турецький президент довгі роки чекав моменту втілити в життя свою манеру відчути владу, яка є більше схожою на манеру завойовника Константинополя, ніж на манеру засновника сучасної і світської Туреччини
Серед Лецових приятелів ніколи не бракувало українців. Одним з найближчих був видатний перекладач Ігор Костецький. До його тексту про Леца цікаво сягнути і сьогодні.
Три наведені автором тексти про князя Володимира – лише невелика частка латиномовних текстів про Україну. У такий спосіб українські інтелектуали упродовж століть творили українську літературну леґітимізацію національної екзистенції, основи національної самосвідомості, оригінальну національну ідентичність.
Він був справжнім воїном світла і зробив для західної цивілізації, зокрема Європи, дуже багато.
«Національна тематика, на жаль, не рятує мистецтво від примітивності. Не в сенсі примітивізму, а в сенсі примітиву». Теми літератури, перспектив модерністської естетики та проблема пам'ятників у Львові – в інтерв'ю з леґендарним поетом.
Тарас Шевченко очима сучасних українців – у їх складності, простоті та розмаїтті. Сергій Проскурня спочатку показав це, а тепер розповідає, як він це зробив.
Лишега – це те, що лишиться. Стрітення на сороковий день суму.
Автор як мінімум двох візитівок Львова про музику і «Контрасти».
У цьому весь Сорока – лаконічний, прозорий у висловлюваннях і графічно точний. Багатьом нашим прозаїкам варто було б перейняти ці риси від пана Богдана.
Є безконечна кількість виборів і безконечна кількість осіб, які ті вибори роблять. І кожен той вибір є безцінним взірцем для цілого людства.
Український вчений-біохімік Андрій ЛУЖЕЦЬКИЙ переконаний, що наука тепер – це бізнес. Але гроші не повернуть науковців в Україну. Для цього потрібне щось цілком інше…
У серії «Бібліотека Краківського археологічного музею» вийшов у світ гарно ілюстрований том, присвячений знахідкам у знаменитій печері Вертеба біля села Більче Золоте на Тернопіллі. Одним із співавторів цього видання став івано-франківський археолог Тарас Ткачук.
Мар'яна Савка: «Митці на барикадах — це норма».
минуле
«Уявна мапа літературного Львова -+ 1939»: Віктор Мартинюк і Данило Ільницький про свій проект.
Насправді, «Збруч» тут – лише метафора. Сучасна нео-латинистика намагається з'ясувати, де на сході закінчується європейський культурний простір.
125 років тому головний редактор «Діла» намагався осмислити стан і завдання розбудови українського громадянського суспільства в Галичині та значення успішного розвитку цього процесу для всієї Європи.
Молодий київський історик у популярній формі розповідає, хто насправді легітимізував появу українців на етнографічних картах світу.
Україна почала відлік другої чверті століття свого «постреферендумного» незалежного існування. Як у цей період виглядала львівська інтелігенція?
Референт справ руских в Kurjer-ї Lwówsk-ім — давшій при обговорюваню тих справ уже доволї доказів своєї арроґанції з одної сторони а недоуцтва з другої, — містить тепер ряд статей п. зас. "Narodowсу i radykali ruscy".
Критика анархістських і соціал-демократичних поглядів на державу. Критика громадівського федералізму Драгоманова.
Іван Франко був не першим, хто висловив сумнів у тому, що комунізм ощасливить людство.
Відомий український режисер вважає, що «Чайки» Чехова могло не бути, якби не Марія Заньковецька. І навіть на Мерілін Монро велика українка могла вплинути. Опосередковано.
Дискусія києвознавця Станіслава Цалика та львовознавця Богдана Шумиловича.
Низка посередніх даних дозволяють відомому історику вбачати батьківщину святої княгині Ольги в Пліснеську, величному гόроді на межі Волині та Галичини.
Були часи, коли наші предки практично без перекладу розуміли галлів, германців чи, тим більше, балтів. А на теренах Галичини відбувалися одні з найтісніших міжетнічних контактів.
75 років тому у Львові відбувалися страшні речі. Можливо це був лише незначний епізод на фоні війни, яка бушувала в Європі. Але для Галичини це була велика трагедія. Галичани били, грабували і вбивали галичан.
Про роль медіа у висвітленні українсько-польської війни 1942-1947 років. Лекція, прочитана 25 січня 2016 року у Львові директором Українського інституту національної пам’яті.
Стаття видатного, але зовсім забутого мовознавця.