теkсти
Добре, що потреба скласти барикаду є сильнішою, ніж спокуса скористатися складеною. Адже по-справжньому захоплює нова естетика
Сороковини… дивне за енергетикою слово, сповнене болю… Сьогодні воно мені прочитується як сорок днів вини. Сорок днів вини перед людиною, яка була відлюдником
Нині, на 9-й день після Великодня, чимало українців підуть на могили до своїх родичів. Хоча більша частина з тих, що обходять Радуницю, вже зробила це в неділю, пішла на гробки...
Галицьке «тайтаке» – фраза на всі випадки життя. Локальне несвідоме. Чергова невизначеність. Галицька загадковість. Словесна ритуальність...
Не вірте перекладам, особливо тим, які російською. Греко-католицький випадок в романі Набокова «Пнін».
Просторова уява – це талант, який є доволі рідкісним. Тому так важливо зміщувати візир. Навіть тоді, коли йдеться про кілька метрів, про кількадесят сантиметрів.
В одну мить дороги Європи й небесні простори світу заполонюють каравани, котрі прямують до Галичини. Вони везуть наш люд домів. Везуть, ніби свідків, котрі бачили, що там Христос Воскрес, тому й у нас диву так само бути
Пригадую цілком виразно, що як у восьмому, так і в дев’ятому класі я не міг дочекатися Страсної п’ятниці. А все з однієї причини, що носила назву «Jesus Christ Superstar»...
...поводимося з Богом, як з прирученою твариною, перенісши своє неглибоке людське розуміння речей і суті на того, через кого все сталося, вважаючи, що все тримається на взаємній користі.
Нашим основним діточим завданням перед Великоднем було напрятати яйця на свята. Обережно докладали їх у бербеницю, аби не побилися і залишали у надійному сховку...
Ми також маємо шанси вижити, якщо зуміємо ці окуповані території по-справжньому реінтеґрувати. Точніше, не реінтеґрувати, а інтеґрувати, бо інтеґрованими вони ще в нашій історії ніколи не були
Надгробний камінь виконав свою роботу, жінки – свою, а тепер запрошення ще раз звернене до вас і до мене: запрошення розбити рутину, оновити своє життя, рішення та існування.
На Вербну неділю Він в’їжджає у Єрусалим на молодій ослиці. Цю драматургію подій викладено точно, наче записано математичними формулами. Усі слова, які мали бути сказані, – сказані й записані.
2005-й, а психоз уже гуляв на повну. І маразм усе міцнішав. І ключова фраза «Россия унижена» робила цього колективного буйно схибленого маразматика смертельно небезпечним для людства вже в цілком недалекому майбутньому.
Люди підлаштовують своє життя під соцмережі. Прогинаються під них, впадають в залежність. Закликають інших жити яскравим різнобарвним життям, а самі замикають себе в цій зоні комфорту однотонних профілів.
теми
Давно не було такого трешу – отак починається Велика Вітчизняна Інформаційна Війна. Точніше, вона почалася, коли ЮВТ створила свій власний акант на Фейсбуку
«Если бы референдум проводили сегодня, мы бы за присоединение к России не проголосовали.» А іронія долі в тому, що після того референдуму цих ідіотів інфантильних в жодному з імовірних майбутніх ніхто ні про що питати не збирається
Вже кілька літ напередодні кожного Великодня вступають в бій світлі і темні сили, на прю стають паска contra куліч, і сам Великдень проти Пасхи, а ще Паска проти Пасхи.
Велик-день. Оновлюємося після тривалої зими. Хочемо ставати нормальними людьми, просто нормальними. Людьми, які відчувають себе нацією.
Зрозуміти Андрея Шептицького, який реалізовував «східний поворот» в рамках окцидентальної культурної матриці, щоб геніально поєднати консервативні традиції й авангард.
Поволі, зі скрипом, долаючи ущелини, бурхливі ріки і болота, українська мова пробивається, як трава крізь асфальт, навіть окремі блогери переходять на нашу мову...
Уявіть собі світ, в якому за всіма вашими щоденними діями постійно спостерігають і – увага – оцінюють. Позитивна, на думку уряду, поведінка заохочується, негативна – карається. Це не дистопія, це реальність 2020 року в КНР. Спочатку в КНР.
Наш істеблішмент майже всуціль російськомовний, українську вмикає лише для телезвернень до народу. Україномовнішою країна стане хіба в наступному поколінні. Така реальність
І от вони отримали трибуну – Фейсбук! І стали князями життя. Вони можуть, лежачи на канапах, сидячи за кордоном, скидати цю владу. Нарешті відімстять за свою пригноблену онанізмом юність
...чи вони врешті-решт наважаться стати світовими лідерами без лапок: «Гаразд, психопат Путін заявляє, що здатен знищити світ. Але чого вартий світ, який не здатен знищити психопата Путіна?»
Вбивство отруєнням – жахливо несучасне. Втім, що таке сьогодні, коли йдеться про Росію? Де її сьогодні, де її вчора, де її завтра? А завтра її там, де її завжди.
І ніхто в Росії не напише, що "Смерть Сталіна", ця сатирична провокація, спланована проти сьогоднішнього Кремля, – це досить прямолінійна паралель і навіть певною мірою художня репетиція, натяк і передбачення.
Путін – це наша виграшна лотерея, бінґо. Якби на його місце прийшов якийсь нормальний чоловік, що вміє прораховувати всі ходи й виходи, ми б і далі гнили в своєму болітці
Новини з-за поребрика – то так гейби китайські вісті епохи хунвейбінів. Але й на наших теренах теж вар'ятів досить.
Це відверта підміна реальної історії пропагандою. Це наївна спроба відретушувати минуле політичним декретом. Це й зверхність щодо інших. Це затикання рота. Це, зрештою, залякування. Це дорога в нікуди
люде
Чи не є так, що це наше суспільство, яке так обожнює молодість, в якому старі імітують молодих, а не навпаки, залишається без чогось фундаментального?
Навіть при відсутності криз, воєн та серйозних катаклізмів збільшення невизначеності несе серйозні ризики для економіки.
Уявім собі політичного лідера, який пояснює нам, що Земля плоска: ми б обурилися. Але економічна наука не здобула статусу астрономії, і це дає всім право казати що завгодно і плутати громадську думку зі знаннями
Про те, хто і як забезпечує комунікацію в сучасному місті, і про те, що виграють тільки ті, котрі, зберігаючи свої найкращі якості, відчуття місії і мети, ведуть відкритий вільний діалог із громадянами, змінюючись разом із ними і заради них
Що робити з висловлюванням колишнього папського секретаря, в якому Фатіму і комунізм як кару за гріхи пов'язано з неспокутуваним гріхом геноциду? Опустити завісу мовчання. Окреслення "той народ" з уст ієрарха, котрого послали до Львова, щоб був він усім для всіх, свідчить, що досяг він тут певної межі.
Турецький президент довгі роки чекав моменту втілити в життя свою манеру відчути владу, яка є більше схожою на манеру завойовника Константинополя, ніж на манеру засновника сучасної і світської Туреччини
Серед Лецових приятелів ніколи не бракувало українців. Одним з найближчих був видатний перекладач Ігор Костецький. До його тексту про Леца цікаво сягнути і сьогодні.
Три наведені автором тексти про князя Володимира – лише невелика частка латиномовних текстів про Україну. У такий спосіб українські інтелектуали упродовж століть творили українську літературну леґітимізацію національної екзистенції, основи національної самосвідомості, оригінальну національну ідентичність.
Він був справжнім воїном світла і зробив для західної цивілізації, зокрема Європи, дуже багато.
«Національна тематика, на жаль, не рятує мистецтво від примітивності. Не в сенсі примітивізму, а в сенсі примітиву». Теми літератури, перспектив модерністської естетики та проблема пам'ятників у Львові – в інтерв'ю з леґендарним поетом.
Тарас Шевченко очима сучасних українців – у їх складності, простоті та розмаїтті. Сергій Проскурня спочатку показав це, а тепер розповідає, як він це зробив.
Лишега – це те, що лишиться. Стрітення на сороковий день суму.
Автор як мінімум двох візитівок Львова про музику і «Контрасти».
У цьому весь Сорока – лаконічний, прозорий у висловлюваннях і графічно точний. Багатьом нашим прозаїкам варто було б перейняти ці риси від пана Богдана.
Є безконечна кількість виборів і безконечна кількість осіб, які ті вибори роблять. І кожен той вибір є безцінним взірцем для цілого людства.
минуле
Street Style в Україні кінця 1980-х – початку 1990-х років: від заборони до мрії. Лекція київської мистецтвознавиці, прочитана у Львові.
Апологія модерністського пізнання «голої душі» чи пародія на нього? Спроба інтерпретації Франкового вірша
яко одповідь Впр. крилошанину Малиновському на реферат молитовника
Cучасні тематичні ресторани та брендування галицької культурно-історичної багатоманітності. Лекція, прочитана у Харкові в рамках культурного форуму «Галіціякульт».
Що вивчає соціальна антропологія? Чи існує ця дисципліна в українській гуманітаристиці? Чи потрібна вона в пострадянській Україні? Що, кого і в який спосіб досліджують антропологи? Чому це може бути важливо для нашого суспільства?
Згоджуючись з тим, що кожна окрема людина може визначити свою рідну мову, все таки хочеться навести аргументи на користь того, що є якісь об’єктивні критерії для визначення рідної мови як такої.
«Уявна мапа літературного Львова -+ 1939»: Віктор Мартинюк і Данило Ільницький про свій проект.
Насправді, «Збруч» тут – лише метафора. Сучасна нео-латинистика намагається з'ясувати, де на сході закінчується європейський культурний простір.
125 років тому головний редактор «Діла» намагався осмислити стан і завдання розбудови українського громадянського суспільства в Галичині та значення успішного розвитку цього процесу для всієї Європи.
Коли старинні римляни поважали й чужих богів у власнім Пантеоні та не накидали своєї віри переможеним народам, то Україна мусіла боронити протягом віків і волю своєї віри проти своїх гнобителів.
Молодий київський історик у популярній формі розповідає, хто насправді легітимізував появу українців на етнографічних картах світу.
Україна почала відлік другої чверті століття свого «постреферендумного» незалежного існування. Як у цей період виглядала львівська інтелігенція?
Референт справ руских в Kurjer-ї Lwówsk-ім — давшій при обговорюваню тих справ уже доволї доказів своєї арроґанції з одної сторони а недоуцтва з другої, — містить тепер ряд статей п. зас. "Narodowсу i radykali ruscy".
Критика анархістських і соціал-демократичних поглядів на державу. Критика громадівського федералізму Драгоманова.
Іван Франко був не першим, хто висловив сумнів у тому, що комунізм ощасливить людство.