Стараєш, плекаєш – а дитинка виросте і може забагти чогось свого, зовсім іншого від того, що родичі хотіли. Паскудним може виявитися підсумок життя, і виховання, і власного образу

Так і не знаю, чи дочитав мій молодший брат, вже понад пів року як зниклий безвісти у бою воїн ЗСУ, "Пригоди Тома Соєра". І одне з найважливіших моїх бажань – по черзі з донею прочитати йому їх вголос

«Павутину» придумали люди, які читали книжки. Несиметрична війна, набір нестандартних рішень і дій – це наш, українців, шанс вижити й перемогти у цій проклятій війні  

На згадку про Ореста Івасюту. Тяжко підібрати потрібні слова, щоб описати повноту і неповторність, але то так важливо, щоби пам’ять тривала… і нехай світло віковічне світить Тобі…

Говорячи про «риси характеру», якось не зауважуємо тавтології («charasso» – роблю рису). А що найбільше вражає, коли починаємо роздумувати над людськими вдачами – це їхнє розмаїття.

Апеляція до державної традиції та поваги до гідності створює атмосферу, в якій народ пам’ятає про своє право вибору і відчуває себе захищеним від чужого свавілля

Фрагмент з майбутнього роману «Ангел і осел з віршами про вогонь і воду», що готується до друку.

У такі миті розумієш, чому закохуватись найкраще весною. Тому що земля без прикрас, немов біблійний початок, тому що перші квіти, тому що все тільки починається і весь світ для тебе