Я пам’ятаю це відчуття. Другий Святий вечір. За столом вся родина, рід, велика сім’я. Три покоління. Всі ще тут, всі ще живі. Дід з бабою, ми діти, батьки такі молоді. Попереду ціле життя.  

...і тієї нашої інтенціональної спрямованості, яка через Мову роз-криває перед нами горизонт світу

Хаос та гниття нашої цивілізації зі спалахами локальних війн і економічними конфліктами можуть тривати ще довго. Дуже довго. Можливо, і все ХХІ сторіччя

Чому роками по дворах тинявся, щоб втямити, що рік живе як день? Що можуть когути, а можуть херувими проспівувати сніг і перебути зими, що все іде так як воно іде.

Суспільні конфлікти можна використовувати не лише для садистичної насолоди, завдаючи біль опонентам, але й для кращого розуміння суспільного процесу

А найгірше з переживань – що не знаю, що з цим має робити тато. Що є адекватністю? До чого – так би мовити – дитину готувати. Бо не знаю, що буде у цих малих далі.

Вступаємо в Новий рік, який, мабуть, буде сповнений невідомості, неочікуваності і змарнованих планів. Але ніц нам не зашкодить трішки розслабитися і забутися.

Трансдисциплінарне модельне середовище для аналізу та інтеграції моделей поведінкового вибору в соціальних системах