Усвідомлюючи небезпеки і виклики, залишається на підставовому рівні зрозуміти, що розвиток креативного інтелекту українців – найціннішого в актуальному періоді історії капіталу – є єдиним шансом для країни. Оптимістичним шансом.
Люди мене страшенно цінують, а державі це не цікаво. Кожного дня на вулиці мене зупиняють люди. Вони думають, що я маю на броньовиках їздити і з кортежем, а я пішки ходжу, ворон годую, під бомжа граю.
Ще жодного разу мені не траплялися у Європі такі люди, які би нас підтримали у тому, що ми не хочемо бути разом з іншими радянськими республіками. Навпаки штовхають нас туди, мовляв, вам треба – з Киргизстаном, з Казахстаном... Європейцям простіше нас тримати у такому полі. І це моє велетенське розчарування, бо я з цим доживаю своє життя, і нічого не змінюється.
Якщо Президент Зеленський не розуміє що він робить, то тоді він не можить бути Президентом. А якщо він розуміє, що він робить, то тоді він чинить акт державної зради.
