«Утвердження України як суб’єкта академічного дискурсу є важливою складовою культурної боротьби. Це потребує не лише індивідуальних зусиль дослідників, а й інституційної волі університетів та чіткої державної політики в промоції україністики на освітній та науковій мапі світу», - думка, на якій наголошує літературознавиця та перекладачка Марія Зубрицька в ході експертної дискусії “Translating Ukraine: шанси та виклики для публікації наукових українознавчих досліджень у міжнародних академічних виданнях”, яка відбулася в Українському католицькому університеті.
Ця подія стала частиною серії заходів “Наукове дослідження: від ідеї до презентації результатів”, які організовує Бібліотека Українського католицького університету спільно з Науковим відділом та групою бібліотек університетів, що входять у Альянс українських університетів.
Своїм досвідом, окрім власне Марії Зубрицької поділилися літературознавиця, поетка, перекладачка Ірина Старовойт, перекладознавиця, літературознавиця, перекладачка, лекторка Школи славістики і східноєвропейських студій Університетського коледжу Лондона та доцентка ЛНУ імені Івана Франка Ірина Одрехівська та мовознавиця, доцентка кафедри УКУ Олена Синчак.
Назву події – “Translating Ukraine” – було обрано як пізнавальну метафору: Україну сьогодні потрібно не лише перекладати мовно, а й “вписувати” у різні глобальні контексти, дисциплінарні моделі та методології.
Учасники обговорили утвердження суб’єктності України, тобто повернення Україні статусу самостійного гравця на міжнародній академічній арені, важливість переходу від “видимості, керованої кризою” (через війну), до структурної інтеграції українських студій у закордонні університетські програми та наукові проєкти, поділилися власним досвідом роботи з виданнями, що індексуються у Scopus та Web of Science, презентували ініціативи для підтримки української книги та науки.
Марія Зубрицька
Марія Зубрицька говорить про важливість інтелектуальної відваги позбуватися успадкованих імперських наративів і виходити з-під “парасольки” домінантного впливу російської оптики розвитку славістичних студій.
“Інтелектуальна відповідальність сьогодні лежить на кожному досліднику, незалежно від дисципліни. Кожен із нас має пам’ятати, яку високу ціну ми платимо за те, щоб Україна повертала свою суб’єктність у світі”. - каже Марія Зубрицька.
Ірина Одрихівська
Як зазначила Ірина Одрихівська, повномасштабне вторгнення 2022 року спровокувало “екстрене відкриття України світом”, при якому українська тематика вийшла на передній план. “Щоб українські студії стали видимими через війну, ми маємо переходити в режим так званої структурної інтеграції українських студій, українського наративу в навчальні програми, в магістерські курси”, - зазначила літературознавиця.
Ірина Одрeхівська відзначає, що західна академія працює у набагато повільнішому ритмі, ніж українська (горизонт планування курсів чи видань може сягати 2–5 років). Вона акцентувала на важливості діалогічності: ми маємо не лише просувати своє, а й знати контексти інших країн регіону, щоб ставати повноцінними співрозмовниками у світі.
Олена Синчак
Олена Синчак поділилася досвідом публікації лінгвістичних досліджень у міжнародних виданнях, підкресливши роль “теплих контактів” та наукового мережування: “Мережування і взаємодія з іншими людьми нам відкриває поле... допомагає це поле пізнати і в нього увійти”. Вона закликала дослідників не боятися “наївного входження в поле”, ставити запитання міжнародним колегам та обирати складніші шляхи рецензування, що суттєво покращує якість наукового тексту.
Згадували дослідники також “культуру цитування”. Марія Зубрицька закликала відмовитися від російськомовних джерел-посередників і “навчитися цитувати джерела в оригіналі”. Олена Синчак на прикладі корпусної лінгвістики та фемінітивів продемонструвала, як українська мова, позбувшись радянських стандартів, стає джерелом нових методологій для західних лінгвістів.
Спікерки означили основні виклики, які з’являються перед дослідниками: мовний бар’єр (необхідність рівня B2 та вище), “пастки” імперської оптики у західній славістиці, тривалі терміни очікування публікацій (до кількох років) та потребу у переході від простого опису кейсів до продукування нових теорій і методологій.
Під час зустрічі дослідниці презентували корисні платформи та видання для україністів, зокрема:
Chapter Ukraine – інтерактивна платформа з перекладами українських книг.
Translate Ukraine – державна програма підтримки перекладів від Українського інституту книги.
TUSI (Translate Ukraine Summer Institute) – літня школа для перекладачів наукової та художньої літератури.
MSCA4Ukraine (Marie Skłodowska-Curie Actions) – програма стипендій для українських науковців у європейських інституціях, що сприяє встановленню близьких контактів із західною академією.
“The Unpredictable Past” (2024, Канада) – збірка аналітичних есе за редакцією В. Кравченка та М. Стеха, що описує виклики для україністів у світі.
Запрошуємо до перегляду події на YouTube-каналі Бібліотеки УКУ, де ви зможете почерпнути більше інформації про цю тему та почути детальніші міркування співрозмовниць: “Translating Ukraine”: шанси, виклики для українознавчих публікацій у закордонних академ. виданнях
13.03.2026