»Щоб відновити Російську імперію, Путіну потрібна відносно безкровна перемога, яка призведе до відносно безненависної окупації до окупації, яку будуть відносно мало ненавидіти. Проливаючи все більше української крові, Путін гарантує, що його мрія ніколи не здійсниться. У свідоцтві про смерть Російської імперії буде стояти ім’я не Міхаїла Горбачова, а Путіна.
«
ЗСУ продовжують вести оборону на сході та півдні України, виснажуючи ворога активними діями; протягом минулої доби відбулося 114 бойових зіткнень, найбільше – на Авдіївському (30), Лиманському (20) та Бахмутському (26) напрямках.
ЗСУ продовжують вести оборону на сході та півдні України, виснажуючи ворога активними діями; протягом минулої доби відбулося 104 бойові зіткнення, найбільше – на Новопавлівському (21), Авдіївському (27) та Бахмутському (25) напрямках.
ЗСУ продовжують вести оборону на сході та півдні України, виснажуючи ворога активними діями; протягом минулої доби відбулося 101 бойове зіткнення, найбільше – на Лиманському (19), Новопавлівському (24), Авдіївському і Бахмутському (21) напрямках
Американці згадали про те, що місто Сітка, колишня столиця Аляски, до 1867 року називалося Ново-Архангельськ – і в стратегічних партнерів відновився інстинкт самозбереження, бо ті, що товчуться з іншої сторони затоки Беринга, «могут повторіть»
ЗСУ продовжують вести оборону на сході та півдні України, виснажуючи ворога активними діями; протягом минулої доби відбулося 86 бойових зіткнень, найбільше – на Лиманському (19), Новопавлівському (20) та Авдіївському (18) напрямках.
ЗСУ продовжують вести оборону на сході та півдні України, виснажуючи ворога активними діями; протягом минулої доби відбулося 85 бойових зіткнень, найбільше – на Лиманському (17), Новопавлівському (23) та Авдіївському (16) напрямках.
ЗСУ продовжують вести оборону на сході та півдні України, виснажуючи ворога активними діями; протягом минулої доби відбулося 115 бойових зіткнень, найбільше – на Бахмутському (28), Новопавлівському (25) та Авдіївському (32) напрямках.
Ця історія не про Русь, а про падіння як старої імперії, так і певного усталеного в її межах кодексу співжиття між українцями та їхніми сусідами на щодень.
ЗСУ продовжують вести оборону на сході та півдні України, виснажуючи ворога активними діями; протягом минулої доби відбулося 102 бойові зіткнення, найбільше – на Бахмутському та Новопавлівському (23 атаки) та Авдіївському (31 атака) напрямках.
ЗСУ продовжують вести оборону на сході та півдні України, виснажуючи ворога активними діями; протягом минулої доби відбулося 86 бойових зіткнень, найбільше – на Бахмутському (відбито 25 атак) та Новопавлівському (відбито 20 атак) напрямках.
«…Хто дав право визначати, хто правдиво загинув, хто неправдиво загинув? Розумієте? Один Бог, хто знає. Я вас прошу, не чіпайте того питання. Нас воно болить!»... Держава в своїй політиці історичної пам’яті досі не відповіла на питання, хто саме є для нас Небесною сотнею. В той же час, здійснення верифікації є не просто потребою, а обов’язком.
Це не була просто зміна влади. Відбулася справжня соціально-економічна і політична революція, котра змінила дуже багато речей у суспільстві. Такого типу революції – це не події, це процеси. Через 12 років тут буде Земля обітована.
Суспільство поступово забуває про окремі події Революції гідності. Розчаровується. Втім, у більшості збереглася думка про неї як про подію величну, а про її учасників – як про людей добрих намірів
Від нас із вами в принципі не залежить, чи буде Україна такою, якою ми хочемо її бачити. Тому що я вас переконую: буде! Але від нас залежить, чи побачимо ми це самі, чи час загальмується настільки, що це побачать тільки наші діти й онуки.
Радник президента Росії Владіслав Сурков опублікував статтю, в котрій проголосив, що Росії набридло вдавати зі себе демократію – історичне призначення вимагає від неї інакшого політичного устрою.
Рейтинг Зеленського – це є вирок політичному класові. Якщо весь час красти і брехати, показувати безпомічність і безпорадність, то врешті прийдемо до точки, в якій опинилися. Архаїчне суспільство обирає кіноакторів.
Велика частина суспільства голосує бездумно, під впливом медій, не замислюючись над тим, що можна зробити для суспільства. Те, чого ми потребуємо, – це руху, заснованого на спільних цінностях, руху, де є багато персоналій. Ми потребуємо сильних міністрів, сильних чиновників, які можуть бути ініціативними, а не тільки слухняними.
Якщо їм потрібна широкомасштабна війна, то casus belli – це лише справа матеріалу. Якщо вони наважилися, то нема жодного значення, що буде приводом, бо кожен привід все одно буде «фейковим».
Ви не є такі слабкі, як вам здається. Хоча якщо ви не робитимете нічого, то точно станете слабшими. Вам треба більше кораблів, більше устаткування, більше ресурсів. Це не означає, що треба витрачати всі кошти на флот. Але мусите міняти пріоритети.
Корені корупції не там, де беруться хабарі, а там, куди вони інвестуються. Корупція в Україні не працювала б, якби не мала спільників на Заході. Якби ці корумповані спільники не приймали гроші у тих, хто їх краде в українців, якби ці гроші не знаходили собі місця у західних банках і не підраховувались західними бухгалтерами.
"Вся олігархічно-совєтська, патримоніальна система залишилася без змін. Її не змогла змінити ні Помаранчева революція, ані Євромайдан. Змінився трохи спосіб здійснення влади, система ж залишилася та сама".
Письменник – це найбільший дарунок, який Бог міг дати світу. Коли ви маєте перед собою порожній листок паперу, маєте свій досвід, уяву і починаєте писати, тоді перед очима настає новий світ. Хіба це не рівно Богу?
Чому Янукович тоді втік? А що було б, якби залишився? Коли саме Путін запустив план "русской вєсни" і чи був там пункт про анексію Криму з самого початку? На питання, які актуальні і нині – 4 роки по тому, шукаємо відповіді разом з автором "Української якбитології" Дмитром ШУРХАЛОМ
Оля ГНАТЮК: "Я би хотіла, щоб мій голос почули ті, хто, критикуючи одні положення закону, не говорять про шкідливість інших. На мій погляд, за деревами поки що не побачили вони лісу: йдеться про зміну поняття нації".
Директор Департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури Андрій ЮРАШ розповідає Z про те, чому Україна мусить рухатися в бік повноцінного переходу на григоріанський календар свят і чому це є питанням цивілізаційного вибору
Один із фундаторів ініціативи «21 листопада» – про те, чого нам завжди бракувало для перемоги, і про цінності Майдану, які треба перенести на цілу державу.
Розмова з керівником державної міжвідомчої комісії з увіковічення пам'яті учасників АТО, жертв війни та політичних репресій Святославом ШЕРЕМЕТОЮ про суть претензій до України щодо проведення поляками пошукових та ексгумаційних робіт на нашій території
Авішай МАРГАЛІТ: «Порядне суспільство — це таке, що є досяжнішим і нагальнішим. Бо це суспільство, яке не принижує людини».
У Верховній Раді готуються до розгляду законопроекту, за яким українська мова має бути обов’язковою у всіх публічних сферах життя.
Боротьба з промосковськими режимами тривала від Балтійського до Чорного моря. До 75-річчя створення УПА публікуємо огляд історії європейських повоєнних антикомуністичних рухів спротиву. Підбірка АРХІВНИХ ФОТО від Інституту національної пам'яті України
Республіка Вʼєтнам стала жертвою не стільки зовнішньої, скільки внутрішньої політики США, і наше завдання – не повторити сумну долю цієї країни…
Як студентки перед семестрами –
сім кульбабок в зеленій траві –
що обмінюються есемесками
й невідомо що в них в голові.
Пані Ірця збожеволіла в юності, як в неї на очах більшовики закатували батьків. Враз перенеслася у світ всіляких видив, прихильніших, утім, за те, що побачила тоді наяву
Дуже не подобалося, коли хтось каже – а тепер скажи мені таке… Але нічо. Мож стерпіти фанаберії того, який так близько. І це є підставовою формою виживання
Кажуть, коли ввічливо дорікаєте людині за її мову на базарі, то відштовхуєте її від українства – але ж хіба населення не має такого прошарку, на який можна вплинути тільки грубим докором?
Ким я тільки не був, бодай таким чином скрашуючи сірі будні в совєтських умовах. Недарма в одному з оповідань мила дівчина каже мені: "Сумніваюся, чи я ще у житті зустріну більшого негідника"
Ця війна є “війною культур”, війною за історію та ідентичність, усупереч теоріям політичних реалістів, що міжнародні відносини – це питання накопичення влади й багатства і підвищення безпеки
Є вороги видимі, є – невидимі, що «оступають» людину, беруть її в полон. Чи не найпідступніший серед тих ворогів – нудьга. Не «журба» – саме «нудьга», нехіть до всього
Народ не просто живе на певній території, яка з часами може й змінюватися. Народ живе у певній цивілізації. А цивілізація – збереження всього, що він створив і ще зможе створити
...святили дору, паски, писанки, били дзвони, дзвінко й радісно, всі віталися голосно й святочно, живо відповідаючи Христос Воскрес! Воїстину Воскрес!
Вчені-емігранти були головними ретрансляторами російського “імперського знання” в академічному середовищі США, впливаючи на кілька поколінь майбутніх інтелектуалів
Отак посеред страхіть і втрат говорити про Веселість. І про Святкування. Острах цього ясного привітання викликаний виключно стиранням справжності великих слів
Широким фронтом рушила в Україні дерусифікація. Летять під хвіст російські пам'ятники, назви і навіть російські книжки разом з їхніми авторами. Лишаються незмінними зросійщені імена
Ніч. І виноградник весь у цяточках вогників. Краса… Може, й не змерзне… І це зовсім не Італія. Це краще, ніж Італія. Бо це Галичина
«Нащо живем?»... Шевченко ж і відповідає на це запитання: щоб «серцем жити і людей любити», щоб бути, а не лиш називатися людьми
Перевізники – напоготові.
Ключники – напоготові.
Вічні питання. Вічні невідповіді.
Постійна невідповідність
наших слів й космосу.
Токсичне маніпулятивне “імперське знання”, вироблене й поширене Росією та леґітимізоване імперськими інтелектуалами, зробилося міжнародним, перетворилось на “здоровий глузд”.
Камінний цвіт і ґіпсове пагіння тулилися до всіх будівель дев’ятнадцятої доби, втримували вкупі, як розкришену руїну, яку тримають в цілості лиш парості чіпкого плюща
Пам'ять має тільки теперішній час. Вона не про минуле і не про майбутнє промовляє. Вона є тільки тим, яким ти є тепер
Кличний відмінок — це унікальні аудіопестощі, доступні вільним українцям. На душі теплішає від промовлених кимось “Юлю”, “Юльцю”, “Юлечко”, "Юленько", “Юлясю”...
Високий стиль – бо йдеться про вічне; цуратись високого – втрачати глибину свого роду, підрубувати корінь, життєву снагу родового дерева. Яке сприймання минулого – таке й майбутнє
Росія, як це й завжди було у наших взаєминах, подарувала нам ключ до збереження нашої державності й ідентичності: вислухай Путіна і зроби навпаки
Ми вистоїмо, виживемо, залишимось на нашій землі і, без сумніву, зробимо ще більше добрих і видатних вин.
Основною моделлю усіх радянських інституцій – від дитячих садків і санаторіїв до потужної армії – є тюрма, зона або, кажучи заокруглено, місця позбавлення свободи
Cкільки ж її у ЗМІ, у промовах усяких діячів і службовців – оцієї пишномовності й казенності, казенної пишномовності та пишномовної казенності… Оцієї заяложеної поетичності й поетичної заяложеності!
До мене віддавна долинали чутки про таємничі вечірки, які відбувалися – і тепер, під час війни, далі відбуваються – за містом або навіть і в місті...
Не знаю, як краще зробити так, щоб ми не звикли, не збайдужіли, щоб вони не стали статистикою. Але знаю, як не треба робити – ми це проходили за совітів
Ця поезія – про тепло, про добро, про щастя, для якого й народжується людина. Не в багатстві ж воно, людське щастя, не в дібрах-дóбрах, а в добродійстві
З точки зору сучасності війна Росії проти України виглядає суцільною дикістю. Але тільки не з точки зору збереження і відновлення імперії.
Простір стриху перетворювався у фотографічну студію з прямокутними переділами і своїми снопами світла...
Айнштайн, зденервувавшись новою теорією про невизначеність, сказав – Бог не грає всесвітом у кості. Лиш два свідки чули, що відповів Бор
Таке враження, що все, що відбулося у Львові, трималося сценарію фільму, який якраз вийшов тоді на екрани
В реномованому "Harvard Ukrainian Studies" опублікували статтю, що мала спростувати Шевельова. Найцікавіше, що наведені докази якраз його теорію підтверджують
«Гірше вже не буде...» – кажуть у народі. Це коли на душі геть невесело, коли поганий настрій, коли й на ноги ставати не хочеться. А душа все-таки встає: «Душа убога встала рано...»
У тих, кого не вдається перемогти, хоча б є шанс відбитися й вижити. І робити свій власний, а не чужий вибір.
Війна, розв’язана імперською Росією, змінила семантику українських слів та, як наслідок, – нашу поезію, її символіку та знаки.
Ніщо так не ріднить людину з природою, як дерево, листок. Жодні антології не вмістили б усіх тих, хто виявляв своє чуття до дерева, до листочка, що асоціюється з листом, який пишемо (писали!)
Різний досвід спілкування з Росією зокрема робить комунікацію між українцями та людьми Заходу в питаннях російської культури доволі складною
Нема універсальної пори для цілунків. Немає слушного віку чи слушного часу. Є жага цілунків. І є весни найжадібніші вуста
Знамените наше, неперекладне, «собі» («сяду собі...») – знак того, що людина хоча сама, та не самотня: вона – з собою, з тим дивним співбесідником, що всередині нашого єства...
Холоп, який знищив власних господарів, але намагається видавати себе за них у вкраденому і загидженому будинку – це і є Росія ХХ і ХХІ сторіч
Уривок з майбутнього роману «Ангел і осел з віршами про вогонь і воду».
Слід користати з цього коротко відміряного часу ясності, прозорого проміжку, ясної прогалини між епохами великої студені і страшенної спеки.
Шалена поема про маму і нейтронну бомбу вивчалася як емоційний додаток до забороненого видіння Івана Богослова. Ціле дитинство ми прожили у токсичних випарах цього психозу
Вбивство актриси Марії Вісновської сколихнуло всю Варшаву – Мишуга був серед варшавської публіки надзвичайно популярний, всі чудово знали про його кохання.
Кажуть, що «так ми звикнемо бачити їх на вулицях і не жахатися». А можливо, комусь і потрібно жахатись, когось треба вивести з летаргійного стану самозадоволення? Бо в нас у країні війна
І якщо смерть у Ронсара, обмотавши ноги повстю, ступає у цілковитій, мертвій тиші, то Шевченків «Косар» – мабуть, найгучніше, пов’язане з образом смерті, fortissimo.
Весь сенс цієї війни для Кремля – повернути нас у цей стан вічного страху й перманентного насилля. Повернути нас на «Норд-Ост». Повернути у «Крокус».
Власне, не так про кров як біологічну парадигму, а – про самоідентифікацію: як вона творилася, які чинники, фактори сприяли?
Кінь иде ґлемеями, бердами, ци у дощ, ци у зиму, проходит’ найкєшші місця, варкі, де каміні, болото, багни, та й вернетси сам з полонини, из плаїв, видків тра’ идхаті