Сучасна Росія разюче нагадує Третій Райх. Геббельсівська пропаганда на початку Другої світової робила свою справу так успішно, що значна кількість німців була свято переконана, що не Німеччина напала на Польщу, а війну почали Британія і Франція. Загалом німці були дуже розчаровані, що Велика Британія не хоче миру і на мирний заклик Гітлера відповіла новими бомбардуваннями німецьких міст. «Невже вони такі самовпевнені?» – дивувалася преса.
Запитайте московитів, чи вони не розчаровані тим, що ми теж не хочемо миру коштом наших територій. На початках вони так само говорили про нашу самовпевненість. Але тепер уже наголошують, що у нас потужна армія, бо якось насміхатися над нею не випадає після понад чотирьох років безглуздого тупцяння на місці.
В Росії придушили інтернет, закрили окремі сайти й канали, оголосивши їх іноагентами. І це теж спадок Третього Райху, де слухати закордонні радіостанції вважалося кримінальним злочином.
Ледь не половина Росії перетворилася на павликів морозових. Мати здає сина, сестра здає брата, сусід – сусіда...
Матір німецького летуна отримала в 1940 році від Люфтваффе повідомлення, що її син зник безвісти і його треба вважати загиблим. Через кілька днів радіо БіБіСі, яке щодня передавало з Лондона списки німецьких військовополонених, повідомило, що її син у полоні. Наступного дня вона отримала вісім листів від друзів і знайомих, які чули, що її син живий і перебуває в полоні. Після цього мати заявила на всіх вісьмох у поліцію, повідомивши, що вони слухають англійське радіо, – і їх заарештували.
Іншим батькам – офіцера-підводника – офіційно повідомили про смерть сина. Човен не повернувся у призначений термін, і німецьке Адміралтейство визнало його загиблим. Батьки замовили у церкві заупокійну службу. Вранці на день служби до них зайшли сусіди, які чули повідомлення БіБіСі, що хлопець потрапив у полон. Але скасувати заупокійну службу неможливо, бо тоді влада дізнається, що хтось із близьких цієї родини слухає закордонну радіостанцію. Тож вирішили службу не скасовувати.
Гіммлер заявив, що польського полоненого, який працював на ріллі, повісили за те, що спав з німкою. В Росії ще за таке не вішають, але будь-які зв'язки з інакодумцями переслідуються. Досить було блогерці Боні звернутися до Путіна з цілком невинними проблемами, навіть не згадавши про війну, як посипалися на неї прокльони. Але мільйони, які її підтримали, свідчать, що в Росії тліє очікування чогось на зразок нової з'яви умовного Прігожина.
В російській пресі не знайдете інформації про крадіж українського зерна. Але те саме було і в Райху. Заборонено було повідомляти про те, що німці вивозять продукти з окупованих країн. Американський журналіст, який готував радіоновини для Америки, нарікав, що йому викреслили зі статті повідомлення про те, що завдяки окупації Голландії і Данії до Німеччини постачається велика кількість городини, яєць і бекону. Тому виробники олії, муки й інших продуктів у Словаччині й Богемії ставили на своїх товарах, призначених для Німеччини, штамп: «Зроблено в Росії». А все це для того, щоб показати, яка велика «допомога» вже надходить від совєтів.
Будь-які висловлювання іноземних політиків російська цензура перекручує до невпізнання. А учителем і натхненником був той же Геббельс, який змусив німецьке радіо перекрутити заяву міністра оборони США Стімсона таким чином: «Британія буде скоро переможена, і британський флот перейде під контроль противника». Мета – показати німцям, буцім навіть Америка розпрощалась з надією врятувати Англію.
Росіяни були впевнені, що наші дрони не здатні долати велику відстань. В цьому їх переконували зе-блогери й командування.
У відповідь на бомбардування Лондона 25 і 26 серпня 1940 року англійці бомбардували Берлін пів сотнею бомбардувальників. Німецька преса виправдовувалася, що бомби впали на Лондон помилково.
Берлінці, як і росіяни, були неабияк здивовані цим бомбардуванням, адже Герінг переконував, що таке просто неможливо, бо жоден ворожий літак не прорветься крізь кільце протиповітряної оборони. А тут дві ночі підряд тривала така потужна атака. «Була низька хмарність, і німецькі прожектори марно намагалися знайти британські бомбардувальники. Промені світла спалахували на кілька секунд, гарячково обмацували небо і зникали. Англійці борознили повітряний простір над центром міста, як хотіли і, судячи з ревіння двигунів, літали дуже низько. Німецькі зенітки вели шалений вогонь, орієнтуючись виключно на звук», – писав американський журналіст.
Особливо кумедно було, що Геббельс дозволив місцевим газетам надрукувати лише коротке повідомлення: ворожі літаки, літаючи над столицею, скинули кілька запальних бомб на передмістя й пошкодили один дерев'яний сарай у саду.
Як це нагадує трансформаторну будку в російській пропаганді. Їхні медіа теж традиційно приховують шкоду, завдану українськими дронами. Пожежа ще вирує, а вони пишуть, що все погашено, руйнування незначні. І це в епоху інтернету, де відео пожеж поширюється зі швидкістю світла.
Нацистам було простіше. Вони могли жодним рядком не згадати англійські фугасні бомби. Як і не згадати три зруйновані берлінські вулиці. Для цього достатньо було просто їх перегородити, щоб ніхто не побачив, що може бомба зробити з їхнім будинком.
Цензура могла багато чого приховати – але не могла приховати того факту, що жоден англійський літак не тільки не був збитий, а навіть не був упійманий прожектором.
А ще згадаймо традиційні цінності. Вони на диво однакові і в Райху, і в Росії. І там, і там йшлося про чистоту нації, про якісь фантазійні «скрєпи», які передбачали боротьбу з гомосексуалізмом.
Перед війною лише в Берліні було 50 тисяч чоловіків, офіційно зареєстрованих у поліції повіями, які носили модні сукні й капелюшки. «Так що й не здогадаєшся, якої вони насправді статі, коли стикаєшся з ними у відділах галантереї й білизни», – писав журналіст і редактор антисемітської газети Юліус Штрайхер.
І ось з'явився 175-й параграф статті Імперського кримінального кодексу, де гомосексуалізм став кримінальним злочином. Раніше там було таке визначення – «протиприродна розпуста між чоловіками», але її замінили на «розпусту з іншим чоловіком». Тобто це вже трактувалося значно ширше і не конче мусило стосуватися анального статевого контакту, а поширювалося на будь-які сексуальні взаємини між чоловіками. Раніше ще спробуй доведи, що відбувався анальний контакт. А при новому формулюванні і доказів не потрібно. І не мусять бути взаємні дотики між чоловіками. Злочином вважається навіть самозадоволення у присутності іншого чоловіка. Достатньо також поцілунку і «хтивого погляду».
В Росії закон фактично забороняє будь-яку публічну діяльність, спрямовану на підтримку або захист прав ЛГБТ, прирівнюючи до екстремізму. Він також загрожує переслідуванням за будь-яку участь у спільноті.
Ну і ще одна «скрєпна» сув'язь, яка єднає Росію з Третім Райхом, – боротьба за демографію і заборона абортів. Нацисти свого часу створили спеціяльні санаторії, де поселяли ветеранів, часто калік, з молодими жінками, аби ті народжували расових громадян. Те саме затіяли і в Росії. В Німеччині, якщо подружжя кілька років не мало дітей, змушували розлучитися. В Росії поки що лише закликають до цього. Але і там і там стимулюють школярок, аби народжували.
Гітлер, який теж ховався в глибокому бункері з багатьма запасними виходами, здобув відданого свого прихильника й учня. Але врешті-решт вихід виявився лише один.
22.04.2026