Щоразу перед виборами у Верховну Раду в інформаційному просторі Галичини виникає тема львівського або галицького лобізму. Журналісти вираховують кількість потенційних депутатів з львівською пропискою, видають на гора різні цифри і необережно називають ідеологічний вінеґрет потенційним «львівським лобі».  

Лисиничі — це село в передмісті Львова, яке фактично вже рахується частиною міста. Там коло лісу живе чоловік на прізвисько Зелений Татко, а насправді його звуть Іван Нестеренко. Він мріяв робити світ кращим ще у дитинстві, коли хотів стати двірником. Однак вчасно зрозумів, що робити добрий дизайн — вміння куди цінніше, бо дає змогу впливати не лише на середовище, а й на людську поведінку. Як справжній перфекціоніст, шукає, що б можна вдосконалити, а вдосконаливши, ще раз оптимізувати. Дбає про ліс, поруч із яким живе з двома маленькими синами.

На війні та у коханні всі методи вважаються прийнятними. В Івано-франківську політики вирішили додати до переліку ситуацій, коли засобами не гребують, ще й виборчу кампанію. Від активності кандидатів у мажоритарних округах області чекали легкої втоми, натомість отримали «бурю і натиск», а таке виборці аж до 26 жовтня терпіти не збираються.    

Млява виборча кампанія мало тішить креативом, але в Галичині часом дає привід усміхнутися.  

Підполковник Віталій Комар досі підозрюваний у дезертирстві й перебуває під слідством, втім не відсторонений від керівництва батальйоном «Прикарпаття». Логіку військового проводу країни збагнути важко, адже й на волі Віталій Комар лише тому, що з-під арешту його викупили — необхідні 60 тисяч гривень серед людей швидко зібрали делятинські військовики. Та хай там як, а нині (13 жовтня) саме комбат Комар очолив передислокацію 180 бійців 5-го батальйону територіальної оборони «Прикарпаття» з Делятина в Мукачеве.

 

За законом партійні списки на цих виборах до ВРУ залишаються закритими, однак громадськість має право знати, хто там заховався чи заслужив на честь бути. Івано-Франківщина, а це 31 кандидат-списковик,  репрезентована  досить скромно — переважно в непрохідній частині цієї кандидатської мапи.   Найчисленнішими франківці з походження і за  місцем проживання є в умовно прохідній (якщо партія взагалі подолає п'ятивідсотковий бар'єр) частині списку ВО «Свобода».   

Сім політичних партій, які, згідно з прогнозами соціологічних досліджень, або ґарантовано потрапляють у новий склад Верховної Ради, або балансують на лезі п'ятивідсоткового бар'єру, у свої списки занесли 41 тернополянина. Найбільше — 11 кандидатів — у лавах вже тепер не надто популярної на Тернопіллі «Свободи», найменше — двоє — у радикалів Ляшка.   Блок Петра Порошенка: партійна збірна  

У списках прохідних і майже прохідних партій 83 кандидати в депутати мають львівську прописку. 48 з них живуть в обласному центрі, а ще 35 – в інших населених пунктах області. Попри те, український парламент точно не поповниться такою чисельною делегацією з Львівщини. Більшість кандидатів так і не отримають мандат депутата, бо у списках стоять далеко за межею тієї частини, яка, згідно з соціологічними прогнозами, пройде у парламент.  

Петро Порошенко розпочав презентацію свого плану реформ з міста Лева, де його перший офіційний візит як Президента України став справжнім фестивалем. Голова держави фонтанував важливими новинами, жартував і спілкувався з народом, не забуваючи водночас про свої ролі головнокомандувача та претендента на статус батька нації. Теми, за винятком війни, були ті самі, що і в його попередників: економічне зростання, боротьба з корупцією та національна безпека.