«Пресвята Богородице, Пречиста Діво Зарваницька, я, вірний син мого народу та відданий захисник моєї Вітчизни, представник великого воїнства рідної української землі, із синівською любов'ю складаю Тобі мою щиру молитву від імені усіх тих, хто зі зброєю в руках стоїть сьогодні на захисті миру та квітучого майбутнього нашої Батьківщини», — протягом минулих вихідних в Маріїнському духовному центрі села Зарваниця (Тернопілля) воїни з усієї України молилися за мир. Були тут і родини вояків з АТО: батьки, дружини, діти.  

Український П’ємонт, осердя українськості, рафінований патріотизм. Галичина так всерйоз перейнята власною месійністю, що не хоче помічати, в яку себе сама загнала пастку. З одного боку, постава галичан щиро дратує решту регіонів України – з якої рації хтось на Великій Україні має визнати свою вторинність?! А з іншого – ставить саму Галичину у виразно мазохістичну позицію. Рятуючи українців з-за Збруча, наставляючи їх на путь істинний, галичани практично офірують власні інтереси, перманентно і консеквентно трактуючи їх як такі, що можуть почекати.

Нотатки з ХХІ Форуму видавців у Львові    

Допомагати українській армії та сім’ям тих, хто постраждав в ході АТО можна дуже креативно. В Галичині організовано масу заходів, скерованих на збір коштів й, долучаючись до них, благодійники мають шанс зібрати цілу колекцію речей «проти війни». До колекції ввійдуть спеціально видані книжки, прикраси, предмети побуту, обереги, цвяхи і звісно, враження. «Z» проїхався Галичиною й зібрав цю колекцію до купи, принаймні, віртуально.   Івано-Франківськ: обереги від війни  

Бійці батальйону «Прикарпаття» й активні громадяни зібралися 5 вересня під стінами Івано-Франківської обласної державної адміністрації. Вони вимагають від влади зняти звинувачення з підполковника Віталія Комара. І доки комбата принаймні не звільнять з-під арешту, люди обіцяють з площі не йти.   Площа перед Івано-Франківською ОДА. 5 вересня 2014 року  

Нині (4 вересня) в обід до Львова повернулися бійці третього батальйону 24-ї окремої механізованої бриґади, яка дислокується у Яворові. Хлопці воювали в зоні АТО понад два місяці і наразі не відомо, чи повертаються домів через ротацію, чи залишили бойові позиції самовільно. «В Яворів приїдемо і там все скажемо, бо ще не всі приїхали. Другий автобус іде з Луганська», — повідомили вояки, які на кілька хвилин вийшли з автобуса до журналістів та людей, які прийшли їх зустрічати на в'їзді в місто з боку «Галицького перехрестя».  

Фаховий інженер, боєць батальйону спеціального призначення «Івано-Франківськ» Павло Ненашев розробив військовий пристрій для забезпечення дистанційного відео- та вогневого контролю за місцевістю, не полишаючи укриття. Аналоги вже використовуються арміями США та Ізраїлю. Міркувати над тим, як створити щось подібне у нас, франківський винахідник почав ще під час вишколу на полігоні. Робочу назву своєму пристрою дав таку: ДУСТ. Офіційно вона зветься «дистанційна керована стрілецька  точка».  

Львів'янка Роксоляна Шимчук і тернополяни Тарас та Ірина Демкури створили у Тернополі виставку старовинних вишиванок з усіх куточків України. Тут є частина колекції, яку пані Роксоляна збирає вже 25 років. Борщівські сорочки з приватної збірки Демкурів, ляльки-мотанки у строях різних етнічних реґіонів країни тернополянки Людмили Павлової та прикраси з бісеру, створені за автентичними прототипами, тернополянки Ірини Галущак.

Хлопці з батальйону «Прикарпаття» дивом вирвалися живими із зони АТО. Натомість потрапили в інше оточення. Оточення громадського осуду, за начебто дезертирство.   Військових батальйону "Прикарпаття" по приїзді у Делятин хочуть побачити і обійняти родичі  

Цієї  ночі (проти 29 серпня) П’ятий  Прикарпатський батальйон територіальної оборони прибув у розташування делятинської військової частини. Тут їх зустріли родини вигуками: «Герої!». Позаду хлопців залишилося 50 днів війни і  дві доби переїзду, впродовж якого їм услід уже кидали: «Дезертири».    Знимка Олени Нечвідової з Делятина