На Тернопіллі починають латати дороги. Однак амбітні початкові плани розбилися об брак фінансів — кількість ділянок, які полагодять державним коштом, скоротилася в 10 разів. Обласні чиновники намагаються скинути клопіт на нові об'єднані громади, але з не надто великим успіхом — люди на місцях не поспішають освоювати кошти з фонду державного розвитку на ті потреби, на які вкаже місцева облдержадміністрація.  

Тернопільська область нарешті взялася «ставити на ноги» існуючі там потужності із виробництва спирту. Галузь ця наскільки вагома (частка 7-ми працюючих спритзаводів у товаровиробництві Тернопілля за величиною друга згори), настільки й проблемна. Постачальники сировини ще донедавна невтомно скаржилися на затримку у розрахунках й влаштовували акції протесту. Виробники ж пояснювали ситуацію відсутністю ринків збуту. Однак тепер справа ніби зрушує з місця – спиртзаводи відкривають для себе нові можливості, відвантажуючи спирт на виробництво розчинників, фарб, парфумерії.

У Тернопільській міській раді нарешті укомплектували експертні ради, які працюватимуть разом з кожною постійною комісією і, як фахові представники громади міста, впливатимуть на ухвалення рішень. Принайнмні мали б впливати, згідно із задекларованим наміром. Створення цих рад проанонсував одразу після переобрання на посаду міського голови Сергій Надал, в якого така ідея крутилася віддавна, однак ефективно реалізувати її не вдавалося. Можливо, ця нинішня спроба спрацює.    

  На Дністрі планують збудувати каскад із шести гідроелектростанцій. Проект з розмахом — витратити на нього мають 16 мільярдів гривень: 166 мільйонів доларів з державних коштів і 400 мільйонів євро, залучених у міжнародних спільнот. Ще говорять про 1,1 мільярда євро (=32 млрд. грн) кредиту, який уже наче погодився видати Європейський банк реконструкції та розвитку. Запланована сумарна потужність цих шести ГЕС — 390 МВт.

Тернопільський бюджет на 2016 рік рекордно «тлустий» — понад півтора мільярда гривень.

Перше засідання Тернопільської обласної ради (8 грудня) вирізнилося створенням там антисвободівської більшості. Гучно провалився на спробі сісти у крісло голови ради «свободівець» Олег Сиротюк. Не отримала ця партія і жодної іншої керівної посади. Хоч поділ комісій між представниками політсил ще попереду, вже зараз легко спрогнозувати, що головуватимуть там хто завгодно, тільки не «Свобода».    

​ Сьогодні (24 листопада) засідання сесій міських рад відбулися одразу в двох обласних центрах Галичини. Але якщо у Львові це була перша зустріч нових депутатів по виборах, то в Тернополі обранці зібралися вже вдруге — там вибори міського голови пройшли в один тур, тож і робочий процес не затягнувся у часі.  

Кажете, село консервативне? Результати місцевих виборів, які ми й досі обмірковуємо, демонструють протилежне. Принаймні на Тернопіллі, де, як і на Львівщині, великою мірою виявився «феномен чинних». Тобто тернопільці теж не забажали змін й багато де переобрали на новий термін осіб, які й перед тим керували населеними пунктами. Однак цікаву річ унаочнили пропорції. В містах Тернопілля чинні голови пішли на повторну каденцію у 53% випадків, у селищах цей показник становить 44%, а в селах — 35%.

Гасла – як у Верховну Раду, а кандидати – як на голову колгоспу: на Тернопіллі ТВК закінчують приймати бюлетені, а кандидати вже приміряють крісла і посади.   Чинний міський голова Тернополя Сергій Надал святкує перемогу  

Якщо в Тернополі мешканці задовго перед виборами орієнтувалися в переліку тих, хто хоче потягатися за посаду очільника міста, то в районах області ситуація виявилася зовсім іншою. Багато мешканців районних центрів не просто визначатимуть фаворита, а й уперше знайомитимуться з усіма кандидатами в кабінці для голосування — аж надто багато серед них «темних конячок».