Конфліктні «обороти»

Чортківські аграрії вкотре перекрили дорогу в Нагірянці за борги перед ними «Укрспирту». Траса має міжнародне значення, тож акцію протесту не полишили без уваги. Приїхали міліція й ДАІ, взялися пояснювати людям, що за таку акцію їх можуть притягнути до адміністративної, а то й кримінальної відповідальності. Однак протестувальники не бачать іншого виходу. Мільйонні борги гасити немає чим, банки тиснуть, робота простоює. Кажуть — через утворене ще командою Януковича держпідприємство «Укрспирт» нині доводять до банкрутства і спиртову галузь області, а аграріїв, які постачають галузі сировину, пустять під монастир…

Прорвало…

Окрім грошей, чортківці вимагають, щоб запрацював Марилівський спиртзавод, і як продовження теми —  щоб грошовий потік від доходів спиртзаводів повернули в місцеву скарбницю зі столичної. Ці вимоги страйком аграрних підприємств Чортківщини ставив ще під час зустрічі з представниками «Укрспирту» на нараді в Тернополі у листопаді. Тоді дві години пішло на крики і сварки, але почути від спиртовиків, коли будуть гроші, ні в. о. голови облдержадміністрації Іванові Крисаку, ні аграріям не вдалося. Про відповіді на решту питань годі й казати.

Начальник управління контрольно-ревізійної роботи ДП «Укрспирт» Ігор Ільчишин тоді запевняв, що оборотних коштів у держпідприємства немає. А проблема виникла через те, що «Укрспирт» уклав договір на постачання великої партії спирту з одним замовником. Але той чомусь відмовився від продукції. Тож зерно, яке завезли приватні аграрні підприємства (ПАПи) на Марилівський спиртозавод, так і залишилося чекати кращих часів, як і спирт, що його вже приготували до відвантаження.

Тоді ж таки на зустрічі представники «Укрспирту» скаржилися, що після того, як почалися проблеми з Кримом і Донбасом, в Україні поменшало споживачів алкопродукції. Мовляв, найбільш питущі реґіони відпали, а кількість лікеро-горілчаних заводів не зменшилася.

Можна було б повірити на слово. Якби не кілька «але». Із розмов з аграріями, працівниками деяких спиртзаводів, податківцями, а також після ознайомлення з розслідуваннями діяльності «Укрспирту» ситуація вимальовується трохи інша. І конфлікт із Чортківськими ПАПами можна охарактеризувати так: «прорвало». Налагоджена за часів Віктора Януковича система дала збій.

Витоки українського спирту

Почалося все з перетворення концерну «Укрспирт» на держпідприємство у 2010 році. Микола Азаров підписав відповідну постанову Кабінету Міністрів. А через два роки всі гроші перевели у столицю «завдяки» змінам у податковому законодавстві. Вийшло так, що хліб забирали в центр, а на місцях залишали тільки крихти й відходи. За режиму Януковича об'єднання спиртзаводів в одній структурі означало контроль і розпорядження шаленими прибутками. За інформацією прес-служби екс-нардепа Геннадія Москаля, тодішні міністр-силовик Віталій Захарченко, перший заступник начальника податкової міліції Юрій Атаманюк і бізнесмен Олексій Чеботарьов курували діяльність майже всіх спиртзаводів України. На кожному був свій «смотрящій», який контролював обсяги виробництва леґального і «лівого» спиртів, виконував інші «спецзамовлення» шефів. В деяких інтернет-виданнях у публікаціях про «лівак» фіґурували навіть тернопільські спиртзаводи.

Нині влада змінилася, тож цілком можливо, що і розпорядники прибутків спиртової галузі — теж. В неофіційній розмові з представниками «Укрспирту» з'ясувалося, що впливові люди з Міністерства фінансів накинули оком на успішні спиртзаводи і навіть пропонували придбати цікаві для них об'єкти. Ще спиртовики скаржилися, що на них тисне податкова незліченними перевірками і приписуванням мільйонних штрафів. Хоча, якщо вірити публікаціям в Інтернеті, боротьба між Державною фіскальною службою і «Укрспиртом» має публічний і символічний характер. Все робиться для того, аби навішати борги на спиртзаводи, щоб у разі згоди парламенту на приватизацію цих підприємств ніхто не міг їх купити, крім «своїх».

Прояви на місцях

Під час зустрічі з чортківськими аграріями ті скаржилися, що на деяких спиртзаводах від них вимагали «відкат» за укладення договору постачання. Підтвердили у розмові цю інформацію і в Чортківській райдержадміністрації. Мовляв, так, ходили чутки, що в керівників ПАПів вимагали до 165 гривень «відкату» за кожну тонну кукурудзи, коли закупівельна ціна — 1 тисяча 700 грн за тонну. Однак аграрії платити не захотіли, і через одного з місцевих депутатів добилися, щоб їхню продукцію прийняли на Марилівському спиртзаводі. Там хабарів ніхто не вимагав, тож люди заспокоїлися. Але ненадовго — через кілька тижнів завод зупинився, а «Укрспирт» донині не може розрахуватися за борги.

На листопадовій зустрічі в обласній адміністрації один з директорів ПАПу повідомив, що отримати кошти не може не лише від нечинного Марилівського заводу, а й від двох чинних. «Чому тоді ті не виплачують борги?» — обурювався аграрій. Представники «Укрспирту» знизали плечима і пообіцяли це з'ясувати.

А кого розпитувати на місці про біди галузі — важко сказати. Директори не завжди в курсі подій, не встигають оговтатися й дійти до роботи, адже начальство їх змінює, як рукавички. Працівник одного зі спиртзаводів (прізвище просив не називати) розповідав, як за часів Януковича призначали завше донецьких, лише попервах — місцевих. Але жоден довше, ніж кілька місяців, не засиджувався у директорському кріслі. Бухгалтерію всю перевели в Київ, тож якщо раніше на підприємстві знали, скільки «чистих грошей» вони заробили, то тепер могли тільки здогадуватися. «Люди не виходять на страйк, бо їм платять зарплату, — прокоментував припущення про можливість протесту людей на спиртзаводах, які простоюють чи працюють з перебоями, мій співрозмовник. — Навіть коли немає роботи, гроші є. Хай не такі, як були колись, до утворення ДП "Укрспирт", але є. Тож люди мовчать. А ті, котрі пробують щось доводити начальству, відходять від "лінії партії", — ризикують втратити роботу».

Щодо штрафів податкової на нібито незаконні оборудки з продукцією, працівник спиртзаводу розповів іншу цікавинку. Зрештою, її суть викладена і в матеріалах перевірки, яку провадила фіскальна служба. Одну із фракцій спирту вирішили звезти зі всіх спиртзаводів країни у рідні прем'єру Арсенію Яценюку Чернівці. Там мали переробити їх на те, що треба. Але несподівано процес спостигли податківці. Почалися перевірка й інші неприємні процедури. Як наслідок, на «Укрспирт» наклали чималий штраф, який розподілили поміж усіма заводами, з яких везли сировину. Так і тернопільські спиртзаводи отримали борг, який невідомо хто буде виплачувати.

Чому не варто повертатися

Поки аграрії Чортківщини, — як і місцева влада, що не раз і рішення сесій, і відповідні звернення посилала до Кабміну, — закликають перевести прибутки спиртзаводів Тернопільщини в обласну скарбницю, в адміністрації таку ідею не святкують. Зі слів начальника департаменту агропромислового розвитку Тернопільської ОДА Олега Напори, якщо це станеться, область отримає непотрібний баласт. Адже багато заводів працюють з перебоями, деякі стоять, потребують модернізації, тож власними коштами витягнути галузь із прірви не вдасться. Найоптимальніший варіант — дочекатися, коли «Укрспирт» відновить роботу всіх об'єктів, а тоді вже вимагати їх передання на баланс області.

Наразі робоча група облдержадміністрації напрацьовує пропозиції, як змінити законодавство, щоб воно не заважало спиртзаводам працювати. Також є плани, що робити з усіма об'єктами галузі. «Неможливо відновити роботу Бучацького мальтозного, — каже Олег Напора. — Він у центрі міста, тож аби запрацював, треба його перепрофільовувати, аби діяльність відповідала всім вимогам закону. На Ковалівському заводі «Укрспирт» відновлює горілчану лінію, щоби об'єкт виробляв і спирт, і алконапій. Наразі чекають на отримання ліцензії. У Зарубинецький вклали більше п'яти мільйонів, бо знайшли інвестора для виробництва біоетанолу. Думаю, наприкінці січня 2015-го він запрацює. Працює Козлівський (правда, немає ґарантії на наступний рік, бо є проблеми зі збутом). Схожа ситуація у Кобиловолоках і Новосілці. Ривками працюють Марилівський і Борщівський. Коли знайдуть ринки збуту, то все відновиться. Зупинився, на жаль, Хоростківський, який виготовляв біоетанол. Коли наведуть лад у законодавстві, то проблему розв'яжуть. У планах в нас — реорганізація шести об'єктів під виробництво біоетанолу і переведення трьох на виробництво харчового спирту і кінцевого продукту, що дасть якісну і дешевшу горілчану продукцію. Залишиться тільки два проблемних. Один завод у нас "мертвий" — Бучацький».