Чортківські аграрії вкотре перекрили дорогу в Нагірянці за борги перед ними «Укрспирту». Траса має міжнародне значення, тож акцію протесту не полишили без уваги. Приїхали міліція й ДАІ, взялися пояснювати людям, що за таку акцію їх можуть притягнути до адміністративної, а то й кримінальної відповідальності. Однак протестувальники не бачать іншого виходу. Мільйонні борги гасити немає чим, банки тиснуть, робота простоює.

Гуцульщина починається там, де росте смерека.   Цю формулу пояснює леґенда:   «У XIII столітті татарська навала зупинилася на теперішній території села (тому й Татарів) – кочівники слушно зауважили, що коні хвою не їдять, забезпечити достатню кількість фуражу на території суцільного лісу неможливо. Тому навіть не робили спроб проникнути далі».   Смерека (Picea abies, вона ж ялина європейська) в Карпатах останніми роками почала масово всихати на висоті нижче 600–800 метрів над рівнем моря (де мешкає більшість гуцулів).

Те, що наших предків  масово нищили за національною та ідеологічною ознаками, ми вже, здавалося б, перепустили крізь серце й осягли розумом. Але людиновбивча машина тоталітаризму і далі виказує свої сліди через нові й нові безіменні могили масових поховань. Цього разу — знову Єзупіль на Івано-Франківщині.    

Ефектним було те, як працівники Жидачівського целюлозно-паперового комбінату перекрили спершу під'їзди до Львівської облради, а відтак в'їзд у Жидачів на напрямку Стрий–Тернопіль. Люди ходили пішим переходом і пропускали лише машини швидкої допомоги. Протестувальники вимагали виплатити їм заборговану зарплатню й відновити роботу підприємства, яке не працює від середини вересня (а від серпня люди не отримують грошей). Хоча підприємство офіційно не закрили і робітників ніхто не звільняє. Кажуть, їм нібито мали б нараховувати 2/3 ставки, втім грошей ніхто не отримував.

  Моральність — чеснота, якої серед розмаїття клерків та держслужбовців помітно бракує. Зрештою, не лише серед них, і з тим таки треба щось робити. Український католицький університет, до прикладу, зайшов до проблеми зі свого боку і взявся до просвітництва. Йдеться про публічний експеримент кафедри філософії УКУ, що полягає в читанні циклу відкритих академічних лекцій «Етика сучасності: ключові аспекти».  

Після певного інформаційного затишшя довкола 5-го батальйону територіальної оборони «Прикарпаття» вибухнула нова кримінальна справа — цього  разу проти командира роти Володимира Процького. Слідчі органи ніяк не зреагували на висновки комісії з розслідування Іловайської трагедії, яка не побачила жодного злочину в діях батальйону. Тож перебування під вартою на весь час проведення досудового слідства Володимир Процький уник лише завдяки заставі, розмір якої становить трохи більше 24 тис. гривень.  

Спогади і паралелі. Гіркі й ностальгійні роздуми. Невтішні й оптимістичні прогнози. Надії та розчарування в ідеях Майдану. Війна зовні і всередині. Ці ключові слова — нині у коментарях від членів страйкового комітету Тернопілля, політиків і громадських діячів, на яких тримався організаційний процес Майдану в області.   Театральна площа в Тернополі у перший день Революції гідності    

Лев Скоп — відомий художник з Галичини, який прожив на київському Майдані Незалежності майже всі дні Революції гідності. Учасник та автор ідеї багатьох мистецьких акцій на Майдані — від оформлення каркасу ялинки до розпису майданівських щитів. Та чи не найбільш відомими є його майданівські ікони. Художник малював їх на центральній площі Києва і відразу дарував тим, хто разом з ним творив Революцію гідності.    

​ Рівно рік тому на Вічевий майдан в Івано-Франківську зібрався Євромайдан. Тоді ж таки чітко визначилися і яскраві лідери-активісти, серед них Максим Кицюк, родом із Севастополя (він здобував у Івано-Франківську вищу освіту) та Сергій Сивачук, голова місцевого осередку «Патріот України».      Так починався Франківський Євромайдан  

Колись про сучасність писатимуть книжки і зніматимуть фільми. І ніхто не вимагатиме історичної достовірності, був би сюжет «плакальний»   В інформаційний простір Івано-Франківщини закинуто історію, яку може використовувати і кіностудія імені Довженка, і якийсь «Сизраньфільм», треба тільки додумати ідеологічно правильну кінцівку – і можна братися псувати плівку.