штука колонка перша

  Курт Воннеґут. Ґалапаґос / переклад з англійської Вадима Хазіна. – Чернівці: Видавництво 21, Вавилонська бібліотека, 2017. – 224 с.   Людство гине, і лише кільком випадковим особам вдається врятуватися. Потрапивши на острів Ґалапаґос, вони стають прабатьками нового людства. Такий собі Ноїв ковчег...     Символічна форма і матерія нової людини  
30.04.17 | Львів |
  Адам Джонсон. Усмішки долі / Переклад Дмитра Кожедуба. Київ: Наш формат, 2017. 224 с.  
28.04.17 | Київ |
Курт Воннеґут. Бойня номер пʼять. Переклад з англійської Володимира і Лідії Дібров. – Львів: «ВСЛ», 2014. – 320 с.    
27.04.17 | Львів |
  Павло Вольвач. Сни неофіта. Львів: Видавництво Старого Лева, 2017. 288 с.   Розмову про «Сни неофіта» Павла Вольвача можна почати зі згадки Борхесової новели «Книга піску». Там знаки на полях книжки наче б то й повторювалися за певною системою, але (оскільки потрактуванню не надавалися) залишалися таємничо-незрозумілими. Від того і книжка здавалася ще розумнішою, хоч і нечитабельною. Зрештою, це якраз чимось і нагадує структуру сновидінь, винесених у заголовок роману Вольвача.  
18.04.17 | Київ |
Ґабріель Ґарсія Маркес. Кохання під час холери. Переклад з іспанської Віктора Шовкуна. – Харків: «Фоліо», 2016. – 476 с.  
11.04.17 | Львів |
У Видавництві Старого Лева вийшла друком дванадцята поетична збірка поета, прозаїка, есеїста, перекладача Василя Махна. «Паперовий міст» склали вірші, написані в 2015-2016 роках. Незабаром трапиться нагода почути про книжку з уст автора – Василь Махно представить «Паперовий міст» на мистецькому фестивалі «Ї» в Тернополі та «Книжковому арсеналі» в Києві.    
07.04.17 | Тернопіль |
  Ірина Жураковська. По той бік війни. Чернівці: Книги-ХХІ, 2017. 496 с.  
28.03.17 | Київ |
«Про любов, яка перетворилася / у мрію голубу», – ці рядки з вірша «Cantos hondo» Богдана Бойчука можуть бути епіграфом до життя і подорожей Софії Яблонської, в заміжжі – Яблонської-Уден. Народжена в Германові, що на Галичині, Яблонська, донька священика, у двадцять років вирушає в Париж опановувати техніку документального кіна, звідки здійснює менші і більші виправи. Поміж них найдовшу – довкола світу, та найтривалішу – до Китаю, де проживе, попри критичні відгуки про Китай в книжках «З країни рижу та опію» і «Далекі обрії», п’ятнадцять років.  
22.03.17 | Львів |
Усе, закладене на перших сторінках книжки Софії Яблонської-Уден «З країни рижу та опію», матиме продовження й розвиток. Естетичне, беручи початок ще в потязі, обернеться згодом колізією з етичним. Розбіжні уявлення про красу, винесені на сам початок, оголюють одну з властивих проблем подорожніх описів: передуявлення, що неминуче вступають у конфлікт із дійсністю, в якій інші «я» мають інакші погляди на ті самі речі.    
15.03.17 | Львів |