Петро МІДЯНКА

На відміну від поляків, котрі давно співпрацюють з українським літературним середовищем, чехи менше перекладають українську поезію, а ми ще менше чеську. Деякі зрушення відбулися в 2015 році, коли Україна стала почесним гостем Міжнародного поетичного фестивалю «Місяць авторських читань». Тоді брненське видавництво «Vetrnе mlyny» видало українським поетам книжки й оприлюднило фільми в серії «Українська читанка».

 

У молодості автор цих рядків сам пробував дещо перекладати з чеської, й навіть похвалився Григорію Кочуру в його ірпінському домі на Баумана, 12. Щоправда, Григорій Порфирович почав називати таку кількість чеських поетів, що мені й не снилося. Якщо певна частина чеської поетичної класики й перекладена українською, то вірші Ігоря Малієвського, Давіда Жака, Павла Петра майже невідомі. В соціальних мережах мою увагу привернув своїми читаннями в кав’ярнях юний дебютант з Південночеського краю Шімон Лайтґеб.

 

 

Досить оригінальні тексти його першої книжки «Mezi nama» в стилі центральноєвропейського модерну не могли залишити байдужими.

 

Шімон Лайтґеб народився 1996 року в місті Ческе Будейовіце, де закінчив англо-чеську гімназію. Публікувався в часописах «Обличчя», «Дівочий виноград», «Гість». Учасник антології «Найкращі чеські вірші», нагороджений літературною премією імені Владіміра Околка. Працює в Ческе Будейовіце охоронцем готелю «Vita».

 

Як не дивно, але в центрі уваги автора поетичної збірки «Між нами» – саме Південночеський край, його мешканці, старі й зовсім молоді. Навіть на думку не спадало, що в книжці допустимий варіант південночеської говірки мимо витриманої добірною літературною класикою стандартної мови. Тому при перекладі текстів на інші мови виникають певні утруднення. Це зазначають провідні чеські україністи з Карлового університету в Празі й університету ім. Масарика в Брно.

 

Шімон Лайтґеб, обкладинка збірки «Між нами»

 

Німецькі сліди не тільки в прізвищі поета Шімона, не тільки в технічному обладнанні старовинних будейовицьких броварень. Вони виринають двічі-тричі з поетичних текстів: наприклад, старі Алтнери, їх далекі й близькі родичі, зі своїм світоглядом. Шімон виростав у Новогродських горах, на австрійсько-чеському пограниччі. Окремі обриси тієї локації постають у віршах Шімона Лайтґеба зримо. Модерна верліброва поезія молодого чеха зачаровує з першого прочитання своєю дохідливістю й простотою.

                                 Поряд з нами жила Анничка,

                                 Яка напивалася до нестями

                                 І не могла здолати східці

                                 Без помочі батька

 

                                 П’ятирічним хлопчиком

                                 Я торкнув розпашілу плиту

                                 Андулка занурила мої рученята

                                 В горнятко з водою.

 

У книжці «Між нами» відчутні часопросторові переміщення. Після дитячих пригод починається школа, однокласники:

 

                                Занадто добрий

                                

                                Певний час він з кожним ходив у клас

                                Гонза Седлак

 

                                Його батьки були єговісти

                                Він не міг говорити, як тому слід

 

                                Я боявся його матері,

                                Тому що була майже беззубою

 

                                Боявся його тата

                                Бо до всіх був занадто добрий

 

        Більшість віршів Шімона написана в подібному плані, без звичної для українського читача строфіки. Якась парадоксальність ліричного героя, страх перед добротою. Чи це певні розчарування юної генерації? І знову ж таки властива юнацькому вікові легка еротика чи не напускний інтим.

 

 

                                ГОЛІ ДІВЧАТА

 

                                Луцка зі мною

                                Гралася в бункері

 

                               Одного разу вона дзвонила

                               Я двері не відчинив

 

                               Хоч був дома один

 

                               Коли я вийшов на двір

                               Вона ще там стояла

 

                               Її брат Йоуза любив мене за те

                              Що мав фотки голих дівчат

 

                              Він зовсім не схожий на Луцку

 

Можна лише здогадуватися, як далі розвиватиметься молода європейська поезія, зокрема чеська. Особливістю чеських, словацьких та й почасти наших кав’ярень є слухання поезії під легку піну пива. Дівоцький трунок сидр замовляють лише вибраним.

 

 

Коли біля річки, через яку десятиліттями ходжу на роботу, побачив викинуті нашими заробітчанами пляшки й банки з-під пива «Budweiser», то чомусь пригадав вірші Шімона Лайтґеба. Він це робить вишукано й невимушено: з поезією, з пивом. Наші ж працівники чеських корівників і свинарників везуть за тисячу кілометрів напій, щоби тарою забруднити прадідну землю й землю своїх дітей. Не читаючи не лише поезію Лайтґеба, а й тих, що в шкільних підручниках. Але тішить, що їх ровесники з країни, де працюють гастарбайтери, розуміються на тонкощах південночеських говорів не сугірш, як на «Будвайзері».

 

Переклад віршів з чеської Петра Мідянки

 

13.05.2017