Тимофій Гаврилів. Чарівний світ: притча. Л.: Видавництво Анетти Антоненко, 2016. 286 с.   Неможливо. Існують речі, неможливі в принципі. Точніше – дії, неможливі навіть потенційно. Але... От математики попереджали: квадратний корінь із -1 – це неможливо. Ми їм повірили. Аж вигадав хтось таку математичну величину як число І (Imaginary number) – і розраховуй собі ті квадратні корені на здоров’я. Неможлива в принципі дія дає можливий в принципі результат. А захочеш – то й не один: I1, I2, I3…I10.  

Гарпер Лі. Іди, вартового постав. Переклад з англійської Тетяни Некряч. – Київ: Видавнича група КМ-БУКС», 2016. – 288 с.    

 

 

  Чи можна роман, що займає 800 сторінок, прочитати на одному подиху? Як не втратити інтригу у детективній історії, у якій діє 20 персонажів? Якою є сучасна література Нової Зеландії? Що ви знаєте про «Золоту лихоманку» в середині XIX століття? Наскільки складною до читання є книга, що отримала Букерівську премію?   «Світила» Елінор Каттон. Фото: Марія Педоренко, hromadske.ua  

  Пер Улоф Енквіст. Книга про Бланш і Марі / Переклала Софія Волковецька. Л.: Видавництво Строго Лева, 2016. 224 с.   Художня вигадка завжди має мету, всяке уявлене – цілеспрямоване. Художня правда такої властивості не має. Коли вигадку змішують у рівних пропорціях із фактом – жодне з них не стане правдою. Бо факту це не до снаги, а вигадці того не треба. У кіно такий підхід називають мокюментарі, а в сучасній прозі такий підхід можна назвати по-різному. Наприклад, «Книга про Бланш і Марі» (Boken om Blanche och Marie, 2004) Пера Улофа Енквіста.  

  Він творить дива, хоч і називає їх по-іншому – симбіозом науки, везіння і сміливості ступати туди, куди раніше було страшно проникнути й подумки. Звучить, як сентенція, гідна найблискучіших умів, чи не так? Власне, таким Генрі Марш і є, – зірка нейрохірургії, піонер в області надскладних операцій на мозку без повного знечулення, автор світового бестселера «Історії про життя, смерть та нейрохірургію» (в оригіналі Do No Harm: Stories of Life, Death and Brain Surgery).  

Марко Роберт Стех. Есеїстика у пошуках джерел.– Київ: Видавничий дім «Пенмен», 2016. – 744 с.   Вже назва цього видання привертає увагу. Це гра, вартісна тим, що мало яка есеїстична книжка так вичерпно і лаконічно вловлює в сильця назви суть себе. Есеїстика однаково в пошуках джерел, як і джерел себе.    

Томас Пінчон. Виголошення лоту 49. З англійської переклав Максим Нестелєєв.– Київ: «Видавництво Жупанського», 2016. – 192 с.    

Про книгу Артура Домославського «Виключені» (Artur Domosławski, «Wykluczeni», Wydawnictwo Wielka Litera, Warszawa 2016)