Рада оборони Івано-Франківської області готова відкликати батальйон «Прикарпаття» із зони АТО. На місце теперішньої дислокації галицьких військових терміново їде голова тутешньої облради. Причина – бійці технічно не забезпечені, аби нести військову службу в зоні бойових дій. Трагічним доказом цьому є перша смерть – 8 липня від кулі снайпера загинув начальник штабу батальйону Юрій Баран*.  

За рівнем драстичності конкуренцію політичним новинам можуть скласти тільки повідомлення дотичні до МВС. Коли ж з’являється в ефірі пенітенціарна служба, то законослухняні громадяни напружуються.    

Івано-франківський журналіст Руслан Коцаба уже втретє поїхав на Донбас. Якщо перша його поїздка сприйнялася як інформаційний прорив і місток із Заходу на Схід, то друга була неоднозначно (і навіть гнівно) коментована земляками.

Крихкість людського життя – це те що вражає нас останні півроку особливо дошкульно. Від перших смертей на Майдані, Небесної сотні, яка перетворилася тепер на Небесний батальйон… Українське суспільство зараз далеке від колишніх ілюзій щодо безпеки нашого життя. Один з наслідків - тисячі людей хочуть навчитися надавати першу допомогу постраждалим. У медичних вузах відновлюються кафедри невідкладної допомоги та військової медицини.           

На останньому засіданні сесії Тернопільської міської ради «вилізла» цікава річ — розбіжності в генеральному плані міста і плані зонування. Активістка громадської ради з питань екології та ЖКГ при ТМР Ніна Міляновська озвучила більше двох десятків таких розбіжностей. Мова йде про три мікрорайони Тернополя – «Дружба», «Центр» і частково «Сонячний». За подальшою дискусією депутати тему зам’яли, пообіцявши взяти озвучене до уваги.  

Дивно, що досі в кнайпах і на лотках між перекурами не обговорюють проблему «золота Завіні» на кшталт «золота Довбуша» чи вже геть легендарного «золота Полуботка». Створити міф галичанам просто, потім треба придумати, що з ним робити…  

Сьогодні, 28 червня, у Львові учасники Товариства «Пам'ять» відбули марш на честь 100-річчя «Великого Здвигу» 1914 року. Від пам'ятника Степану Бандері до центру міста пройшла колона історичних реконструкторів в одностроях українських воїнів різних епох. Очолювали колону лицарі княжої доби, а замикали її зі щитами воїни Майдану.  

Про проблеми військовиків на сході говорять ще від початку АТО. Нестача обмундирування, неякісна форма, погане взуття, а ще те, що змінних речей взагалі немає. Крім того, кепське харчування, брак питної води, засобів побутової хімії та особистої гігієни. Хтось зосереджується на розмовах про жалюгідний стан української армії, фактах розкрадання коштів і розводить руками, але є тут, в Галичіні, й чимало тих, хто намагається допомогти.  

Проблема з «ароматами» в повітрі Львова добряче в'їлася у печінки містянам, адже про її вирішення говорять на всіх рівнях багато, але скільки не кажи «халва», в роті солодко не стане. Мужній ривок міської влади під Євро-2012, коли треба було рятувати престиж «європейського туристичного міста», привів до часткового і тимчасового вирішення проблеми, і в цьому містяни змогли переконатися ще цієї весни, коли вечорами у багатьох районах не можна було відчинити вікна без ризику хапнути неприємного запаху столиці Галичини.  

Як ефективно контролювати місцеву владу і впливати на неї – таку тему для обговорення пропонує Інститут політичної освіти (ІПО), експерти якого Олександр Солонтай (Київ) і Тарас Случик (Івано-Франківськ) цими днями їздять із семінарами містами Західної України. Для чого треба контролювати владу — питання риторичне.  Як впливати на неї — питання прикладне.