Окрім інших, тема війни у романі Лео Перуца «Уночі під кам’яним мостом» також окреслена і під таким кутом зору сприймається у наших реаліях. Прикметно, що перекладачка роману Галина Петросаняк додає присвяту загиблому під Бахмутом колезі.

Ця білінгва, створена з любови, являє собою збалансований діалог жіночого та чоловічого начал, і перше, безумовно, належить авторці / ліричній героїні, а друге — Україні та її Захисникам, образ яких зазвичай фокусується у постаті єдиного Воїна, Солдата, Друга.

Кожен твір збірки – то поетична новела, фрагмент сповіді-мережки. Лірична героїня не самотня, бо злита з природою, оперта на вічне. А трагічність земного буття – естетизована. Тому-то й малюються пейзажно-філософічні картини.

Роман Володимира Лиса «Максим Ґонтар» можна назвати глибоко психологічним трилером із чітко розставленими світоглядними акцентами й виходом в інтелектуально-історичний простір

“Що востаннє у тебе викликало захоплення?”. Позаяк саме здатність захоплюватися пробуджує певний імпульс до думки і водночас до співтворення сенсів тексту поетичної збірки “Підзамче Mon amour” Любомира Серняка.

Їхні твори насичені власними “охудожненими рефлексіями”, які написані одразу, у кризовий момент, – в окопі, перед боєм або після смерті побратимів. Це література, яка не героїзує війну повністю; проте, з іншого боку, – війна там не показана як людське нещастя.

У «Друкарському дворі Олега Федорова» щойно побачила світ книжка  «Подзвонила тьотя Іда» із наскрізним збірним персонажем кумедних оповідань. Презентація збірки відбудеться 7 квітня в бібліотеці ім. Ошера Шварцмана у Києві.

Сама любов тут має різні імена й умовні позначки: це стихійне лихо, це смертельний вирок, це тихий промовистий погляд, це бути благословенним, це любов-свобода, це ідеальна платонічна любов, це врешті-решт, нестримний сексуальний потяг на березі любові, що метафорично названа Латорицею…

Книжка Марини Макущенко «Таємне життя дивозвірів Марії Примаченко» — це унікальне арт-видання для родинного читання, на сторінках якого — історія порятунку картин від пожежі, що виникла під час атаки російських військ на смт Іванків у лютому 2022 року.

Хоч у пʼєсах і йдеться про соціальну та політичну дійсність, але особистий голос — стиль, бачення, емоційне проживання історії — для драматургів стає важливішим за документ. Утім фіксація дійсності насправді є важливою для подальшого осмислення.