Я вчуся говорити про все, про що колись була змушена мовчати: про власні страхи, про неприйняття, про недостатність, про посередність, про нездатність, про самотність… Все те, про що я досі мовчу, або колись ще напишу, або, можливо, вже не буде такої потреби.

Обидва письменники, відштовхуючись від волинських реалій, наповнили свої тексти світом значно ширшим, ніж один регіон, переплетінням подій і людських доль, які виходять далеко за межі описаного ними часопростору, і продовжують в нашій уяві жити своїм життям.

У цій поезії на грані екзистенційної кризи у прагненні осягнути тривкість відчуємо недомовлене переживання через відсутність когось, але й водночас метафізичну присутність, що наближує до розуміння есхатології неба.

Цей роман залишає після себе відчуття величі та крихкості людської душі, ніби перед нами постала сама її скульптурна сутність: мов сліпучий спокій і водночас живий біль, який запрошує відчути всю глибину внутрішнього світу непересічної людини.

Книжка покликаного вигранювати «змістоформи нового всесвіту» Миколи Істина, якщо не вся його поетична творчість, явлена і перейнята великою авторською потребою захисту, оборони феномену вербальної поетичності.

Роман зроблено майстерно. Оскільки на нулі все можливо, останнє слово у цій книжці «може». Надія не полишає автора й читача, бо вона у цій війні існує доти, доки існує нуль, а на нулі – такі хлопці, як рятівник із карабіном, позивний Кінь.

Безмежно залюблений в Україну і все українське. Тому тутє все: про Україну, її історію, ключові постаті, війну, любов, весну, життя… Ця збірка – величезний підсумок творчого досвіду, неосяжна скарбниця поетичної втіхи.

Чи можливо серед чорноти війни відшукати надію чи навіть щастя? Це питання, на яке кожен українець за роки російської війни проти нас вже має свою відповідь. А Госсейні розповідає, як цю надію відшукували афганські жінки.

Заздрю майбутнім читачам елегантного золотого тому, яким іще належить відкрити для себе невимовну втіху звучання цієї чарівної музичної скриньки. А авторові бажаю: “Високої Осені, Майстре!"

Ми успадкували дуже багато складних сюжетів у взаєминах між нашими народами – між українцями та євреями. І тепер ми не просто маємо «допрацювати» незавершене, а й повинні розплутати історичні вузли.