26 березня обранці народу, депутати Верховної Ради Союзу Радянських Соціалістичних Республік — Кирило Йосипович Студинський, Ванда Львівна Васілєвська, Василь Григорович Садовий, Маріан Іванович Панчишин, Марія Олексійовна Перепелиця виїхали в серце Радянського Союзу — червону столицю — Москву на засідання VI Сесії Верховної Ради Союзу РСР.   На вокзалі депутатів соціалістичного парламенту, обранців народу провожали представники міських організацій, фабрик і заводів міста.   Нашим виборцям  

Березневий вітер, сонце березневе, — І крилатий прапор у височині... Не дивуйся, Львова стародавній леве, Браму мохом вкриту, відчиняй весні!   Гей, на всі простори, на Карпати-гори Розлітайся, слово, розтинайся, клич, — Сили трудової горе не поборе, Порвано навіки ланцюги сторіч!   Оддзвеніли панські ковані підкови, В камені відбивши свій кривавий слід, — Ти синів найкращих, сивоглавий Львове, Обираєш нині на новий похід, —  

(До історії п'єси "Украдене щастя" Івана Франка)   Великий успіх п’єси Івана Франка у Львові має свою окрему історію.  

В колишньому палаці графів Бєльських міститься тепер оргкомітет і клуб письменників м. Львова. В цьому будинку кожного дня українські, польські та єврейські письменники в дружній атмосфері обговорюють плани своєї творчої роботи, діляться досвідом літературної праці. У клубі письменників відбуваються літературні вечори, на яких письменники і поети читають свої твори і спільно їх обговорюють.  

Кожного року в роковини смерті Шевченка українська буржуазія здіймала оглушливий, воронячий вереск. Писали про нього всі буржуазні газети, влаштовували шевченківські свята і вечірки всі буржуазні організації аж до архикатолицьких включно. Не треба й казати, що вся оця славетна компанія робила з іменем Шевченка. Ундовські "батьки народу" робили з Шевченка пророка своєї національно-панської "неньки України" з ясновельможним гетьманом із панами при владі та з соціальним визиском і поневоленням української "черні".

1-го березня припиняє свою діяльність Львівська біржа праці.   Біржа праці виконала свою місію. Тисячі колишніх безробітних вона зареєструвала і дала їм роботу, при чому забезпечила їх роботою назавжди.  

В далеку північ йдуть бійці зі сталі Гудуть з піснями танки по шляхах, Десь голубіють морозисті далі, І розквітають квіти на штиках.   Вони ідуть на поклик батьківщини, Як у повстань нездолані роки, Щоб у містах приморської країни Майорів прапор гордий і палкий.   Широкий світ далеко перед ними, Народові, що в руки зброю взяв Вони несуть в походах безупинних Свої любов'ю сповнені серця.   Народів армія виходить в сонці ранком

Збори професорів, учителів і студентів навчальних закладів Сталінського і Червоноармійського районів міста Львова висунули кандидатом в депутати Ради Союзу по виборчому округу №580 академіка тов. Кирила Йосиповича Студинського   Великий зал Львівського Державного Університету імені Івана Франка заповнили професори, учителі і студенти навчальних закладів Сталінського і Червоноармійськоло районів міста Львова. 1200 чоловік зібрались на збори, присвячені висуненню кандидата в депутати Ради Союзу.  

  Академік Михайло Степанович Возняк зібрав досі ніде неопубліковане листування видатного класика української літератури Михайла Михайловича Коцюбинського з рядом західноукраїнських діячів.   Ці листи збереглися у Львівському філіалі бібліотеки Академії Наук УРСР.  

(До прем'єри "Украденого щастя" в театрі ім. Лесі Українки).   Наприкінці лютого Львівський Державний драматичний театр ім. Лесі Українки покаже глядачеві видатну п'єсу великого українського письменника-революціонера Івана Франка "Украдене щастя". Ця п'єса — хвилюючий твір, трагедія селянського життя.