Юрій Винничук

«Добрий син... добрий син... аби всі такі були...» Мені проступили на очах сльози, хоча я весь день стримувався. Але не зараз, коли це пишу...
11.02.26 | | Дискурси
Свята правда: письменникам притаманно брехати, а потім починати вірити у власні побрехеньки...
04.02.26 | | Дискурси
Доки ще нас чутиме час – невідомо. Стрілка Годинника судного дня показує, що глобальна катастрофа за 85 секунд до опівночі.
28.01.26 | | Дискурси
У наш час про великих ми легко дізнаємося і те, що хотіли довідатися, і те, чого не хотіли знати. Але чи воно нам заважає?
21.01.26 | | Дискурси
Момент, в якому терпіння стає актом народження: в давнину люди бачили в мігрені щось більше за хворобу – може, браму до іншого виміру, контакт з тим, що божисте і водночас жахке...
14.01.26 | | Дискурси
Якщо в Україні з’являться європейські миротворці, то зможуть із подивом переконатися, що духи померлих тут блукають не частіше, як у них
07.01.26 | | Дискурси
Вступаємо в Новий рік, який, мабуть, буде сповнений невідомості, неочікуваності і змарнованих планів. Але ніц нам не зашкодить трішки розслабитися і забутися.
31.12.25 | | Дискурси
Оберігаючи німб улюбленого письменника, про антисемітизм Міхаіла Булгакова булгаковісти та булгаковєди воліли не писати. А даремно...
27.12.25 | | Дискурси
Суржик. Так якось на нашому світі повелося, що він у багатьох сучасних українських фільмах домінує де треба і де не треба...
17.12.25 | | Дискурси
Перекладати Грабала треба міською говіркою, а оскільки в нас є тільки одна нормальна українська міська говірка – галицька, нікуди від цього не подінешся
10.12.25 | | Дискурси