ВО «Свобода», ледь очунявши від нищівного нокауту цьогорічних парламентських виборів, заявляє про намір продовжувати боротьбу за електорат. Друга спроба, як заявляють партійці, починається з ключового для них реґіону — Львівської області. Нове керівництво обласної «Свободи» вже анонсувало очищення партійних лав та новий етап боротьби за уми галичан з усякими лібералами. Однак є проблемка: тепер «Свобода» не має монополії на правому крилі української політики, тож боротися їй доведеться на всі фронти.
«Свобода» добряче розчарувала галицький електорат і як парламентська партія, і як партія влади у місцевих радах
Після нокауту
Політична сила, яка в попередньому складі ВРУ мала чималу фракцію та представництво у Кабінеті Міністрів, тепер опинилася поза вищою ліґою української політики, делеґувавши до парламенту кількох мажоритарників.
Місцевий політолог Юрій Шведа бачить однією з причин поразки саме входження представників ВО «Свобода» до виконавчої влади та їхню діяльність, яка спричинила хвилю критики.
«Увійшовши у владу без серйозного кадрового потенціалу і маючи достатньо налаштованих прихильників, "Свобода" фактично розбалансувала своїх прихильників. Значна частина радикально налаштованих виборців певною мірою не зрозуміла їхньої позиції участі у владі та відвернулася від неї, знайшовши собі привабливіших політичних репрезентантів — Радикальну партію та "Правий сектор"», — вважає політолог.
Свободівська «орлиця» Ірина Фаріон наговорила досить, щоби відвернути прихильність людей від себе і партії
Треба зазначити, що кадрові перестановки у «Свободі» почалися відразу після президентських виборів — у ЗМІ з'являлася інформація про майже тисячу функціонерів, звільнених з посад чи виключених з партії. Свободівці сподівалися залагодити ситуацію добрим результатом на виборах до парламенту, однак цього не сталося. Тож логічно припустити, що кадрові ротації тепер будуть ще масовішими.
Одразу ж після виборів почалися два паралельні процеси — екзодус свободівців з виконавчої влади та внутрішньопартійна реорганізація за наслідками виборів.
Знаковою подією стало повернення до Львова екс-заступника спікера ВРУ Руслана Кошулинського на посаду голови ЛОО ВО «Свобода». Кошулинський належить до кола осіб, яким довіряє Олег Тягнибок, тож його призначення може сиґналізувати про те, що свободівці після поразки спустилися на землю й вирішили поправити своє становище у базовому для себе реґіоні. Адже за результатами виборів партія навіть близько не підійшла до успіху 2012 року — тоді свободівці взяли на Львівщині 38% голосів, а в жовтні 2014-го змогли набрати трохи більше 6%.
Ще одна вчорашня фаворитка електорату від «Свободи» Ірина Сех так проявила себе у владі, що голосувати за неї схотіли тільки найзатятіші
Як зауважив у розмові зі «Z» депутат Львівської міської ради Андрій Хомицький, якого місяць тому виключили з фракції ВО «Свобода», після виборів члени партії почувалися розгубленими.
«Люди були розгублені, особливо після виборів, бо всі вірили та сподівалися, що організація пройде до ВРУ. Це був дуже великий шок для багатьох, люди в це не вірили», — сказав він.
З іншого боку, призначення Кошулинського свідчить про те, що у львівського керівництва партії не здригнеться рука зробити кардинальні зміни в партійних структурах області. На прес-конференції пан Кошулинський чітко заявив про намір очистити свободівські лави від тих, хто втомився від партійної роботи чи розчарувався після поразки на виборах до парламенту.
«Будуть зміни багатьох керівників місцевих організацій, будуть виключення з організацій та фракцій, число ротацій також буде вагомим», — наголосив новонавернений керівник обласної «Свободи».
Однак насправді все не є таким чорно-білим, як може виглядати на перший погляд, адже ситуація всередині партії залишається напруженою й анонсоване очищення може перетворитися на «зачистку» тих, хто не боявся висловлювати свою думку під час кампанії.
Прикладом може бути ситуація з тим-таки Хомицьким. Як зазначено у заяві фракції партії у Львівській міській раді, його та ще двох колеґ виключили за порушення фракційної дисципліни. Однак сам депутат розповів «Z», що його виключили з фракції за критику вищого керівництва та недотримання субординації. Йдеться, зокрема, про критику провадження виборчої кампанії.
Пан Михальчишин якийсь час був фіґурою у «Свободі» ключовою. Його особиста поведінка на львівському Євромайдані, як і на київському, була дуже і дуже сумнівною
«Можна сказати, що поквиталися так, тому й виключили з фракції. Я далі мовчати не міг, бо ця кампанія була фактично провалена», — пояснив Хомицький.
Ще одна група депутатів вийшла з фракції «Свободи» у міській раді, не погоджуючись із тим, що нівелювалася їхня роль як депутатів-мажоритарників.
Цілком можливо, що цей процес триватиме, але до певної межі. Бо навряд щоби свободівці захотіли втратити більшість у міській раді до наступних місцевих виборів. Водночас існує велика ймовірність того, що всіх вихідців незабаром виключать з партії.
Хомицький певен, що повернення Кошулинського не дасть можливості виправити ситуацію, що склалася в партійних осередках «Свободи» на Львівщині. На його думку, це мав би зробити кризовий менеджер збоку.
«Я не вірю, що це може налагодити, зокрема, Руслан Кошулинський. Він уже керував фракцією у міській раді, був дотичний до тих процесів, які тут відбувалися. Це могла би налагодити інша, нова людина. Такий собі антикризовий менеджер, який не мав би власних суб'єктивних суджень про членів партії, щоби таким чином не відбувалося покарання неугодних. Це мала би повністю людина збоку прийти, і тоді, можливо, можна би було навести якийсь лад», — вважає Хомицький.
П'ятирічку за півроку
Теза про відновлення втрачених позицій на Львівщині була ключовою під час виступу Кошулинського перед журналістами, яких він зібрав наприкінці року.
«Враховуючи останню виборчу кампанію і враховуючи тенденції, які сьогодні є в українському політикумі, керівництво ВО "Свобода" вважає за необхідне максимально посилити керівництво львівської обласної організації з метою відновлення втрачених позицій, які відбулися за останні декілька років на Львівщині», — недвозначно заявив голова обласного осередку.
Він також повідомив, що зміни мають бути перепроваджені перед місцевими виборами, тобто до жовтня 2015 року, коли за законом вони мали б відбутися. Однак ще є шанс, що Верховна Рада ухвалить на поточній сесії зміни до законодавства і місцеві вибори відбудуться навесні. А це означає, що часу на зміни у «Свободи» залишається ще менше.
Популярність «Свободи» та «Самопомічі» Андрія Садового, які в межах Львівської міськради у страшних контрах, перебуває в залежності обернено пропорційній
Як це не парадоксально, але відсутність у парламенті зараз може зіграти на користь свободівцям, адже наступний рік буде дуже важким в економічному та соціальному плані. Уряд вже анонсує вельми непопулярні заходи, відтак рейтинґи провладних партій автоматично знижуватимуться.
Як зауважив Юрій Шведа, «Свобода» повернулася після осінньої поразки у звичну для себе радикальну нішу українського політикуму, і це також може позитивно позначитись на відновленні рейтинґу. До цього, на думку політолога, треба додати розгалужену й добре організовану партійну структуру, тож «Свободу» поки що не варто списувати.
Однак друга спроба буде набагато важчою і може забрати набагато більше часу, ніж планує нове керівництво львівської «Свободи». Крім перегонів, з часом вагому роль у процесі відіграватиме неґативний шлейф, накопичений «Свободою» протягом кількох останніх років, відколи вона прийшла до влади у галицьких областях.
Андрій Хомицький вважає, що за кілька місяців відновити втрачені позиції на Львівщині буде дуже складно. Від 2006 року, коли свободівці набрали на виборах до Львівської міської ради надлишкові 6 відсотків для здобуття більшості у міській раді, минуло 4 роки, нагадав він.
«Чотири роки важкої праці. І ще важливо: тоді політична кон'юнктура складалася для нас дуже добре. Тобто 4 роки важкої праці плюс обставини. Чи можна щось зробити за 9 місяців? Дуже важко. Думаю, що повернути позиції не вийде ще й тому, що існує так звана інертність мислення людей», — висловив сумнів Хомицький.
Так само скептично налаштований щодо шансів «Свободи» повернути втрачене і пан Шведа. Він зазначив, що партія може повернути собі частину виборців або здобути нових прихильників, однак повністю повторити власний успіх їй не вдасться.
«Частину електорату через радикалізацію ситуації і настроїв "Свобода" зможе втримати чи здобути. Але той шлейф неґативних явищ, які тягнуться за партією, в тім числі нездатність "Свободи" розпоряджатися владою, передовсім на місцевому рівні, очевидно, гратиме не на користь цій політичній силі і змушуватиме людей шукати інші партії», — зазначив політолог. На його думку, навряд чи «Свобода» зробила належні висновки, які дали б їй можливість переформатуватися і знову бути таким активним і вагомим учасником політичної боротьби, як колись.
Лідерові «Свободи» багато речей у своєму світогляді та підходах до розбудови партії належить переосмислити
Ще однією перешкодою може стати те, що праве крило українського політикуму зробилося вельми популярним. Кошулинський з іронією зазначив, що під час парламентських виборів практично всі політичні сили в той чи той спосіб використовували праву риторику. З огляду на те, що конфлікт на Донбасі затягується, а напруженість у стосунках з Росією також не зникне, — популярність правих ідей не згасатиме, але й претендентів на це електоральне поле також не меншатиме.
30.12.2014