Людство змогло пояснити структуру мітохондріальної ДНК, розробити економічний закон граничної корисності та запустити 64-ядерний процессор — але досі ніхто так і не зміг докладно пояснити дивовижні виверти людської пам'яті. Люди пам'ятають те, чого не було. І завзято стирають спогади про те, що було, заміняючи їх чимось більш вигідним. Те, що відвідувачі мітинґів безапеляційно називають «національною пам'яттю», насправді є сукупністю правд і неправд в одному флаконі. Але кому треба пізнавати різні правди — якщо наша категорична, глуха, героїчна правда так чудово пахне?