25 років тому, 13 червня 1988 року, перед пам'ятником Іванові Франку у Львові вперше за багато десятиліть відбулося масове, але не санкціоноване владою громадсько-політичне віче. На ньому створено Товариство рідної мови ім. Тараса Шевченка.   ​  

Нова постійна експозиція «Декоративно-ужиткове мистецтво Європи кінця XV – першої третини ХХ століть» в Музеї етнографії та художнього промислу у м. Львові запрошує.  

Музика і література, як будь-які сильні суперники, міксуючись між собою, дають дивні сполуки – часом поет знаходить музику у собі, а іноді музикант губить літературу в поетові. Але, як на диво, і ті, і інші експерименти не залишають байдужими широкі маси. Адже найбільшою формою майстерності у мистецтві є вміння втримати тонку грань між звуком і словом. Насправді, обидві сфери – рівнозначні між собою і виникають лише у фізичній хвилі, чи то пак відтворювачі: усе залежить від характеристик рота, вуха, повітря і фізичної хвилі загалом.  

  Думаю собі, що журналісти в молодих демократіях важливіші, ніж у старих. У старих демократіях, окрім того, що там мають свої демократичні інституції, є ще глибоко закорінені демократичні традиції. У молодих демократіях (зокрема, в нашому реґіоні) ми вже маємо демократичні права та демократичні інституції, але наші традиції, наша ментальність – це все та ж ментальність, що залишилася з доби Совіцького Союзу.  

  На зламі весни і літа, у ніч із 31 травня на 1 червня, у Львові відновила свою діяльність «Ніч театру», яка вже проводилась у Бернарденґардені на сході літа 2011 року. Тоді учасниками були п'ять аматорських театральних колективів зі Львова. Цього року разом із ідеєю відновлення прийшло й розширення дійства: кількість локацій зросла до двох майданчиків, де виступили вісім колективів зі Львова, Івано-Франківська та Дрогобича.  

  Презентація книжки Ґжеґожа Мотики «Від Волинської різанини до операції "Вісла". Польсько-український конфлікт 1943-1947 рр.» у львівській книгарні «Є» перетворилася на гарячу дискусію пам’ятей. У якій традиційно багато говорять, але мало прислухаються.  

Всесвітньовідомий музикант Аркадій Шилклопер висловив своє захоплення музикою леґендарного британського рок-гурту «Yes» на ХХХІІ Міжнародному фестивалі музичного мистецтва «Віртуози» у програмі «Tribute to "Yes"». Напередодні виступу у Львівській філармонії Аркадій Шилклопер поділився своїми  рефлексіями про програму, а також про музику та своє місце у ній. Розмовляла музикознавець Софія Іванова.    

На найважливіші події, які сталися у Львові протягом 1918-1940 років, звернули увагу польські історики Аґнєшка Бєджицька і Ґжеґож Мазур, запрошені на ХХХІІІ Оссолінську зустріч, що відбулася 3 червня у Львівській національній науковій бібліотеці України ім. В.Стефаника.

Старші покоління українців часто любить казати: «Аби тільки війни не було». Цим вони пояснюють свою більшу, ніж у нас, молодших, готовність терпіти все те, що відбувається в державі. А ми так само часто ставимося до таких розмов зверхньо, мовляв, за такої позиції можна все життя в багні прожити, «аби тільки війни не було»…

Об’єднання поетів у літературному процесі явище не виняткове – цьому феномену присвячено чимало досліджень. Значно менше знаних угрупувань читачів – їх важче вловити чи зафіксувати, особливо якщо мова йде про часи минулі. Проте, сучасні читачі мають все більше «голосів» у просторі літератури – хоч і говориться про їх кількісне зменшення.  Вони читають і публічно обговорюють, не соромляться писати свої претензії безпосередньо авторам (дякувати соцмережам за прямий доступ!), і навіть здатні гуртом профінансувати створення цікавого їм проекту.