Міністри закордонних справ України та Польщі Дмитро Кулеба та Збігнєв Рау закликали не політизувати трагічні сторінки спільного історичного минулого українського та польського народів.
Про це йшлося в телефонній розмові міністрів, про котру звітує пресова служба МЗС України. Міністри обговорили скандал, що зчинився після відкриття в селі Гута Пеняцька меморіальної дошки, на котрій згадуються "бандити з Армії Крайової".
"У зв’язку з нещодавно встановленою неподалік пам’ятника загиблим у Гуті Пеняцькій у 1944 році меморіальною дошкою міністри закликали не політизувати питання трагічних сторінок спільного історичного минулого українського і польського народів та не допустити війни пам’ятників. Будь-які спірні моменти варто вирішувати виключно у площині практичної співпраці та діалогу фахівців-істориків двох країн", – йдеться у повідомленні.
"Трагічні події у селі Гута Пеняцька у лютому 1944 року – це спільна пам’ять, спільна історія, спільна молитва українців, поляків та євреїв, які мешкали у цьому селі. Гута Пеняцька – це один із символів примирення між нашими народами. У 2009 році президенти України та Польщі вклонилися цьому, освяченому невинною кров’ю, місцю", – додали в МЗС.
Як писав Z, у неділю, 30 серпня, на місці колишнього села Гута Пеняцька у Бродівському районі біля хреста, встановленого кілька років тому, відкрили й освятили інформаційну таблицю з прізвищами 34 українців, які загинули у період з вересня 1943-го до березня 1946 року. На меморіальній таблиці вказано, що вона встановлена "Пам’яті українців і поляків, убитих і замордованих польськими бандитами АК та російськими енкаведистами в 1943–1946 роках у Гуті Пеняцькій та її найближчій окрузі".
На церемонію відкриття, зокрема, приїхали заступник голови ВО "Свобода" з питань національної пам’яті Олег Панькевич, депутатка Львівської обласної ради Мирослава Бабінська, керівник організації "Історичні діалоги" (ініціатор встановлення таблиці) Михайло Галущак, голова Об’єднання українок "Яворина" Ірина Сех.
Фото facebook.com/ЛОО-ВО-Свобода
Посол Польщі Бартош Ціхоцький у своєму листі до голови Бродівської районної державної адміністрації Оксани Прокопець висловив рішучий протест через відкриття меморіальної таблиці. Він очікує негайних кроків з "припинення на території, що є під порядкуванням Бродівської райдержадміністрації, демонстрації ненависті і зневаги до тих, хто вже постраждав і не може вимагати правосуддя".
"Буває так, в історичній науці навіть часто, що існують розбіжності у поглядах щодо трактування певних подій, але ми не повинні перетинати кордон зневаги, ненависті та фальшування", – додав польський дипломат.
У Гуті Пеняцькій встановлено Меморіал жертвам цивільного населення у Другій світовій війні, де щороку у лютому проводять екуменічне вшанування.
У 2017 році невідомі вандали підірвали пам’ятник за допомогою вибухівки. Пам’ятний знак було відновлено, але на початку березня з пам’ятника знову поглумилися – його розмалювали червоною та чорною фарбою, а також образливими написами. У січні 2020 року Офіс Генпрокурора повідомляв про затримання підозрюваного у скоєнні вандалізму на місці пам’яті в Гуті Пеняцькій 2017 року.
ДЛЯ ДОВІДКИ:
28 лютого 1944 року в селі Гута Пеняцька внаслідок каральної операції німецькі окупанти знищили все село (172 господарства) й убили всіх мешканців (за різними оцінками, від 500 до 800 осіб, включно з жінками та дітьми). Врятуватися вдалося одному поляку, який зумів утекти. Згідно з документами польського Архіву новітніх актів, село спалив підрозділ німецької таємної польової поліції (ГФП). Причиною каральної акції були втрати нацистів через активну діяльність у цьому регіоні радянського партизанського загону.
Водночас у Польщі досі поширеною є версія, ніби злочин у Гуті Пеняцькій скоїли солдати дивізії СС «Галичина» та УПА.
Як зазначав раніше депутат, ексголова УІНП й історик Володимир В'ятрович, Гута Пеняцька була опорною базою польського підпілля, на яке спиралося й радянське підпілля. Останнє провело кілька операцій, після яких загинули німці. Це стало приводом для проведення у відповідь німецької акції, в результаті якої було знищено практично всіх мешканців цього села.
Після цієї трагедії польське підпілля провело кілька акцій у 14 українських селах, протягом чотирьох днів знищивши понад півтори тисячі українців.