Посол Польщі висловив обурення через відкриття меморіальної таблиці у Гуті Пеняцькій.

 

Посол Польщі Бартош Ціхоцький звернувся з листом до голови Бродівської районної державної адміністрації Оксани Прокопець, у якому висловив рішучий протест через відкриття у Гуті Пеняцькій на Львівщині меморіальної таблиці загиблим українцям, яка містить образливий напис. Про це повідомило польське видання Onet.

 

Фото facebook.com/ЛОО-ВО-Свобода

 

У неділю, 30 серпня, на місці колишнього села Гута Пеняцька у Бродівському районі біля хреста, встановленого кілька років тому, відкрили й освятили інформаційну таблицю з прізвищами 34 українців, які загинули у період з вересня 1943-го до березня 1946 року.

 

Голова Голубицької сільської ради, на території якої розташовано пам’ятник, Любов Крутяк повідомила, що ініціатором встановлення таблиці були ГО «Центр "Історичні діалоги"», яку очолює «свободівець» Михайло Галущак, та низка громадських діячів і науковців. Перелік із 34 прізвищ загиблих українців уклали на основі книги історика і краєзнавця Дмитра Чобота «Загибель Гути Пеняцької 28 лютого 1944 року», яка лише готується до друку. Любов Крутяк зазначила, що виконком Голубицької сільради погодив проєкт таблиці та ухвалив рішення провести її урочисте відкриття.

 

 

На захід, зокрема, приїхали заступник голови ВО «Свобода» з питань національної пам’яті Олег Панькевич, депутатка Львівської обласної ради Мирослава Бабінська, керівник «Історичних діалогів» Михайло Галущак, голова Всеукраїнського об’єднання українок «Яворина» Ірина Сех, активісти Бродівської, Буської, Кам’янка-Бузької, Золочівської, Червоноградської організацій ВО «Свобода», активісти ГО «Апостольська чота», повідомив "Вголос".

 

На меморіальній таблиці вказано, що вона встановлена «Пам’яті українців і поляків, убитих і замордованих польськими бандитами АК (Армії Крайової, – ред.) та російськими енкаведистами в 1943–1946 роках у Гуті Пеняцькій та її найближчій окрузі».

 

Фото facebook.com/ЛОО-ВО-Свобода

 

Посол Польщі у своєму листі до голови Бродівської райдержадміністрації повідомив, що дізнався про подію з допису Червоноградського осередку ВО «Свободи» у соціальних мережах. Він висловив «рішучий протест» і обурення проти дій «Свободи» та наголосив, що очікує негайних кроків з «припинення на території, що є під порядкуванням Бродівської райдержадміністрації, демонстрації ненависті і зневаги до тих, хто вже постраждав і не може вимагати правосуддя». Також посол запитав Оксану Прокопець, чи давала Бродівська РДА дозвіл на зведення цього пам'ятника, «зокрема, з оманливою і образливою таблицею».

 

«Я вірив і досі вірю, що Гута Пеняцька може стати місцем відновлення процесу примирення між поляками і українцями, але я бачу, що в Україні є кола, які турбує кожен крок у правильному напрямку, і які хотіли б з незрозумілих для мене причин скасувати кожен позитивний процес, недавно ініційований президентами Анджеєм Дудою і Володимиром Зеленським», – заявив посол Польщі.

 

«Так буває так, в історичній науці навіть часто, що існують розбіжності у поглядах щодо трактування певних подій, але ми не повинні перетинати кордон зневаги, ненависті та фальшування», – підсумував польський дипломат.

 

Нагадаємо, у Гуті Пеняцькій встановлений Меморіал жертвам цивільного населення у Другій світовій війні, де щороку у лютому проводять екуменічне вшанування.

 

У 2017 році невідомі вандали підірвали пам’ятник за допомогою вибухівки. Пам’ятний знак було відновлено, але на початку березня з пам’ятника знову поглумилися – його розмалювали червоною та чорною фарбою, а також образливими написами. У січні 2020 року Офіс Генпрокурора повідомляв про затримання підозрюваного у скоєнні вандалізму на місці пам’яті в Гуті Пеняцькій 2017 року.

 

ДЛЯ ДОВІДКИ:

 

28 лютого 1944 року в селі Гута Пеняцька внаслідок каральної операції німецькі окупанти знищили все село (172 господарства) й убили всіх мешканців (за різними оцінками, від 500 до 800 осіб, включно з жінками та дітьми). Врятуватися вдалося одному поляку, який зумів утекти. Згідно з документами польського Архіву новітніх актів, село спалив підрозділ німецької таємної польової поліції (ГФП). Причиною каральної акції були втрати нацистів через активну діяльність у цьому регіоні радянського партизанського загону.

 

Водночас у Польщі досі поширеною є версія, ніби злочин у Гуті Пеняцькій скоїли солдати дивізії СС «Галичина» та УПА.

 

Як зазначав раніше депутат, ексголова УІНП й історик Володимир В'ятрович, Гута Пеняцька була опорною базою польського підпілля, на яке спиралося й радянське підпілля. Останнє провело кілька операцій, після яких загинули німці. Це стало приводом для проведення у відповідь німецької акції, в результаті якої було знищено практично всіх мешканців цього села.

 

Після цієї трагедії польське підпілля провело кілька акцій у 14 українських селах, протягом чотирьох днів знищивши понад півтори тисячі українців.

01.09.2020