22 травня в Українському католицькому університеті відбудеться підсумкова конференція за результатами реалізації дослідницької програми «Жертви українсько-польського протистояння 1939–1947 років».
Імена жертв серед українського населення в селі Сагринь. Фото: Галина Терещук (Радіо Свобода).
Програма ця була започаткована у 2018 році, тривала шість років і була покликана на основі критичних наукових методів встановити максимально повну статистику жертв серед цивільного населення (передовсім українського) під час польсько-українського протистояння на Волині, Закерзонні і в Галичині.
Під керівництвом професора Ігоря Галагіди (Ґданський університет) шестеро науковців з України і Польщі проводили дослідницьку роботу, опираючись на європейський досвід увіковічнення пам’яті жертв в Україні («Книга пам’яті жертв Голодомору»), жертв війн і збройних конфліктів у Німеччині (Gedenkbuch/Memorialbuch – жертви Голокосту), Польщі та інших країнах.
Програма «Жертви українсько-польського протистояння 1939–1947 років» – відповідь на суспільний запит зцілення ран минулого та пошуку нової моделі примирення й порозуміння між народами Центрально-Східної Європи у взаємодії світського (секулярного) і релігійного (церковного) сегментів українського та польського суспільств, «аби політика не заглушила молитву».
Кінцевою метою проєкту є представлення у відкритому публічному доступі результатів дослідницької роботи та увіковічнення пам’яті українських жертв військового насильства, політичного терору та дискримінаційної політики на польсько-українському пограниччі. На основі археографічного опрацювання збережених джерел (зокрема усної історії) та фахової літератури передбачається подальше видання поіменних списків жертв, збірників документів і підсумкової наукової монографії.
"Селом-символом є Сагринь. Нам вдалося поіменно встановити, що 10 березня 1944 року там загинули 606 осіб (у тому числі кілька поляків, які були випадково вбиті польськими партизанами, бо їх сприйняли за українців). Це величезне число. В загальному просторі в Польщі деколи ще можна почути думку, що в Сагрині мав місце бій відділів Армії крайової (АК) з Українською повстанською армією (УПА) чи українськими поліцаями на німецькій службі, але коли співставити 606 українських жертв Сагрині зі втратами польського підпілля (кілька поранених поляків і один своїми вбитий), то це показує, що там не було жодної битви і не було протистояння двох сил, це була пацифікація мирного населення. Таких Сагринів було тоді на Холмщині більше: Ласків, М’яке, Сиховичі…"
Ігор Галагіда
10 липня 2020 року. "Радіо Свобода".
Палаюча хата української родини, Сагринь, 1944 рік. Фото: архів Ігоря Галагіди
У підсумковій конференції, що запланована, нагадаємо, на 22 травня, візьмуть участь: доктор гуманітарних наук, ректор Українського католицького університету о. Богдан Прах, габілітований доктор, професор Ґданського університету Ігор Галагіда, кандидат історичних наук, доцент Східноєвропейського національного університету імені Лесі України Олег Разиграєв, кандидат історичних наук, керівник проєктів та програм Центру дослідження українсько-польсько-словацького пограниччя Українського католицького університету Андрій Яремчук, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України Володимир Ковальчук, доктор гуманітарних наук, незалежний дослідник Андрій Божик.
Конференція розпочнеться о 14:00 в Парковій аудиторії Центру митрополита Андрея Шептицького (вул. Стрийська, 29А).
По докладнішу інформацію звертатися до координатора дослідницької програми «Жертви українсько-польського протистояння 1939–1947 років» Юрія Скіри: моб. тел. 0974405454.
11.05.2023