До фондів Львівської національної наукової бібліотеки імені Василя Стефаника передано мистецький архів видатних українських галицьких драматичних акторів “Руської бесіди” Івана та Іванни Біберовичів. Архів тим цінніший, що дуже мало артефактів історико-театральної спадщини перетривали лихоліття воєн і роки комуністичного режиму, а архів Біберовичів, хоча й із частковими втратами, вдалося донести до наших днів. Тепер, у дні 160-річного ювілею галицького театру, створення першого професійного українського театру в Галичині Руського народного театру товариства «Руська бесіда» у Львові, ці пам’ятки нашої культурної спадщини впроваджуються до наукового обігу.
Іван Біберович (1854–1920) – актор, режисер, перекладач драматичних творів, театральний діяч. Від 1871 р. грав у складі театральних труп А. Моленцького, О. Бачинського і Руського народного театру товариства «Руська бесіда» у Львові, директором якого був упродовж 1882–1892 років.
Іван Біберович у ролі князя Вишневецького у виставі Омеляна Огоновського «Гальшка Острозька». Фотоательє Л. Бляховського у Львові. Близько 1885 р.
Іванна Біберович (1858–1937) – акторка Руського народного театру товариства «Руська бесіда» у Львові у 1874–1893 роках, його довголітня примадонна.
Іванна Біберович у ролі Настасі з однойменної п'єси Василя Ільницького. Фотоательє Юзефа Едера у Львові. Близько 1885 р.
Молоді актори Іван Біберович та Іванна Коралевич (сценічний псевдонім до заміжжя – Ляновська) вступили на сцену театру “Руської бесіди” у середині 1870-х рр. Актори побралися 1879 року, і відтоді Іванна виступала вже під іменем Біберовичевої. 1882 року, коли Іван Біберович переміг в оголошеному конкурсі на заміщення посади директора театру, проявилися його адміністраторські здібності: пізніше десятиліття його керівництва назвали “золотим віком” українського галицького театру. 1893 р. подружжя зійшло з професійної сцени. Через рік, 1894 р., переїхало на стале проживання до Коломиї, де долучилося до організації аматорського театрального руху в місті.
Упродовж тривалої акторської кар’єри і творчих стосунків із багатьма діячами української культури Іван та Іванна Біберовичі сформували чималий артистичний архів, який по їх смерті зберігали представники кількох поколінь коломийських родин Курп’яків, Коссаків і Волошинських.
Архів Біберовичів одним із перших дослідив та описав член Національної спілки краєзнавців України Богдан Волошинський. Згодом із науково-краєзнавчими публікаціями виступив у часописах «Жовтень», «Дзвін», «Науковий вісник Музею Івана Франка у Львові», «Просценіум», «Краєзнавець Прикарпаття», написав статті до «Енциклопедії сучасної України» й «Енциклопедії Коломийщини», видав книжку «Родина Біберовичів». Докладно історія родини та перипетії фотоспадщини описані у статті «Доля архіву Біберовичів» .
Основа архіву – збірка давніх театральних світлин, світських портретів, фото в сценічних костюмах та постановних фото сцен театральних вистав за участю акторів і театральних діячів Руського народного театру товариства «Руська бесіда» у Львові. Серед них знані українські митці: Іван Біберович, Іванна Біберович, Михайло Коралевич, Теофілія Романович, Марія Романович, Антон Моленцький, Петро Кукула, Ольга Моленцька, Теофілія Бачинська, Іван Григорович, Казимир Плошевський, Марія Фіцнер, Тит Гембицький, Елеонора Стечинська, Кароліна Клішевська.
Особливу культурну цінність має рідкісний фотопортрет видатного українського театрального діяча, режисера, актора, письменника і драматурга Марка Кропивницького (1840–1910) з дарчим підписом для Іванни Біберович, надісланий із Петербурга і датований 16 січня (ст. ст.) 1887 р. У збірці також портрети українських письменників і драматургів: Юрія Федьковича, Сидора Воробкевича (з автографом), Григорія Цеглинського. Унікальними є світлини й афіші з відзначення 75-літнього ювілею Іванни Біберович у Коломиї в березні 1937 р. До збірки ввійшли світлини вченого і громадсько-політичного діяча Кирила Студинського (з дарчим підписом І. Біберовичу) у молодому віці та учня випускного класу Бережанської гімназії, майбутнього церковного діяча (і дядька письменника Богдана Лепкого) Омеляна Глібовицького (з дарчим підписом І. Біберович). А також – портрети (світські і в ролях) польських драматичних і оперних акторів Гелени Моджеєвської, Густава Зімаєра, Олександра Бандровського, Антоніни Квєцінської, Феліції Стаховіч-Грекової, Аделі Желязовської.
Передання мистецького архіву Івана та Іванни Біберовичів Львівській національній науковій бібліотеці імені Василя Стефаника допоможе повноцінно впровадити ці пам’ятки української культурної спадщини до наукового обігу, зробити їх доступнішими для сучасних дослідників історії українського театру в Галичині. Оскільки свого часу Бібліотека вже отримала значну кількість іконографічних матеріалів (зокрема й у царині історії галицько-українського театру) з ліквідованого совєтською владою Музею НТШ у Львові, то долучені до мистецьких фондів матеріали архіву Біберовичів поповнять джерельну базу для провадження подальших фахових досліджень історії українського театру і творення нових культурно-мистецьких видавничих проєктів.
Зліва направо: Теофілія Романович, Михайло Коралевим та Іванна Коралевич-Ляновська (Біберович) у костюмах героїв драми Юрія Федьковича «Довбуш». Львів. Близько 1876 р.
17.04.2024