Н. Кетрін Хейлз. Як ми стали постлюдством. Віртуальні тіла в кібернетиці, літературі та інформатиці / Переклад Є. Марічева. К.: Ніка-Центр, 2013. – 426 с.   Останні півроку відкрилася (хто не сховався – я не винний) істина: тілу болить, тіло страждає, тіло помирає. На цьому для нас закінчився постмодернізм.  

Адміністрація президента назвала зміни до Конституції ключовим елементом «мирного плану», презентованого Петром Порошенком. Проект політреформи скерований на децентралізацію влади в Україні, делегування повноважень згори донизу. Ініціатива покликана вгамувати політичну ситуацію в Україні, а в найкоротшій перспективі – забезпечити владою регіони, котрі вимагають від столиці, «щоб їх почули».  

Говорили-балакали після стрімкого падіння гривні про полегшення умов для тих, хто позичив у банків валюту і отримали з тих розмов великий пшик. Йшлося в розмовах про те, що різниця між курсом долара\євро на момент позичання і момент віддавання покриватиметься не самим лише кредитованим, а частково банком і, можливо, частково державою. Інакше, мовляв, ніяк – треба допомагати людям, які потрапили у скруту. Таких багато і як не полегшимо умов – чекай соціальний бунт.

Сьогодні, 7 липня, на площі перед Успенським собором Києво-Печерської лаври відспівають Блаженнійшого Володимира – предстоятеля УПЦ МП, який очолював Церкву впродовж 22 років і після тривалої хвороби помер два дні тому. Поховають митрополита нині на лаврському братському кладовищі біля храму Різдва Божої Матері у Києві.      

Незважаючи на два реальні та один більш-менш можливий варіант ініціювати вибори до Верховної Ради у повній відповідності до чинного законодавства, парламентська більшість з ініціативи УДАРу пішла четвертим шляхом.

Держкіно України стоїть на порозі змін – призначення голови Державної агенції з питань кіно має відбутися з дня на день. Отже, цікаво подивитись, в якому стані новий голова отримає кіногалузь?  

Польові дослідження українсько-польських відносин   Що думають українці та поляки одні про одних поза офіційними промовами? Відповісти на це намагається книжка «Асиметрична симетрія. Польові дослідження українсько-польських відносин», що побачила світ цієї весни у київському видавництві «Темпора». Вона презентує результат спроб Леся Белея та Лукаша Сатурчака розворушити неговірких співрозмовників у Польщі й Україні та зрозуміти, якими очима ті дивляться на сусідів по інший бік кордону довжиною 535 км.  

Позбувшись режиму Януковича, українці на повен голос заявили бажання оновити всю владу в Україні. Гасла боротьби з корупцією та люстрація, в яких ми бачимо ключові механізми цього оновлення, звучать з усіх ефірів, радіостанцій, ними повняться шпальти газет та Інтернет-видання. Справді, ці механізми є критично необхідними для оновлення виконавчої та судової гілок влади.

Петро Порошенко ставить на неофітів. Головою Адміністрації Президента він призначив людину, яка не має досвіду роботи у владі, яка майже не має політичної біографії, — Бориса Ложкіна. В середині 90-х Ложкін був депутатом місцевого рівня у Харкові, й сам невдовзі згадував, що облишив політику, бо йому було цікавіше провадити бізнес, а конкретно медіа-бізнес. Проте запрошення в АП від Петра Порошенка хоч-не-хоч, а занурює успішного бізнесмена в політику. Це призначення, можливо, задає керунок подальшим кадровим рішенням Порошенка.

Влада змінилася, відзвітувалась і зробила приємне тим громадянам України, які стежать за життєдіяльністю політично і розумово неповносправних.   Президент тижня   Сталося те, що мало статися, і Петро Порошенко пройшов червоною доріжкою до Верховної Ради, виголосив гарну (так кажуть) промову, попитав, чи все нормально у вартового, який під час інавґурації ледь не втратив свідомість.