Від цієї неділі замість терміну „євромайдан”, розкрученого минулим тижнем, почали вживати новий – „революція”. Отож, це був перший день революції. І першого ж таки дня пролилася кров. На вулиці Банковій біля Адміністрації президента навіть уночі смерділо сльозогінним газом після денних сутичок; асфальт був укритий уламками цегли, бруківкою. Іноді траплялися краплі крові.

Більше 100 тисяч людей на Євромайдані у Києві – неочікувано багато як на країну з «апатичним» народом, який після «помаранчевого розчарування» ще довго не мав би зважуватися на масовий протест. Однак зважився. Учорашній Київ вже дуже нагадував Помаранчеву революцію. Але наразі лише нагадував, бо питання про довготривалість акції протесту, яку зі сцени оголосили безстроковою, залишається відкритим.

Встаньмо з колін — маємо перший фільм, достойний називатися значним. З’явився пророк у нашій вітчизні, й він називається «Брати. Остання сповідь» режисера Вікторії Трофіменко. Наразі стало відомо, що фільм, вперше в історії України, відібраний до осново конкурсу Індійського кінофестивалю, одного з 15 світових фестивалів класу «А».  Фестиваль пройде в 44-й раз (існує з 1952 року), і цього року - з 20 по 30 листопада у місті Гоа.    

Юридично оформлене рішення уряду не підписувати договір про Асоціацію з ЄС детонувало акціями протесту. У Києві журналісти та громадські активісти через соціальні мережі зібрали за два дні кілька тисяч прихильників європейського майбутнього України. Мета – показати, що ми є. Але другий вечір протестів ледь не перетворився на «маски-шоу» за участю комунальників і правоохоронців.    

15 листопада 1918 року відділи Січових Стрільців під проводом Євгена Коновальця, замість того, щоби йти на допомогу Львову, розпочали повстання проти гетьмана Скоропадського, бо “Київ важнійший за Львів”.

Голоблі Віктора Януковича, які протягом року поволі просувалися до Вільнюса, розвернулися. І це кращий випадок, якщо вони розвернулися до Києва, а не до Москви...    

В Києві помпезно відзначили 70-річчя визволення міста від нацистських окупантів. Цікаво, що всі попередні роки цю дату – 6 листопада – з таким розмахом ніколи не святкували. А цьогоріч від заходів, приурочених владою до річниці, голова обертом іде. Тут тобі і парад, і святкові концерти для ветеранів і молоді, і салют, і дещо дивний дозвіл Кабміну оголосити цей день вихідним для працівників бюджетних установ міста.    

Кілька останніх днів режим Януковича присвятив діям, які остаточно мали зміцнити Європейську Унію на думці, що тут, за східним кордоном ЄС, не мають наміру змінюватися, не хочуть відмовлятися від ганебних практик і не думають прислухатися до порад спільноти, яку Київ діймає своєю «асоціацією». Навпаки — потенційні союзники порушують нові справи, оголошують нові суми, плюють на рекомендовані проекти-компроміси…    

70 років тому радянські війська звільнили Київ від вермахту. Ця операція в історії Другої світової війни була найкривавішою. Під час її проведення на догоду Йосифу Сталіну (вимагав оволодіти столицею України до 26-ї річниці «великого жовтня») без докору сумління загубили сотні тисяч солдатських життів, а надто – так званої «чорної піхоти».    

Опозиція запропонувала свій варіант розв'язання ситуації з Юлією Тимошенко. Екс-прем'єра пропонують помилувати або амністувати на базі рішення Європейського суду з прав людини — про це йдеться у законопроекті, зареєстрованому в четвер у Верховній Раді. Переймаючись за опонентів (які наполягають на тому, що для Тимошенко не треба робити якихось винятків), опозиціонери висунули універсальну формулу: право на помилування або амністію отримують усі особи, в процесах над якими міжнародні судові інстанції добачили застосування вибіркового правосуддя.