Кожне місто має свій дух, або свій сморід, в залежності від людей, які його населяють, чи від історії, яка тягнеться за ним невидимим, але дуже навіть відчутним шлейфом подій-відчуттів-спогадів. У Львові, з його старою архітектурою і розподіленою між кількома державами історією, ніколи не бракувало ані першого, ані другого.

Українська економіка впевнено наближається до краху: дефіцит бюджету за результатами піврічної роботи перевищив 22 млрд. грн., а це в 3,4 раза більше минулорічного показника (6,7 млрд. грн.). Якщо так триватиме далі, річний дефіцит винесе 80–100 млрд. грн. і «перестрибне» 5% ВВП.    

Свято скінчилося – час підводити підсумки. 26-28 липня в Україні пройшли урочистості, присвячені 1025-літтю Хрещення Русі. Україна як організатор протягом місяця під контролем уряду готувалася до планованої події. Важко було залишитись осторонь. Багато запитань і багато неоднозначних відповідей. Ще більше їх стало після святкування. Я б виділила з усього лише кілька аспектів.

Вояж впливових гостей на 1025-у річницю Хрещення Русі до Києва, супроводжуваний неминучим політичним підтекстом, подарував приємність одному з діячів українського політикуму — Віктору Медведчуку. Президент Російської Федерації Володимир Путін зробив честь власною присутністю «круглому столу» з приуроченою якраз до дати назвою «Православно-слов’янські цінності — основа цивілізаційного вибору України», що його організував рух «Український вибір» під орудою Віктора Медведчука.  

Цієї пори року розумні начальники ще за доісторичних часів розганяли своїх підлеглих на канікули, бо і спека надворі, й епідемії частішали. За наших часів пасувало б багатьом співвітчизникам розганяти на відпочинок мізки, бо коять з великого розуму забагато дурниць.   «Такоє» тижня   Що думають в такий момент такі люди?  

Єдність християнських Церков у святкуванні 1025-річчя хрещення Київської Русі було продемонстровано нині (26 липня)  у столичному палаці «Україна». Владі на якийсь час вдалося об'єднати представників усіх найбільших конфесій України.  Втім далі кожна з них має намір відзначити це свято по-своєму.    

Нічний розгін наметового містечка на Майдані став закономірним фіналом історії з походом мешканців стражденної Врадіївки на столицю. Акція протесту, яку роздирали інтриґи та суперечності, так і не вилилася у щось серйозніше, не зібрала тисячних натовпів і не стала каталізатором масових виступів. Дійшовши до Києва, ходаки з Врадіївки розділились. Політики пішли під МВС мітинґувати з партійною символікою, а безпартійні громадяни, постраждалі від міліційного свавілля, взялися встановлювати намети на майдані Незалежності.

Молдаванин з походження, «реґіонал» Михайло Охендовський — новий голова Центральної виборчої комісії України. Несподіванка? Аніскільки!

Людина з далекого минулого може не боятися, що з нею трапиться щось несподівано-неприємне. Прем'єр-міністр Азаров надто органічний у владі, такій самій примітивній, як він. Але цілком можливо, що молода поросль, яка вже користає з влади, спробує зробити Миколі Яновичу невеселий сюрприз.    

Коли народні депутати ухвалювати українську Конституцію, вони були певні, що день її народження на десятиліття чи й на віки стане святковим для українців.     Багато українців зустріли остаточне голосування — ті 315 голосів, що вдихнули життя в українську Конституцію вранці 28 червня 1996 року, — біля телевізора, зі сльозами на очах. Мій дід, приміром, цілу ніч просидів перед блакитним екраном, вичікуючи того урочистого моменту.