У зв'язку з воєнною експансією в Криму тема української армії стала темою №1 разом з питанням цілісності нашої держави. Звучать кардинально різні оцінки стану наших Збройних сил — від фактичного розвалу до переможних реляцій. Яка з оцінок ближча до реального стану речей, в подробицях з'ясовуємо у громадського експерта з питань української армії.   Редактор Українського мілітарного порталу Тарас ЧМУТ:   ЛЮДИ НЕ ЗРАДИЛИ КРАЇНУ, ЯКА 23 РОКИ ЗРАДЖУВАЛА ЇХ. І НЕ ЗРАДЯТЬ  

Молодому українському Кабінету Міністрів виповнюється один тиждень. Це уряд великих авансів, надалі — напевне, уряд розчарувань. Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк себе і своїх підлеглих називає «політичними самогубцями». Але варто додати поправку: чиновник може стати «камікадзе» або внаслідок проведення непопулярних, але вкрай потрібних реформ, або внаслідок провальної роботи. Хочеться сподіватися на перше.  

Засновник та голова правління Центру політико-правових реформ Ігор КОЛІУШКО у інтерв'ю «Z» наполягає, що українське законодавство наразі не передбачає проведення місцевих референдумів.  

Януковича відсторонено. Вимогу Майдану №1 виконано. Але у суспільстві відчувається не ейфорія від перемоги, а неспокій. Опозиція в парламенті, який волею долі став тим органом влади, до леґітимності якого застережень найменше, є прямим віддзеркаленням влади. Зважаючи на це, виникає тривога: чи не використає вона перемогу людей лише на власну користь. Посилюють ці застереження і перші політичні кроки нової влади.  

У п’ятницю ввечері на Майдані Незалежності нарешті відбулося повноцінне віче. Майданівське народовладдя гупало таким пульсом, що відбивалося не тільки на владі, а й на опозиції.   Площа не захотіла прийняти від лідерів парламентських фракцій угоду про порозуміння з Віктором Януковичем. Удень цей акт було підписано Кличком, Яценюком і Тягнибоком – але свого голосу не казав Майдан. Він висловився ввечері, озвучивши вимогу про негайну відставку президента.  

Страх — це родове прокляття диктаторів. І діями Януковича щодо Майдану керує одне-єдине почуття — страх. Зрештою, як і діями будь-якої  людини, яка вчинила злочин, якщо брати у людському трактуванні, чи гріх у трактуванні Божому. Бо кожна людина підсвідомо відчуває, що за злочин настане розплата, і що більший злочин, то розплата буде жорстокіша. А чи є Януковичу та його оточенню за що боятися, не нам вам розповідати. Та все ж спробуймо перелічити те, що найбільше посилює його паніку і примушує гнати сотні й тисячі міліціянтів і спецпризначенців на Майдан.

Обмін відбувся. Хтось його назве «першим компромісом» між владою та опозицією і предтечею подальших порозумінь, а хтось скрушно похитає головою: «Нас зливають».  

 

Низка одіозних законів, ухвалених 16 січня у ВРУ, та викликаний ними спалах протестів відставили на задній план питання основного фінансового документа країни – Держбюджету-2013, який того ж таки дня блискавично швидко ухвалили депутати. Ясна річ, що на кону зараз стоять куди більш базові цінності українців, аніж те, кому скільки грошей дадуть і де ці гроші візьмуть. Однак аналізувати бюджет України на цей рік будемо, оскільки він добре ілюструє наміри чинної зараз влади й дозволяє побачити розбіжності з деклараціями.  

У світі, насиченому відеокамерами, писати якісь «картинки» словами – завдання невдячне. Навіть близьке до графоманства. Хто на Майдані був, скаже: «Все було не так!». Залишається розраховувати на тих, хто не був ).     ***   Нова доба 20 січня щойно настала. Ми з моїм київським приятелем, його дружиною та їхньою знайомою Катериною поволі йдемо від монументу Незалежності на початок вулиці Грушевського. Там «Правий сектор» б'ється з «Беркутом».