Переговори між президентом Порошенком і прем’єром Яценюком про спільну участь в парламентських виборах велися практично до останнього моменту. Інтрига розв’язалася негативним результатом – не наважилися. «Ми повинні були разом із президентом іти на вибори. «Блок Петра Порошенка» – це мене не задовольнило. Ми в різних таборах, але об’єднані реформами заради змін», – заявив Арсеній Яценюк. Було це у суботу (13 вересня), а вже наступного дня прем’єр спільно з однодумцями формалізував своє лідерство у списку невідомої донедавна партії «Народний фронт».

Війна могла стати ще страшнішою, але хто б на то зважав у країні з перманентними черговими позачерговими виборами.   Мілітарне тижня   Міністр оборони Валерій Гелетей вирішив оприлюднити трохи інформації широкому загалу, і стало зрозуміло, що у його відомстві все набагато складніше, ніж здавалося на перший погляд. Як виявилося, Гелетей володіє мегатонною інформацією, якою може несподівано поділитись.   «Я підкреслюю те, що Росія загрожувала нам застосуванням і тактичної ядерної зброї», — заявив міністр.

  На Україну пішли російські танки, прикриті підступною брехнею про захист населення від фашизму і так далі. Україна сьогодні в пожежах і в крові. Російські окупанти воюють на українській землі.   Минає 75 років, коли в тому ж Кремлі підписано секретні документи про початок Другої світової війни.   Світ боявся думати про страшне і вдавав, що не знає, що війна уже увійшла в кожен польський, український, литовський, латиський, естонський дім.  

    Доки наші хлопці воюють на Сході за державу, держава не спішиться виконувати перед ними свої обов’язки. Соціальні права учасників бойових дій теж доводиться відстоювати з боями. І навколо питання соціального статусу учасників АТО зараз більше питань ніж відповідей.   З одного боку парламент прийняв необхідні законодавчі акти, а з іншого з усієї країни йде інформація, що пораненим бійцям АТО ледь не силою доводиться відстоювати свої права. Юристи та адвокати об’єднуються, щоб на волонтерських засадах їм в цьому допомогти.  

У середу минає п’ятий день, відколи в Мінську підписали «мирний протокол». Нинішній період неможливо назвати повним перемир’ям, адже російські сили продовжують обстрілювати українських військових; за офіційними даними, під час режиму припинення вогню загинуло п’ять українських військовиків; збройні формування сепаратистів та підрозділи української армії продовжують перегрупування сил, стягують техніку до окремих населених пунктів, що теж не відповідає повноцінному перемир’ю; солдатів продовжують брати в оточення.

    Росія розгорнула проти України війну.   Ця агресія є масштабною, довгостроковою і далекосяжною.   Кремль здійснив замах на всі без винятку фундаментальні принципи міжнародних відносин, цінності та норми співжиття незалежних держав у Європі.   Розпочато злам світоустрою, що здатен принести катастрофічні наслідки для всієї цивілізації.  

За кілька десятків років, читаючи шкільні підручники історії, школярі вивихатимуть свідомість, щоб зрозуміти, що ж відбувалося в Україні у 2014 році і ким були окремі громадяни.   Перемир'я тижня   В залі, в якій не встидався б посидіти і сам Леонід Ілліч Брежнєв, підписали життєво важливу для України «фількіну грамоту». В Мінську зібралася «контактна група», результати засідання якої озвучила офіційний представник чинного голови ОБСЄ з питань вреґулювання ситуації в Україні Хайді Тальявіні:

25 років тому на Установчому з’їзді, який відбувався в Києві 8–10 вересня 1989 року, було утворено Народний Рух України.    

Війна на сході України – це результат старих проблем, які наривали протягом останніх двадцяти років. Політики, як нахабні лікарі-самозванці, замість лікувати рани, навпаки, розколупували їх. Про причини такого становища Донбасу і про те, що можна з цим вдіяти, важливо розмовляти з людьми, які добре знають цей реґіон. Саме таким є блоґер з Луганська Сергій Іванов.   Сергій ІВАНОВ:   РОЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПРОПАҐАНДИ ЗАРАЗ ВИКОНУЮТЬ РОСІЙСЬКІ СИСТЕМИ ЗАЛПОВОГО ВОГНЮ «ГРАД»  

У нас несправжня Незалежність, за справжню треба платити кров’ю, бо інакше її не цінують — звикла риторика останніх 23 років в Україні.  Ну що ж, думки матеріалізуються — Господь послав нам саме ті випробовування, на які ми «напросились».