Якщо мати клепку на місці, то навіть найнепотрібнішу в господарстві чи навіть небезпечну річ можна використати з профітом     Сепаратисти — злочинці апріорі, тож мають сидіти у в'язниці. Але і таких негідних представників людської спільноти можна використати з більшою користю, ніж перетворювати їх на споживачів баланди десь за ґратами в Копичинцях.  

На Дрогобиччині оселилося більш як два десятки сімей кримськи татар. Місцева громада цього народу тут міцніша, ніж навіть у Львові.

Поки Львів та Івано-Франківськ роздумують про підвищення тарифів на проїзд у маршрутках, Тернопіль вже зробив це — від 1 березня проїзд здорожчав до 3 грн. До 5 гривень вимагають підняти ціну на проїзд перевізники Івано-Франківська, а у Львові розмай цінових пропозицій зашкалює — від 5 аж до 13. Водночас міська влада Львова вважає, що піднімати ціни на проїзд не треба, досить обмежити час для проїзду пільговиків.     Здорожчання неминуче

Поки представники найбільш чоловічої професії робили непритаманну їм справу, у деяких галичанок виникли проблеми.   Більше доби сполучення між Львовом і Червоноградом було перекрите через акцію протесту шахтарів, яким заборгували зарплатню ще з минулого року. Гірники попередньо їздили до Києва, де нагадували про своє існування за допомогою стукання шоломами об тротуар біля Кабінету Міністрів. Потім вирішили діяти радикальніше.  

Критика затвердженого проекту пам'ятника митрополитові Андрею та масштабної реконструкції площі Святого Юра у Львові зашкалює. Лише на цей тиждень заплановано чотири протестні акції — громадськість активно боронить своє розуміння того, що треба, а чого не треба робити. Висновок простий: навіть в архітектурній та містоупорядчій сфері ті, хто ухвалює рішення, часто критично далекі від тих, для кого, власне, вони ці рішення ухвалюють.  

Виявляється, загадкові смерті та проблеми з транспортом не залежать від розміру і статусу населених пунктів.   Коли в Києві Михайло Чечетов доживав останні години на цьому світі, івано-франківські правоохоронці отримали повідомлення, що на другому поверсі закинутої будівлі, яке належить ПАТ «Промприлад», знайдено повішеним голову правління підприємства Мирослава Новогородського.    

Тисячі тернополян, вірні та духовенство з усієї України сьогодні прощалися з Предстоятелем Української Автокефальної Православної Церкви. Покійний митрополит заповів поховати його у рідному місті на подвір'ї церкви Різдва Христового, де він правив більшу частину свого життя.     

Цієї зими минає 75 років, відколи в Галичині почалася депортація місцевого населення у віддалені місцевості Радянського Союзу. У ХХ столітті російська політика з винищення української нації провадилася роками. Людей вивозили, вистрілювали, виморювали голодом, катували, ув'язнювали. Насамперед тих, хто чинив опір радянському режиму. Органи НКВД не йшли на компроміс, не чинили правосуддя — відразу знищували, без суду і слідства. Тих, хто допомагав повстанцям, закопували в землю, на довгі роки ховали у підземелля, інших вивозили за межі України.  

Багато галасу наробило одне з останніх рішень сесії Тернопільської міської ради, на якому депутати дочасно припинили повноваження п'ятьох своїх колеґ, що колись належали до фракції Партії реґіонів: Миколи Гнатіва, Петра Гоча, Василя Лукіна, Сергія Мамаєва і Віталія Цимбалюка. Тернопільська територіальна виборча комісія рішення депутатів підкріпила юридично, тож після оголошення «вироку» екс-депутатів попросили зайняти місця для простих слухачів і заблокували їхні картки для голосування.  

30-річний Олександр Лабецький живе в Турківському районі Львівської області. Закінчив Львівський банківський інститут за спеціальністю «економічна кібернетика», зараз опановує право у Львівській комерційній академії. Пройшов весь Євромайдан і став учасником трагічних подій 20 лютого на Інститутській у Києві, коли снайпери розстрілювали демонстрантів. Тоді там загинуло чотири десятки осіб. Снайпер поранив Лабецького в ногу і в плече.  Згодом він став співзасновником Спілки поранених майданівців «Нескорені».