Читання гасел-есеїв Василя Махна потребує повільного смакування мовних делікатесів, неквапливого освоєння його текстів, а також і діалогу, доповнень.

Ця книжка про те, що на часі, про те, що на часі доти, доки не буде поборене: ніхто не має права когось бити, проте маленька жінка Анна — яскравий приклад того, що ці закони не діють в жорстокій реальності.

Галина Петросаняк збирає під обкладинкою цієї книжки свої враження від подорожей знайомим німецькомовним світом, чи як його ще називають — старою і доброю Європою. Це міста у яких виростали, творили чи помирали відомі люди (чимало з яких походили з України).

Інґеборґ Бахман загострено відчувала світ, і так само репрезентувала його; вона людина непевної (по)воєнної епохи, тож відбиток тієї доби залишився в багатьох її творах: десь прихований між рядками, а десь – винесений на поверхню.

Феноменально розкутий розум, вільний від штампів і стереотипів, чутливий до тонких матерій культури, нюансів мови і мовчання. Писав дуже винахідливо. І мислив так само. Мав інтелектуальну броню від безумства війни. Але від осколків і куль ця броня не могла вберегти.

Ці есеї, створені спеціально для «Українського Зрізу», розкривають різні аспекти становлення української культури, осмислюють історію мистецтва, моди, кіно з акцентом на питаннях колоніалізму та реінтерпретації; актуалізують деякі питомо українські культурні явища ХХ і ХХІ століть.

До Дня письменника –  приємна новина: престижну Літературну премію Мистецького фонду ПРВ (перекладацька премія м. Штрален ) цьогоріч присуджено  п'ятьом перекладачам/кам  з України, серед яких одна львів'янка.

Наприкінці березня вийде ілюстроване видання одного із знакових романів української літератури – «Московіада» Юрія Андруховича. Книжка, що вперше побачила світ понад тридцять років тому – у 1992-му, нині виходить в художньому оформленні Романи Романишин та Андрія Лесіва (Творча майстерня «Аґрафка»).

Час перед Першою світовою війною натякав на великі зміни, які мали статися з Австрією, Польщею та Україною. Кожна з них мала вивільнити свій стовбур і попри біль та невміння жити окремо, йти своїм шляхом.

Ця книжка примножує світло, дає надію, вона для тих, що в хвилини затишшя «на нулі» хочуть чогось людського, справжнього, рідного і високого водночас, вона – для нас, щоб не втратили віри у справедливе вирішення смертоносних баталій, коли над народом чуває сам Бог.