Жаркова не вперше торкається теми Криму і його корінних мешканців. Трагедію кримських татар, позбавлених 18 травня 1944 дому тим самим ворогом, якого долаємо тепер, авторка прочула серцем, яке підказало їй образи вірша, надрукованого в антології «Кримський інжир».

Ця книжка – можливість почати розмову, коли слова губляться, зникають, випадають. Ми всі такі, ми всі тепер шукаємо нової мови. Це стан війни, і це слова війни. Наш досвід нам осмислювати ще не одне десятиліття. «Словник війни» – потужна репліка у такому непростому полілозі.

В епіцентрі подій роману – паризький інтелектуал лівих поглядів, який повертається до Хорватії по 25 роках життя за кордоном, щоб отримати спадщину від Вальтера Стіклера – консервативного французького філософа, убитого на хорватському острові за нез’ясованих обставин.

Читання гасел-есеїв Василя Махна потребує повільного смакування мовних делікатесів, неквапливого освоєння його текстів, а також і діалогу, доповнень.

Ця книжка про те, що на часі, про те, що на часі доти, доки не буде поборене: ніхто не має права когось бити, проте маленька жінка Анна — яскравий приклад того, що ці закони не діють в жорстокій реальності.

Галина Петросаняк збирає під обкладинкою цієї книжки свої враження від подорожей знайомим німецькомовним світом, чи як його ще називають — старою і доброю Європою. Це міста у яких виростали, творили чи помирали відомі люди (чимало з яких походили з України).

Інґеборґ Бахман загострено відчувала світ, і так само репрезентувала його; вона людина непевної (по)воєнної епохи, тож відбиток тієї доби залишився в багатьох її творах: десь прихований між рядками, а десь – винесений на поверхню.

Феноменально розкутий розум, вільний від штампів і стереотипів, чутливий до тонких матерій культури, нюансів мови і мовчання. Писав дуже винахідливо. І мислив так само. Мав інтелектуальну броню від безумства війни. Але від осколків і куль ця броня не могла вберегти.

Ці есеї, створені спеціально для «Українського Зрізу», розкривають різні аспекти становлення української культури, осмислюють історію мистецтва, моди, кіно з акцентом на питаннях колоніалізму та реінтерпретації; актуалізують деякі питомо українські культурні явища ХХ і ХХІ століть.

До Дня письменника –  приємна новина: престижну Літературну премію Мистецького фонду ПРВ (перекладацька премія м. Штрален ) цьогоріч присуджено  п'ятьом перекладачам/кам  з України, серед яких одна львів'янка.