Ця повість написана про і для підлітків, вона покликана відвертати дітлашню від саморуйнування і вчинків, які часто не можна виправити. Попри те, що Ярослав Карпець підіймає складну і контраверсійну для українського суспільства тему, він робить це напрочуд… безтурботно і легко.

Ця книжка про те, що на часі, про те, що на часі доти, доки не буде поборене: ніхто не має права когось бити, проте маленька жінка Анна — яскравий приклад того, що ці закони не діють в жорстокій реальності.

Галина Петросаняк збирає під обкладинкою цієї книжки свої враження від подорожей знайомим німецькомовним світом, чи як його ще називають — старою і доброю Європою. Це міста у яких виростали, творили чи помирали відомі люди (чимало з яких походили з України).

Час перед Першою світовою війною натякав на великі зміни, які мали статися з Австрією, Польщею та Україною. Кожна з них мала вивільнити свій стовбур і попри біль та невміння жити окремо, йти своїм шляхом.

Філософський есей «Родинна Європа» заслуговує на те, щоб його про- і перепрочитали українці у час, коли велика кількість нашого народу перекочувала через кордон з Польщею і тимчасово осіла на берегах Вісли, Одри та Дунаю.

У поетичному таланті та особливості цієї зірки годі сперечатися. Кожен текст, попри малу кількість слів як основну ознаку, тяжіє до інтертекстуальності і глибини. Кожне слово підібрано філігранно та ідеально.

Нагадати, який прекрасний і магічний навколишній світ, намагається німецький поет і прозаїк Ян Вагнер у збірці «Блюз кентаврів», що її переклали Петро Рихло, Юрій Андрухович та Марк Бєлорусєц.

Капітельман говорить про місто-травму, яка формується через війну. Таких міст-травм в Україні після 24 лютого насправді дуже багато. У нас своя війна, де кожен знає, хто загарбник, який прийшов нищити, а хто віддає душу і тіло за нашу свободу…

Побачила текст Дмитра Качмара кілька років тому в інстаграмі, сторінку автора детально дослідила, виявилося – одесит. Чітка громадянська позиція читалася у кожному тексті. Я видихнула – наш. Він дав чітко зрозуміти усім – переходжу на українську.

Розповіді про війну в Афганістані та різноманітні есесерівські спецоперації готують малого хлопчика і читачів до несправедливостей сучасного життя, нападу росії на Україну, вбивств мирних людей, брехні та, здавалося б, неможливості щось змінити.