Олена Лисенко

Нагадати, який прекрасний і магічний навколишній світ, намагається німецький поет і прозаїк Ян Вагнер у збірці «Блюз кентаврів», що її переклали Петро Рихло, Юрій Андрухович та Марк Бєлорусєц.
Капітельман говорить про місто-травму, яка формується через війну. Таких міст-травм в Україні після 24 лютого насправді дуже багато. У нас своя війна, де кожен знає, хто загарбник, який прийшов нищити, а хто віддає душу і тіло за нашу свободу…
Побачила текст Дмитра Качмара кілька років тому в інстаграмі, сторінку автора детально дослідила, виявилося – одесит. Чітка громадянська позиція читалася у кожному тексті. Я видихнула – наш. Він дав чітко зрозуміти усім – переходжу на українську.
Розповіді про війну в Афганістані та різноманітні есесерівські спецоперації готують малого хлопчика і читачів до несправедливостей сучасного життя, нападу росії на Україну, вбивств мирних людей, брехні та, здавалося б, неможливості щось змінити.
Ми такі єдні, як ніколи раніше. Ми творимо новітню культуру, новітню націю. Українці масово залишають російськомовний культурний простір: немає більше улюблених російських блогерів, письменників і музикантів, бо вони вороги.
Роман-панорама «Біля карети під мертвим лисом» – це клінічний аналіз української ментальности та патріотизму. Це історія нашої держави, показана крізь долю однієї родини.
Страх, жах, відраза – невіддільні від цієї прози почуття. Читаєш з усвідомленням причетності до якоїсь великої таємниці, водночас маліючи перед безмежною силою Бога. Христя Венгринюк визначила шлях до Бога як найскладніший і найприємніший людський поступ.
Роман тригерить, алюзорно відсилає читача кудись в глибини пам'яті, у ретельно закопане несвідоме. Роман лякає, сторінка за сторінкою лезом перерізає свідомість. Це про спробу змінити минуле, про розтерзану пам'ять, про чергову поразку і врешті —  про прийняття сього світу.
Смерть, утрата й спроби існувати з цим болем – магістральна тема збірки поезій Катерини Калитко «Орден мовчальниць», вона перетікає з одного розділу в інший, завершуючись «Тишею», по якій героїня обирає свободу жити далі.