Спершу намагалися штучно підвищити рівень народжуваності в Третьому Райху, а вже під час Другої світової війни почалися викрадення світловолосих блакитнооких дітей зі Східної Європи, зокрема в Україні було викрадено до 100 000 дітей.

Цікаво дивитись на нашу країну очима «іншої», бо ж ані письменниця, ані її головна героїня не є «чужою», єдине що – виросла, сформувалася в іншому, «західноєвропейському» середовищі, на перетині кількох культур; саме це, думаю, робить її (п)огляд неупередженим. 

Надзвичайно широка географія невеликої за обсягом збірки есеїв «Наш сусід Альберт Гофман», лаконічні описи, багато цитат із творів, листів, щоденників, спогадів сучасників: у центрі уваги Галини Петросаняк – кінець ХІХ, усе ХХ і частина ХХІ століття.

В епіцентрі подій роману – паризький інтелектуал лівих поглядів, який повертається до Хорватії по 25 роках життя за кордоном, щоб отримати спадщину від Вальтера Стіклера – консервативного французького філософа, убитого на хорватському острові за нез’ясованих обставин.

Інґеборґ Бахман загострено відчувала світ, і так само репрезентувала його; вона людина непевної (по)воєнної епохи, тож відбиток тієї доби залишився в багатьох її творах: десь прихований між рядками, а десь – винесений на поверхню.

Мова – це кордон, межа поділу, життєво необхідне означення території. Нав'язана колишнім колоніям за багато століть російськомовність несе фікцію спільної культурної та історичної традиції, відтак – географічного співперебування в межах одного метерлінківського простору.

«Вілла Анемона» допомагає запустити механізми нарощення панцира та вироблення стійкості до невідомого раніше болю втрат. Масових втрат. Поодинокі випадки смертей, із якими головній героїні роману довелося зіткнутись упродовж кількох місяців, були для неї глобальними.