Історія про пересування в часі і просторі парнокопитної тварини, яка погано пахнула і створювала дискомфорт самим фактом свого існування, часто вдало ілюструє наше сьогодення. Створюємо проблему, долаємо її і тішимося, що ми – молодці. Огляд подій тижня в Україні.

Послаблення тижня

Законослухняним платникам податків, які забули, що таке перукарня, і стали, залежно від статі, перетворюватися на чугайстрів та мавок, влада вирішила зробити подарунок. Кабінету Міністрів спало на думку, що хай вже краще співвітчизники будуть схожі на Котовського після вдалої експропріації, ніж на загубленого у Вудстоку хіпі. Ті, кому за попереднім записом вдасться постригтися і наманікюритися, можуть прогулятися парком чи сквером не лише в компанії собаки, а і ще з сімома собі подібними.

Після зелених насаджень є можливість завітати на господарський ринок, де купити собі сапу з півтораметровим держаком, щоб відмірювати соціальну дистанцію, якої ніхто не скасовував.

Також обов’язковим залишається перебування в громадських місцях в масці, а всі, хто ощасливленим обивателям продаватимуть реманент чи намордники, мусять і надалі користуватися баночками з рідиною, яка все це дезінфікує.

Бурхливими і тривалими аплодисментами мали б зустріти посполиті благу вість про дозвіл збиратися на терасах ганделиків для споживання харчів і напоїв у кількості чотирьох осіб, але поки що овацій з закладів не чути.

Щоб від несподіваної радості у маленьких українців не стався енурез, уряд пошкодував захирілу на карантині свідомість співвітчизників і не став відновлювати звичний режим роботи громадського транспорту.

Таке рішення є правильним, бо багато навіть свині не люблять. З наближенням місцевих виборів приводів для втіхи буде більшати.

Підтримка  тижня

Крім локальних радощів у парках, кафе і торгових точках з меблями і граблями, піднімати впевненість у завтрашньому дні мусить нова програма Кабміну, згідно з якою в Україні з’явиться пів мільйона нових робочих місць.

Вчорашні кельнери і екскурсоводи зможуть спробувати себе у сфері будівництва доріг і транспортної інфраструктури (туди треба 154 тисячі працівників), у сфері благоустрою (прибирання, озеленення, фарбування) 150 тисяч вакансій і 85 тисяч трударів необхідні для агропромислового комплексу.

В уряді б’ються п’яткою в груди і стверджують, що для створення нових робочих місць і втамування спраги працелюбного народу до махання мітлою і катання на асфальтоукладачах гроші є.

Зовсім недавно в Кабміні так само рвали на грудях куфайку і переконували про 300%  для лікарів, санітарів і медсестер, потім шпортали пальцем в носі і казали «невдобно получилось».

Зараз про тимчасові труднощі забули, і урядовці мають бажання помогти створювати робочі місця малому бізнесу, і знову кажуть, що якісь гроші знайшли.

Аби не впасти фізіономією в багно, законодавча влада вирішила не відставати від виконавчої та виступила з ініціативою не застосовувати штрафів за порушення податкового законодавства, які підприємці допустили з 1-го березня. Пені не накладатимуть до останнього календарного дня місяця, в якому завершиться карантин. Мораторій на перевірки бізнесу продовжено, а фізичні особи-підприємці звільнені від сплати єдиного соціального внеску до 31 травня.

Розглядається законопроєкт, який полегшить життя закладам культури і туризму, які найбільше підкосив коронавірус.  Зі Стабілізаційного фонду для покращення кольору обличчя бібліотекарів і ландшафтних дизайнерів виділять 600 тисяч гривень.

Лікарі з 300% і вчителі з чотирма тисячами євро поблажливо і співчутливо закивали головами в сторону дрібного бізнесу.

Перемовини тижня

Життєдіяльність у відеорежимі стає нормальною, як похід в ломбард у респіраторі і дезінфекція пляшки ззовні перед вживанням того, що всередині. Ця тенденція добралася і до мінських переговорів, де представники різних країн перманентно домовляються домовлятися.

Останній випадок таких переговорів традиційно закінчився нічим, але за кадром залишилися події, які в близькому майбутньому можуть мати фатальні наслідки для української сторони.

Представники країни-агресора безхитрісно пхають у процес перемовин «високопосадовців» з ОРДЛО. Пхані росіянами роблять своїм кураторам злу послугу, демонструючи, що мають паспорти РФ і незворотні проблеми в черепі.

На дрімучу тупість ручних ссавців з ОРДЛО в Кремлі не звертають уваги і продовжують твердити про «гражданскую войну на Украінє». В цьому їм чи з великого розуму, чи виконуючи завдання, підіграють в Києві, де до майбутніх переговорів планують залучити тимчасових переселенців з Донбасу.

У випадку реалізації таких намірів Гризлов, Козак чи ще якийсь краснобай вхопить еякуляцію від радості, бо матиме можливість аргументованіше говорити про ту саму «гражданскую войну».

Якщо залучення нових переговірників до монологів в Мінську робиться через те, що в школі погано вчилися, чи через брак клепки, то уроки онлайн в телевізорі продовжуються, там же можна дистанційно ознайомитися з сучасними досягненнями медицини.

Якщо під кремлівську партитуру в Києві підлаштовуються свідомо, то пасує цілком реальне знайомство з вітчизняною пенітенціарною системою.

Звільнення тижня

Кадрові війни у київських найвищих кабінетах для наших теренів звичні і налякати можуть тільки запеклого параноїка. Тому мало кого (крім рідних і близьких) не вивело з рівноваги волання у соціальній мережі виконавчого директора Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» Юрія Вітренка про те, що він отримав повідомлення про звільнення його з компанії через два місяці.

Чиновник, про якого казали, що він разом з власним шефом Коболєвим ледь не власноручно пообламував «Газпрому» роги в Стокгольмському суді на 2,9 мільярда доларів, тепер бідкається:

«Рішення про скорочення моєї посади, де-факто про моє звільнення, ухвалював формально Коболєв. Але розповідаю незручну правду про Коболєва не тому, що він мене звільняє. Навпаки, моє звільнення – це реакція Коболєва на незручну правду, в якій він вбачає загрозу для свого крісла. Своєю чергою, цим користуються ті, хто тримає Коболєва в цьому кріслі… Я Коболєву відверто говорив про те, що його провали як керівника перекреслюють здобутки нашої команди в «Нафтогазі» і дискредитують реформи. Що його недостатній рівень компетентності та морально-етичних якостей є проблемою для трансформації «Нафтогазу» в ефективну національну компанію».

Поки що виконавчий директор НАКу Вітренко туманно попереджає, що, коли його не залишать в спокої і з портфелем, який поки щопри ньому, то винесе з «нафтогазових» шаф дивізії скелетів – і тоді, як казав класичний розбійник, живі позаздрять мертвим.

Таким лякали майже всі відставники. Без найменшого результату. Але коли трепанація таємниць «Нафтогазу» станеться, якийсь (не дуже довгий) час буде цікаво спостерігати за взаємним існуванням жаб і гадюк.