Ще більше para bellum

 

Bonduelle й Арестович виявилися "консервами" і пішли за російським воєнним кораблем, українці чекають нової зброї та восьмого Рамштайну.

 

Президенти тижня

 

 

Поважних зірок шоу-бізнесу у Львові зустрічають у закладах громадського харчування в "спальнику", поважних політичних гостей вітає Національна галерея імені Возницького, більш відома як палац Потоцьких. Президент Туреччини Ердоган і генсек ООН Гуттереш у колишньому Палаці щастя вже були, тепер дійшла черга до лідерів Польщі та Литви.

 

Зустріч Дуди і Науседи зі Зеленським відбулася прогнозовано продуктивно – президент Литви пообіцяв Україні допомогти зенітними гарматами й іншими засобами протиповітряної оборони, його польський колега анонсував передачу нам роти танків Leopard2 (10–15 танків). Поляк запам’ятає Львів шаленим вітанням, яким його зустріли місцеві мешканці, а крім східноєвропейської допомоги варто враховувати, що британці під керівництвом Ріші Сунака планують надати Україні свої Challenger2, ще й міністр закордонних справ Дмитро Кулеба оприлюднив інформацію про те, що незабаром Україна отримає таку кількість Leopardів, з яких можна створити повноцінну танкову бригаду (90–95 машин) – тож до трьохсот броньованих машин, про які "просив святого Миколая" Валерій Залужний, залишилося вже не так багато.

 

І головне – якщо інформація про поставки (майбутні, гіпотетичні, ймовірні etc) зброї виноситься на публіку, то насправді вже процес пішов, як казав один колишній господар Кремля, що потім рекламував піцу.

 

 

Секретар тижня

 

 

Очільник північноатлантичного блоку має шанс трохи вкрасти популярності у Бориса Джонсона. Люди з гарною пам’яттю ще пригадують, що на початках повномасштабної війни Єнс Столтенберґ дуже обережно висловлювався про військову допомогу Україні. До "не дати Путіну втратити обличчя" у норвежця, на відміну від головного француза, не доходило, але особливого оптимізму спічі генсека НАТО не викликали.

 

Тепер Столтенберґ радикалізував свою риторику. Почалося це з досить делікатних висловлювань в інтерв’ю виданню Svenska Dagbladet. На думку генерального секретаря, війна в Україні повинна завершитися за столом переговорів, але до того моменту ще сплине купа часу, за який цивілізований світ мусить допомагати Україні зброєю і допомагати все більше і більше. На запитання, чи може Україна отримати американські танки Abrams або німецькі Leopard, Столтенберґ делікатно відповів: "Не виключаю. Але й обіцяти нічого не буду".

 

Потім на пресконференції з нагоди підписання декларації про співпрацю НАТО та ЄС Столтенберґ між зверненнями до союзників стосовно важливості вкладати більше коштів в оборону і необхідності усунути залежність від авторитарних режимів у контексті України заявив: "Зброя – це фактично шлях до миру". Як казали древні: "Sapienti sat".

 

І врешті після розмови зі згаданим Кулебою Столтенберґ написав у соцмережі: "Провів плідну телефонну розмову з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою стосовно життєво важливої підтримки, яку союзники НАТО надають Україні у її мужній боротьбі проти російського вторгнення. Час має критичне значення. Ми повинні швидше надати більше сучасного озброєння". Ключові слова "повинні", "швидше" і "сучасного". І коли таке говорить керівник НАТО, то таки можемо тепер включати стриманий оптимізм.

 

 

Міністр тижня

 

 

Кулеба фігурував і в іншій важливій події, проте хедлайнером стала його німецька колега Анналена Бербок, яка разом із Дмитром Івановичем побувала в перманентно бомбардованому Харкові, де заявила: "Харків – це друге за величиною місто України, й сюди влучали ракети на початку війни. Це регіон, який показує, що важлива не лише оборона, але й звільнення мирного населення від жахіття російської окупації. І за останні 10 місяців ми разом зі своїми партнерами докладали зусиль, і були постачання зброї для ППО, потім IRIS-T, Gepard, зараз останнє рішення – Marder. Я можу сказати, що ми будемо продовжувати це партнерство й постачання. Я сьогодні саме тут, щоб побачити на власні очі, наскільки важлива ця наша допомога".

 

Бербок не забула і про немілітарні нюанси, заявивши у Харкові: "Щодо відновлення, ми за останні місяці вже прийняли дуже важливі рішення. Йдеться саме про те, що ми не будемо чекати закінчення війни, щоб почати відновлення".

 

А найбільше має зацікавити ініціатива керівниці німецького зовнішньополітичного відомства щодо майбутнього суду над російськими воєнними злочинцями. Бербок під час відвідин Міжнародного кримінального суду (МКС) в Гаазі констатувала, що притягнути російське керівництво до відповідальності в рамках МКС неможливо, бо РФ не визнає юрисдикцію цього суду, а Радбез ООН нічого не вдіє, бо росіяни скористаються правом вето. Тому, аби подолати юридичні перепони, фрау Анналена запропонувала створити "спеціальний трибунал" на кшталт Нюрнберга для німецьких нацистів. Аналогії дуже прямі.


 

Позбавленці тижня

 

 

На підставі матеріалів, які підготували Служба безпеки і Державна міграційна служба, та відповідно до положень Конституції Президент Зеленський позбавив громадянства Віктора Медведчука, Тараса Козака, Андрія Деркача і Рената Кузьміна, яких підозрюють у державній зраді. Перфекціоністи можуть закинути гаранту Конституції, що сталося це до того, як вищеозначених персонажів досі не позбавили мандатів народних депутатів, але то вже не головне.

 

Згодом Верховна Рада долучилася до ініціативи Президента, але почала саме зі звільнення своїх колег від статусу нардепа. Проєкт постанови про дострокове припинення повноважень нардепа Деркача – 314, Козака – 317, Кузьміна – 319, Медведчука – 320 голосів. За компанію без мандата залишили й Аксьонова (рішення підтримали 294 депутати), який зізнався, що має громадянство РФ.

 

Знаково, що позбавлення було підтримане групами «Платформа за життя та мир» на чолі з Юрієм Бойком та «Відновлення України» на чолі з Ігорем Абрамовичем, які з’явилися в парламенті після заборони «Опозиційної платформи – за життя». Проте це колишнім соратникам Медведчука і компанії мало допомогло, бо згодом у Верховній Раді зібрали 150 підписів для звернення щодо позбавлення представників забороненої ОПЗЖ депутатських мандатів.

 

Усе це тішить, хоча можна було звернути більшу увагу на меркантильну сторону процесу й арештувати кошти державних зрадників, як то сталося стосовно статків Дмитра Табачника. Майно міністра освіти і науки в 2010–2014 роках заарештували на підставі матеріалів слідчих Служби безпеки України та процесуального керівництва Вінницької обласної прокуратури. Сума не шокуюче велика – 2 мільйони доларів США, але статків табачників у ОПЗЖ вистачило б на ті танки, яких бракує до очікуваних Залужним трьох сотень.

 

16.01.2023