Сидіти на березі і чекати, коли річкою пропливе труп ворога, можна до «китайської паски». Українці потроху позбуваються східного рудимента, але продовжують очікувати на танки із Заходу.
Танки тижня
За час, поки у Вашингтоні й Берліні міркували над тим, як і яку важку «броню» відправити Києву, українці вивчили, які модифікації має Leopard, чим заправляється і як далеко стріляє Abrams та в чому різниця між РТ-91 Twardy і Т-72М1. Затягування з постачанням бронетехніки американці і європейці мотивували тим, що поява на озброєнні ЗСУ чогось серйознішого, ніж тачанки батьки Махна, призведе до ескалації з боку росіян, сучасну зброю буде важко опанувати українцям, які тільки позавчора зі смерек позлізали, і взагалі в українських чорноземах 70-тонний Abrams загрузне і непрезентабельно виглядатиме.
Врешті танки з мертвої точки зрушилися, і від президента США Джо Байдена пролунала блага вість:
«Сполучені Штати надають Україні 31 танк Abrams. Це підтримає можливості України захистити свою територію і досягти своїх стратегічних цілей. Танки Abrams – найспроможніші танки у світі».
Поки журналісти перебували в замилуванні від спічу в стилі «хвали мене, моя губонько, бо тя пальну», господар Білого дому додав, що для доставки танків на поле бою потрібен час.
«За цей час ми мусимо переконатися, що українці повністю можуть інтегрувати нові можливості до своєї оборони», – сказав Байден. І ми мусимо тішитися, бо статусу неандертальців уже майже позбулися.
Паралельно привід для втіхи дали і німці, які пообіцяли оперативно зібрати і передати Україні два танкові батальйони (вдвічі більше, ніж американці) Leopard2 – і почнуть із постачання 14 танків, які вже є на складах бундесверу. Крім того, поповнять український танковий арсенал норвежці та фіни, а польський прем’єр Матеуш Моравецький пообіцяв, що Варшава передасть Києву 60 польських PT-91 і 14 Leopard2.
Проте в танковій історії є і конспірологічний момент. Шукачі підводних течій і закулісних інтриг розглядають версію, що американо-європейські зволікання з «бронею» для України були спланованою операцією, аби замилити очі росіянам. Наступна серія «напускання туману» стосуватиметься постачання ЗСУ літаків. Олаф Шольц уже заявив, що надання Україні сучасної бойової авіації зараз навіть не розглядається, а «канцлер Німеччини, який серйозно ставиться до присяги, повинен зробити все, щоб війна РФ проти України не перетворилася на війну між РФ і НАТО». Канцлерові Німеччини мало б бути відомо, що росіяни і так на 100% переконані, що в Україні вони воюють саме з НАТО, тому нема чого з того приводу Шольцу перейматися. Але коли головний німець говорить про відсутність навіть натяків на появу над уже згаданими чорноземами F-16, Eurofighter Typhoon чи Tornado, то варто задуматися.
Трибунал тижня
Про доцільність створення «спеціалізованого суду за підтримки ООН для розслідування та судового переслідування злочину агресії Росії» ще в листопаді минулого року говорила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Через місяць стало відомо, що влада Нідерландів заявила про готовність створити нову судову структуру при підтримці ООН для розгляду справ про вторгнення і воєнні злочини РФ в Україні. Відповідні розслідування вже веде Міжнародний кримінальний суд у Гаазі, а кілька британських впливових політиків одразу після Нового року оприлюднили ініціативу створити спеціальний трибунал на кшталт Нюрнбергу в 1945 році. Час від часу з Європи лунають у бік Москви заспокійливі переконання не боятися суду, бо ніхто їх фортепіанною струною душити не буде, а треба здатися, отримати своє заслужене довічне ув’язнення і їсти ще років 20 (а то й 30) вівсяні пластівці з полуничним джемом десь у районі Баден-Вюртемберга, ходити на прогулянки згідно з тюремним розкладом і писати мемуари.
Як і у випадку з танками та літаками, щодо майбутнього спеціального трибуналу своє вагоме слово сказали німці. Федеральний міністр юстиції Марко Бушман скептично поставився до такого нововведення, бо «це може підірвати визнання Міжнародного кримінального суду, який я вважаю досягненням і який не варто послаблювати». У приклад європейцям Бушман поставив африканців, котрі, за його спостереженнями, нічого проти Міжнародного кримінального суду не мають і користуються його послугами. З німецьким міністром можна посперечатися і нагадати про Міжнародний трибунал щодо Руанди, що діяв з 1994 до 2016 року, чи Спеціальний суд щодо Сьєрра-Леоне (2002–2013), але то не головне.
Якщо німець каже, що не треба і того ніколи не буде, то згадуємо Шольца в контексті танків – і розуміємо, що мається на увазі.
Звільнення тижня
Лавину останніх відставок назвали «головопадом». У результаті цього явища, яке не має стосунку до метеорології, Кирило Тимошенко тепер їздитиме на позичених коштовних автомобілях уже не в статусі заступника керівника Офісу президента, бо сам написав заяву на звільнення; аналогічну заяву написав заступник міністра оборони В’ячеслав Шаповалов, який відповідав за тилове забезпечення ЗСУ і став (можливо, не останнім) цапом-відбувайлом у процесі «яйця по 17 гривень», коли за непристойними цінами закуповувалися харчі для військовослужбовців; генпрокурор Андрій Костін підписав наказ про звільнення свого заступника Олексія Симоненка (злі язики плетуть, що то кара за надто близькі стосунки Симоненка з львівським бізнесменом Григорієм Козловським, бо вже колишній заступник їздив за кордон на машині чоловіка співачки Юлії Думанської, ще й під охороною бодігарда того самого підприємця, який запросив до Львова Періс Гілтон); без керівництва залишилися Київська, Запорізька, Дніпропетровська, Херсонська та Сумська обласні військові адміністрації – і якщо київський губернатор Олексій Кулеба зайняв крісло Кирила Тимошенка, то майбутнє чотирьох його відставлених колег непрогнозоване, а що гірше – знайти охочих посісти посади голів ОВА у фронтових областях буде дуже важко; заступники очільника Міністерства розвитку громад та територій України Іван Лукеря і В’ячеслав Негода перестали бути заступниками міністра – і якщо Негода пояснив свою відставку бюрократичними нюансами, то Лукеря координував роботи, пов’язані з програмою «Велике будівництво». А далі кожен годен додумувати собі в силу власної фантазії, поінформованості та вердикту судді Вищого антикорупційного суду застосувати до ймовірного організатора надання неправомірної вигоди ексзаступника міністра розвитку громад, територій та інфраструктури запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із альтернативою внесення застави у сумі 100 000 472 грн.
Крім того, безробітними стали заступник міністра соціальної політики Віталій Музиченко, заступник голови Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства Анатолій Іванкевич, заступник голови Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Віктор Вишньов.
«Головопад» викликав задоволення у Євросоюзі, де побачили в ньому безжальну боротьбу з корупцією. На теренах України чекають наступних частин процесу.
Таїланди тижня
Одіозно-комічному Миколі Тищенку ще треба подякувати пресслужбі посольства України в Таїланді за такий анонс: «Посольство запрошує на зустріч з народним депутатом України 9-го скликання Миколою Тищенком для обговорення питань покращення взаємодії з представниками української громади в Королівстві Таїланд». Дипломати могли з вредності або для підняття власного настрою написати, що Коля Котлета приїхав до екзотичної країни, аби оволодіти основами тайського масажу, які буде використовувати для лікування посттравматичних стресових розладів на батьківщині, чи для участі в турнірі з тайського боксу муай тай, бо він спортивний та накачаний і струс мозку йому не загрожує.
Але сталося як сталося, вся багатомільйонна діаспора українців Таїланду втішилася спілкуванням з народним депутатом, але колеги по роботі міжнародних потуг Тищенка не оцінили, згадали про п.9.1.22 статті 9 статуту партії «Слуга народу» – і вигнали мандрівника зі своїх струнких лав. Чомусь «слуг народу» зворохобила поїздка соратника в далеку Азію – і ніяк не бентежила участь Тищенка у благодійній вечері в Празі, яка відбувалася також під час повномасштабної війни. Нардепів з «Голосу» не вивела з рівноваги поява їхньої лідерки Кіри Рудик на не до кінця зрозумілому заході у Нью-Йорку, а вже згаданому заступникові генерального прокурора Олексієві Симоненку доведеться провести кропітку роз’яснювальну роботу всередині своєї дружини, яка виклала у соцмережі фотозвіт про сімейний відпочинок в Іспанії. Симоненко вже не заступник, до Рудик претензій нема, Юлії Тимошенко згадуватимуть новорічно-різдвяні Дубаї за те, що була не в лабутенах і без інвалідного візка, а в чомусь середньому між халатом і рушником, – і є велика підозра, що змінити любов до вояжів за кордон не зможуть ні рішення РНБО, що на час дії воєнного стану держслужбовці можуть виїжджати за межі України тільки у службові відрядження, ні відеозвернення Президента, бо завжди можна використати досвід Тищенка і сказати, що виконував завдання Верховного головнокомандувача. Багато хто повірить.
30.01.2023