Років через тисячу якісь тодішні Готліб-Зігфрід Баєр чи Август Людвіг Шлецер (а може інкарнації Михайла Брайчевського чи Миколи Котляра) аналізуватимуть події на наших теренах у ХХІ столітті і сперечатимуться про роль «варягів» та «автохтонів».
Президент тижня
Володимир Зеленський продовжує посилювати свій статус «людини року» на міжнародному рівні. Розпочата в листопаді під час індонезійського саміту G20 експлуатація теми «формула досягнення миру» була розвинута 12 грудня на саміті G7. Президент України назвав три кроки, які наблизять мир для України. Перший крок – «нова сила», на думку Зеленського, передбачає отримання Україною більше реактивної артилерії та далекобійних ракет. «Що результативнішими будемо ми з такою зброєю, то коротшою буде російська агресія», – прогнозує Зеленський.
«Нова міцність» – другий крок озвучений президентом так: «Маємо зберегти й наступного року фінансову, енергетичну та соціальну стабільність. Не програти в цьому – це виграти в усьому».
Перші пункти адресувалися командам Залужного і Шмигаля. А третій крок – «нова дипломатія» – насамперед буде залежати від самого Зеленського, і він констатував: «Україна завжди була лідером переговорних зусиль і робила все, щоб зупинити російську агресію. І зараз ми відчуваємо можливість використати дипломатію, щоб наблизити звільнення всіх наших людей і всіх наших територій».
Президент анонсував організацію Україною зимового саміту країн-партнерів, де «формула миру» набере більш конкретних рис, і перейшов на медійний фронт. Зеленський не міг оминути увагою Чемпіонат світу з футболу, але FIFA заборонила трансляцію звернення президента України перед фінальним матчем у Катарі. Президентові футбольної асоціації Джанні Інфантіно російський слоган «спорт внє політікі» зайшов краще, ніж фраза Зеленського: «Цей чемпіонат світу доводить знову і знову, що різні країни та народи можуть вирішувати, хто сильніший, у чесній грі, а не у грі з вогнем. На зеленому футбольному полі, а не на червоному полі битви. Це мрія стількох людей! Коли гравці змагаються, але всі насолоджуються миром».
Безпосередньо росіянам Зеленський надіслав звістку за посередництвом французьких телеканалів TF1 та LCI, яким дав інтерв’ю. Соловйовим, скабєєвим та іншим сімоньянам можна в черговий раз напружуватися і згадувати кремлівських двірників, бо, на думку президента України, пропагандистів чекає міжнародний трибунал. Решта росіян може розслабитися – українці не примушуватимуть громадян РФ справляти фізіологічні потреби в унітаз, а не в кущі, і не вчитимуть їх «Червоної калини». На питання про бажання ЗСУ дійти до Москви, як це було у 1945 році у випадку з Берліном, Зеленський відповів: «Нас не цікавить Москва. Нас не цікавить Санкт-Петербург. Нас не зацікавлять чужі землі. Нас не цікавить життя Російської Федерації. Тому нас цікавить тільки наша земля. І ми хочемо її деокупувати. Ось і все. Розмовляти з Росією треба, з тією Росією, яка готова поважати вас. Яка готова говорити не зброєю, а словами. Яка готова вам віддати, тим чи іншим шляхом, ваші законні території згідно з міжнародним правом. От із цією Росією можна буде говорити. Але не з нацистською».
Парламенти тижня
У законодавчому і представницькому органі Європейського Союзу відбулася церемонія вручення премії Сахарова, яку отримав «сміливий народ України в особі президента Володимира Зеленського, обраних лідерів та громадянського суспільства». Врученню премії передував виступ президентки Європарламенту Роберти Мецоли:
«Немає нікого більш гідного цієї премії. Ця нагорода – для українців, які воюють на фронті, для тих, хто був змушений виїхати, тих, хто втратив рідних та друзів, усіх тих, хто встає та бореться за те, у що вірить. Я знаю, що хоробрий народ України не здасться і ми разом з ним».
Тенденція захоплення Україною в Європарламенті матеріалізувалася і в резолюції про визнання Голодомору 1932–1933 років геноцидом українського народу. Раніше такі рішення приймали парламенти Німеччини та Чехії, а вищі законодавчі органи Румунії, Молдови й Ірландії проголосували за Декларацію про засудження Голодомору.
Меркантильна сторона стосунків України та Європи втілилася у виділення нам Євросоюзом 18 мільярдів євро, довкола яких зламали ліс списів. Міністр фінансів України Сергій Марченко повідомив, що в наступному році кошти надходитимуть частинами, і йдеться про кредит під 3–4% річних мінімум на двадцять років.
Рада тижня
Вітчизняний законодавчий орган також проявив активність, але в напрямку, який втішить далеко не всіх. Для великого бізнесу Верховна Рада відтермінувала норму про обов’язкове створення наглядових рад у публічних компаніях із 1 січня 2023 року до плюс 90 днів після скасування воєнного стану.
«Закон про медіа», який надає Національній раді з питань телебачення і радіомовлення державного регулювання діяльності медіа статусу органу державного регулювання діяльності медіа та органу нагляду, опозицією був сприйнятий як закон, що надасть Нацраді можливість позакривати всіх неугодних. Натомість у самій Нацраді стверджують, що позбавляти ліцензії на мовлення може тільки суд, а регулятор слідкуватиме за порядністю ЗМІ. На те, що ситуація з медіа перебуває в розвитку і буде в такому стані ще довго, прозоро натякнула заступниця Голови Верховної Ради України.
«У Верховної Ради спільно з громадськістю, медіаспільнотою, профільним комітетом та асоціаціями ще є час і можливість привести зміст і суть цього законопроєкту до більшої відповідності вимогам часу (а медіа зараз точно змінились), врахувати рекомендації Єврокомісії, врахувати попередні прорахунки у захисті національного інформаційного простору від російського контенту, передбачити можливість миттєвої й чіткої реакції на будь-які антидержавні ініціативи та впорядкувати кінцево питання прозорості – власності, економічної моделі, що призведе до зміцнення і незалежності діяльності медіа в Україні», – окреслила перспективи існування вітчизняної четвертої влади Олена Кондратюк.
А найбільшого резонансу набрало голосування за законопроєкт №5655 про реформування сфери містобудівної діяльності. Вже кількість нардепів, які підтримали його (228 голосів), викликала легку підозру. Заспокоїти всіх збентежених спробувала Олена Шуляк.
«Після ухвалення законопроєкту №5655 у руках місцевої влади будуть усі необхідні інструменти, щоб протидіяти хаотичній забудові та незаконному будівництву – аж до демонтажу незаконних об’єктів без рішення суду. І це покладе край багатьом типовим проблемам українських міст», – написала у Facebook голова партії «Слуга народу».
Активну частину громадськості нардепка, втім, не заспокоїла, тому з’явилася петиція до президента із закликом ветувати законопроєкт, яка менш ніж за добу набрала 30 тисяч підписів і звернення мерів 38 українських міст щодо дискусійності нового закону. Цифровізація й автоматизація процесів на будівельному ринку, які мали стати панацеєю від зловживань, відійшли на другий план і протистояння на цьому напрямку триватиме ще довго.
Суд тижня
Ситуацію стосовно судів, які мають вирішувати проблемні моменти і в медіа, і в містобудівництві, найкраще ілюструє епопея з Окружним адміністративним судом Києва. Про суддю Павла Вовка і його «плівки» майже забули в Україні, але дуже доброю виявилася пам’ять у американців. У Держдепі США повідомили:
«Державний департамент включив у список Вовка за вимагання хабарів в обмін на втручання в судові та інші публічні процеси».
Стосовно Вовка і його близьких американці включили закон Магнітського, і в Україні довелося згадати, що в липні 2020 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура оприлюднила інформацію про 11 осіб на чолі з Павлом Вовком, які діяли в рамках злочинної організації, що мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів і Вищою радою правосуддя. Тоді Вища рада правосуддя відмовилася відсторонити Вовка від здійснення судочинства, і через два з половиною роки мусили втрутитися американці.
Реакцією на рішення Держдепу був підпис Володимира Зеленського під відповідним документом і традиційний оптимізм президента України:
«Сьогодні я підписав ухвалений Верховною Радою закон про ліквідацію ОАСК – Окружного адміністративного суду Києва. Ця історія завершилась. А історія реформ триває».
Враховуючи те, що місцеперебування самого Вовка достеменно не відоме, а старі судді будуть функціонувати і в нових судах, можна чекати на продовження історії. Якщо, звичайно, Держдеп знову простимулює.
19.12.2022