Уже третій рік повітряні алярми ситуативно переривають навчальний процес, ускладнюють, крадуть час і додають тривожного присмаку студентському життю. Десять років, відколи виші Донецька та Луганська перебралися в інші міста та змушені були суттєво перекроїти процеси всередині інституцій. П’ять харківських закладів вищої освіти та університети Херсона серйозно постраждали від ворожих ракет і також тимчасово змінили прописку. Попри все – продовжують ділитися знаннями. Замість зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) – дещо полегшений і більш технологізований національний мультипредметний тест (МНТ). Війна викликала низку змін, але освітній процес продовжується. Пропонуємо ознайомитися, якими є ці зміни у цьогорічній вступній кампанії, що цікавого у ній проявилося і як виглядає її «груба» статистика.
Ким бачать себе в майбутньому українські випускники?
Особлива увага цьогорічних абітурієнтів (хоча тенденція не геть нова) була прикута до двох речей: людської душі та всього, що пов’язане з реальністю віртуальною – або, простіше кажучи, до психології та комп’ютерних наук. Опрацювавши дані Єдиної державної електронної бази з питань освіти, побачимо, що найбільше заяв цього року було подано для вступу на психологію – 48,7 тисячі заяв до 157 різних вишів: від 2,8 тисячі у Київський університет імені Михайла Драгоманова до 1 (однієї) заяви – у київський же Університет міжнародної освіти. Але ця найбільшість певним чином позірна, бо якщо зібрати разом охочих вивчати різні комп’ютерні науки, то їх буде 87,2 тисячі: власне комп’ютерні науки (31,5 тис. у 119 вишів), інженерія програмного забезпечення (21,5 тис. у 75 вишів), кібербезпека (17,4 тис. у 57 вишів), комп’ютерна інженерія (10,3 тис. у 65 вишів), інформаційні системи та технології (6,5 тис. у 59 вишів). Менеджмент за кількістю охочих його вивчати не надто відстав від психології – 47 тисяч заяв (208 вишів) – як і філологія з 31 її підспеціальністю (43,4 тис., 107 вишів). А замикає п'ятірку найпопулярніших спеціальностей маркетинг з 28,8 тис. заяв у 123 виші.
Десять найпопулярніших спеціальностей поточного року
Ці десять спеціальностей покривають половину всіх цьогорічних заяв.
Натомість десять найпопулярніших вишів (з усіх 365) охоплюють дещо менше третини заяв.
Десять найпопулярніших вишів 2024
Війна, зрозуміло, внесла серйозні правки в життя освітніх закладів усіх рівнів. Ті, які діяли раніше в окупованих областях, перемістилися подалі від лінії фронту і розпорошилися Україною. Але основним викликом стала еміграція сімей з дітьми-старшокласниками за кордон. Якщо у 2021 році в найбільші виші Львова Національний університет імені Івана Франка подали заяви 47 тисяч абітурієнтів, а до "Львівської політехніки" – 37 тисяч, тоді як до Київського національного університету імені Тараса Шевченка – 53 тисячі, а до Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» – 46 тисяч, то з 2022 року ці цифри різко впали майже в усіх університетах, хоча, як бачимо, у львівських вишах це падіння менш драстичне.
Це кількісні рейтинги, значною мірою визначені кількістю пропонованих спеціальностей і бюджетних місць.
Якісні ж рейтинги (у сприйнятті абітурієнтів) більше характеризує середній конкурсний бал заявників у певний виш.
Цікаво глянути, які ж з них викликають найбільший «апетит» в охочих здобути найрейтинговіші спеціальності і які виші з найрейтинговішими спеціальностями обирають найсильніші випускники.
Отож «Психологія». Найбільше заяв надійшло до таких закладів вищої освіти:
Найвищим середнім балом вступників на «Психологію» пишається УКУ, а другу позицію з 15 заявами (десята позиція знизу за популярністю) займає виш, повна назва якого звучить: «Відокремлений структурний підрозділ закладу вищої освіти "Відкритий міжнародний університет розвитку людини „Україна“ Миколаївський інститут розвитку людини"».
Звернімо увагу, що Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна присутній в обох лідерських десятках. Київський національний університет імені Тараса Шевченка займає 12-ту позицію за показником середнього балу своїх заявників на цю спеціальність, Львівський національний університет імені Івана Франка – 26-ту, інші – ще нижче.
Зазначимо, що в найрейтинговішій десятці з психології два виші з Одеси і два з Києва. А останній рядок і в одному, і в іншому переліку займає ТзОВ «Університет міжнародної освіти» з одним заявником на 125,8 бала.
Натомість за спеціальністю «Комп'ютерні науки» в найрейтинговішій десятці (за середнім балом заяв) уже чотири виші з найпопулярнішої десятки (за кількістю заяв): "Львівська політехніка", ЛНУ імені Івана Франка, КНУ імені Тараса Шевченка та ХНУ радіоелектроніки.
Львівські та київські виші займають тут по три позиції, харківські – дві.
А очолюють цей рейтинг знову УКУ та КШЕ.
Ці два виші є і в десятці найрейтинговіших за спеціальністю «Право»: на другій (УКУ) та п'ятій (КШЕ) позиціях. А очолює цей рейтинг з 14 високобальними заявами згадуваний вже Миколаївський інститут розвитку людини Відкритого міжнародний університет розвитку людини «Україна».
В цій найрейтинговішій десятці за спеціальністю «Право» – три виші з найпопулярнішої десятки: харківський Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Одеська юридична академія та Києво-Могилянська академія.
В регіональному аспекті в цій десятці по два виші з Києва, Одеси та Мелітополя (щоправда, лиш з 47 заявами).
Загалом середній по Україні бал усіх вступників (а точніше – їхніх заяв, оскільки вступники подавали різну кількість заяв на різні спеціальності і/чи у різні виші) – 151,4.
За даними Українського центру оцінювання якості освіти, цьогоріч у національному мультипредметному тесті взяли участь 265 275 вступників (із них 16 654 – за кордоном). По максимальних 200 балів за кожен з чотирьох предметів національного мультипредметного тесту отримали 7 випускників, за три – 58, за два – 353 і за один предмет – 2999 вступників. Не набрали мінімально необхідних балів хоча б з одного навчального предмета, з якого проводилося тестування, загалом 38 120 (14,37%) юнаків та юначок. Відзначмо, що НМТ-2024 відрізнявся від попереднього тим, що окрім двох основних предметів – української мови та математики – на вибір пропонувалося не одну, а дві додаткові дисципліни. У порівнянні з минулим роком, у 2024 році НМТ складало на 5 тисяч абітурієнтів більше, проте кількість тих, хто отримав один чи два максимальні результати, виявилася дещо меншою. Нагадаємо, що у мистецьких вишах враховувався бал творчого конкурсу, тому некоректно оцінювати їхній рейтинг нарівні з іншими вишами.
З урахуванням цього найбільш рейтинговими вишами, тобто з найвищими середніми конкурсними балами заявників на вступ до них, виявилися два недержавні виші: Український католицький університет та Київська школа економіки; на третій позиції – Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого.
А на четвертій – Мелітопольський інститут державного та муніципального управління «Класичного приватного університету», але до нього подали лиш 15 заяв (4 – на «Менеджмент» та 11 – на «Право».
Якщо ж не брати до уваги такі «нішові» (із кількістю заяв менше тисячі) виші, то список найрейтинговіших вишів виглядатиме так:
Виші з найвищим середнім балом вступників
Отже, в десятку найрейтинговіших входять три виші нової, генетично нерадянської генерації (згадувані УКУ та КШЕ, а також КМА), чотири «класичні» університети (одеський, київський, харківський та львівський), а також два юридичні й один технічний виш.
"Львівська політехніка" за показником середнього балу вступників займає 23-ту позицію, середній бал решти вступників до державних університетів Галичини – нижче середнього по Україні.
Нижче загальноукраїнського середнього і середній бал вступників до медичних вишів, найвище з них стоять харківський, дніпровський та полтавський; львівський, тернопільський та івано-франківський відповідно на 5-й, 7-й та 8-й позиціях. Як і в інших закладах вищої освіти, загальна кількість вступників знизилася: у Львівському національному державному медичному університеті – дещо більше, ніж в аналогічних вишах Тернополя та Івано-Франківська. Винятком стала спеціальність, яка за останні два роки подвоїла кількість студентів, – фізична терапія та реабілітація, і цю професію відтепер опановують не лише в медичних закладах, а й у педагогічних і технічних. Тут війна теж накреслила напрям…
Виші з найбільшою кількістю заявників
* * *
Найрейтинговіші виші: УКУ та КШЕ
І на завершення – рейтинг спеціальностей в самих цих найрейтинговіших вишах УКУ та КШЕ.
Можна зауважити, що в УКУ спостерігається гармонійна кореляція між популярністю та рейтинговістю спеціальностей (чого не видно в КШЕ), але засмучує, що богослов’я та історія, з яких УКУ колись «стартував», відзначилися недобором.
Хоча треба зазначати, що середній бал заяв на богослов’я в УКУ є найвищим з усіх 12 вишів, де можна отримати цю спеціальність (середній бал 147,1), – як і сама кількість заяв на цю спеціальність в УКУ є найвищою (19% зі всіх 310 заяв).
Так само і зі спеціальністю «Історія та археологія»: в УКУ найвищий середній бал заяв з усіх вишів, де її можна отримати.
Зрештою, середній бал заяв в УКУ найвищий в 11 з 13 спеціальностей, отримати які там пропонують, і тільки на двох спеціальностях УКУ має другу – теж дуже незлу – позицію за середнім балом заяв: це вже згадуване «Право» та «Соціальна робота» (де першу позицію посідає Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького).
А в самому УКУ найрейтинговішими заявники бачать спеціальності «Системний аналіз» та «Комп'ютерні науки».
«Комп'ютерні науки» є найрейтинговішою спеціальністю і в Київській школі економіки; по ній КШЕ тримає друге після УКУ місце серед всіх вишів, де її можна здобути.
Першу ж позицію КШЕ має за спеціальностями «Інженерія програмного забезпечення» та «Кібербезпека та захист інформації», другу, крім «Комп'ютерних наук», – за спеціальністю «Економіка», третю – за спеціальностями «Прикладна математика» та, як вже згадувалося, «Психологія».
На момент опрацювання всі наведені цифри є певною мірою відносними, якщо говорити про великі університети з тривалішою історією, оскільки заявники врешті оберуть той заклад, який вигідніший логістично чи просто більше до вподоби, але тенденції все ж є показовими.
02.09.2024