На неформальному саміті СНД в Петербурзі Путін продовжив антипольську кампанію: Польща знала про плани фюрера геноцидувати євреїв і готова була поставити йому за це пам'ятник.
Прокуратура Польщі, виходячи зі скандально відомих торішніх поправок до закону про ІНП, мала би відкрити кримінальну справу проти президента Росії Владіміра Путіна. Він публічно, на неформальному саміті СНД в Петербурзі, в присутності глав восьми держав і медіа звинуватив поляків у тому, що вони винуваті в німецькому геноциді євреїв, бо заохочували Гітлера до голокосту.
Фактично напередодні візиту в Ізраїль Путін апробував ідеї свого послання євреям, зацитувавши з відповідними коментарями рапорт посла Польщі в Німеччині Йозефа Ліпскі міністру закордонних справ Польщі Юзефу Беку від 20 вересня 1938 року:
"Він [Йозеф Ліпскі] вів бесіду з Гітлером, і ось що він пише про це, польський посол, своєму міністру закордонних справ: «надалі під час бесіди канцлер Німеччини», тобто Гітлер, «наполегливо підкреслював, що Польща є першорядним фактором, що захищає Європу від Росії». З інших висловлювань фюрера випливало, що його осяяла думка про вирішення єврейської проблеми шляхом міграції в колонії у згоді з Польщею, Угорщиною, а може бути, і Румунією. Гітлер пропонував вислати євреїв з європейських країн для початку в Африку! [проєкт єврейської держави на Мадагаскарі активно тоді обговорювався в європейській пресі, – Z] Але не просто вислати — відправити їх фактично на вимирання! Розуміємо, що малося на увазі під колоніями в 1938 році. На вимирання! Це перший крок до геноциду, до знищення єврейського народу і до того, що ми сьогодні називаємо голокостом!
Що ж відповів на це польський представник і що він написав у зв'язку з цим своєму міністру закордонних справ, мабуть, розраховуючи на взаєморозуміння і на схвалення? «Я, – тобто посол Польщі в Німеччині відповів, це він пише своєму міністру закордонних справ, – що коли це станеться, якщо це знайде своє рішення, ми поставимо йому (Гітлеру!)... прекрасний пам'ятник у Варшаві».
Це що таке взагалі?! Що це за люди?! Хто вони такі?!"
Попередньо на цьому імпровізованому, але добре підготовленому уроці з історії прозвучало звинувачення поляків у расизмі: цитуючи рапорт посла Франції у Варшаві своєму міністру закордонних справ про розмови з польськими колегами від 31 травня 1938 року, Путін підкреслив:
"Французький посол Леон Ноель так описує недвозначні слова, які, не соромлячись, висловлювали у ході зустрічі з ним тодішні польські керівники: «Якщо німець залишається противником, він тим не менш європеєць і людина порядку».
Польща скоро дізнається, що таке «європеєць і людина порядку»! 1 вересня 1939 року це все відчують на собі!
Далі: «Росіянин для поляків – варвар, азіат, руйнівний і розбещуючий елемент, з яким будь-який контакт небезпечний, будь-який компроміс смертельний». Можна сказати в якості коментаря, це типовий зразок расизму, презирство до «недолюдей», до «унтерменшам», в число яких записали росіян, білорусів, українців, потім в цьому числі опинилися і самі поляки!"
До пунктів звинувачення поляків Путін традиційно включив знесення пам'ятників радянським воїнам, а також – нетрадиційно –"пакт Пілсудський–Гітлер" з 1934 року, який, за не доведеною підозрою, мав секретний додаток.
Польща не була присутня на Мюнхенській конференції, але, аргументував російський президент, винувата:
1) в тому, що вона відбулася (Путін: "Ми, повторюю, з архіву підняли деякі документи. Хочу вас познайомити з деякими з них. У нас є такий документ: шифровка полпреда СРСР у Франції наркому закордонних справ СРСР Литвинову від 25 травня 1938 року про довірчу бесіду з прем'єр-міністром Франції Даладьє. Я просто прочитаю, цікавий документ. «Прем'єр-міністр Франції Едуард Даладьє останні дні присвятив з'ясуванню позиції Польщі». Мається на увазі стосовно мюнхенської угоди, в результаті якої Німеччині мали були відійти Судети – частина чехословацької території. «Зондаж в Польщі дав найнегативніший результат», – це говорить прем'єр-міністр Франції. «Не тільки не доводиться розраховувати на польську підтримку, але нема впевненості, що Польща не вдарить з тилу. Всупереч польським запевненням, Даладьє не вірить у лояльність поляків навіть при прямому нападі Німеччини на Францію. Він зажадав від поляків ясної і недвозначної відповіді, з ким вона в мирний і воєнний час. У цьому плані він поставив низку прямих питань польському послу у Франції Лукасевичу. Він запитав його, чи пропустять поляки радянські війська. Лукасевич відповів негативно. Даладьє запитав тоді, чи пропустять вони радянські аероплани. Лукасевич сказав, що поляки відкриють по них вогонь. Коли Лукасевич відповів негативно і на питання, чи прийде Польща на допомогу, якщо Франція після німецького нападу на Чехословаччину – а між Францією і Чехословаччиною був договір про взаємодопомогу, – якщо Німеччина оголосить війну Франції. Польський представник відповів, що ні. Даладьє сказав, що не бачить сенсу у франко-польському союзі і в жертвах, які в ім'я нього приносить Франція»")
2) в тому, що фактичним її представником там виступив Гітлер (Путін: "У Польщі, безумовно, здавали собі справу в тому, що без гітлерівської підтримки спроби захоплення частини території Чехословаччини приречені на провал. У цьому зв'язку хочу вам процитувати наступний дуже показовий документ – запис бесіди німецького посла у Варшаві п. Мольтке з Юзефом Беком про польсько-чеські відносини і позицію СРСР у цьому питанні від 1 жовтня 1938 року. Німецький посол у Польщі п. Мольтке доповідає своєму керівництву в Берлін. Бек... це міністр закордонних справ, нагадаю, Польщі... між іншим, висловив велику подяку за лояльне трактування польських інтересів на Мюнхенській конференції, а також за щирість відносин під час чеського конфлікту. «Уряд і громадськість Польщі повністю віддають належне позиції фюрера і рейхсканцлера». Тобто він з вдячністю відгукується про дії Гітлера на конференції в Мюнхені! Варто згадати, що польські представники не були запрошені на Мюнхенську конференцію і представляв їхні інтереси, по суті кажучи, Гітлер»")
3) в тому, що взяла участь у поділі Чехословаччини (Путін: "Що ж зробила польська влада, коли Німеччина почала претендувати на частину чехословацької території? Вони висунули вимоги одночасно, так само, як Німеччина, на свою частку «здобичі» при розділі чехословацької території і зажадали, щоб їм теж була передана певна частина Чехословаччини. Більш того, були готові застосувати і силу! Сформували цілу спеціалізовану військову групу під назвою «Сілезія», до складу якої увійшли три піхотні дивізії, кавалерійська бригада і інші частини! Є і конкретний документ з архіву – зі звіту командування окремою оперативною групою «Сілезія» п. Бортновського про підготовку наступальної операції, захоплення Цешинської області та навчання військ. Польська влада готувала і засилала бойовиків на чехословацьку територію для здійснення диверсій і терактів, вела активну підготовку до розділу та окупації Чехословаччини. Наступний документ – запис бесіди посла Німеччини в Польщі п. Мольтке з міністром закордонних справ Польщі п. Беком. У цьому документі міністр закордонних справ Польщі п. Бек висловив надію... Далі цитата: «В областях, на які претендує Польща, – він прямо про це говорить, – не виникне протиріч з німецькими інтересами». Тобто відбувається поділ чехословацької території!")
4) в тому, що заохочувала Угорщину приєднатися до окупації Чехословаччини (Путін: "Польща втягувала Угорщину в розділ Чехословаччини, тобто усвідомлено прагнула пов'язати в порушення міжнародного права інші держави").
"Урок" Путіна був його відповіддю на вересневу резолюцію Європарламенту, в якій у розв'язуванні Другої світової війни поряд з німецьким нацизмом звинувачується радянський комунізм. Як ми вже повідомляли, на щорічній пресконференції Путін повідомив, що готує до 75-річчя історичну статтю на цю тему і доручив історикам забезпечити його відповідними матеріалами і документами.
Історики, очевидно, по-совдепівськи схалтурили, жодних нових документів Путін не оприлюднив – практично всі документальні цитати були з однієї радянської книжки 1981 року видання «Документы и материалы кануна Второй мировой войны 1937-1939 гг. в 2-х томах. Москва. Политиздат».
Однак присутні відзначили пристрастність, з якою Путін проводив "урок", і відчуття, що історичний бій тільки починається.
