Софія Андрухович за «Амадоку» отримає Міжнародну премію імені Германа Гессе

Софія Андрухович та її перекладачі на німецьку мову Александр Кратохвіль і Марія Вайсенбьок отримають Міжнародну премію імені Германа Гессе 2024, оголосило правління Фонду імені Германа Гессе у м. Кальв, Німеччина. Вручення нагороди відбудеться 2 липня 2024 року в день народження Германа Гессе в Кальві.

 

 

Премія є однією з найпрестижніших німецьких літературних відзнак. Нагороду присуджують «за літературне досягнення міжнародного рівня разом із його перекладом»: премією імені Германа Гессе вшановують що два роки літературний твір, вартий широкого визнання, який, на думку журі, все ще не здобув належної уваги.

 

Журі (проф. Марія Іваницька, Катерина Міщенко, др. Йорґ Плат, проф. Шамма Шагадат та Ульріке Альмут Сандіґ) одностайно ухвалило рішення присудити Міжнародну премію імені Германа Гессе авторці Софії Андрухович та її перекладачам Александру Кратохвілю та Марії Вайсенбьок за німецьке видання „Амадоки“, що в Німеччині опублікована трилогією „Amadoka-Epos“ («Епос про Амадоку») – „Die Geschichte von Romana“ («Історія Романи») та „Die Geschichte von Uljana“ («Історія Уляни»); третя частина „Die Geschichte der Sofia“ («Історія Софії») вийде у жовтні 2024 року: Софії Андрухович вдалося «створити широку панораму України 20-го століття у формально різноманітний і вражаючий спосіб». Обидві книги свідчать про мовну потугу, винахідливість та амбітність 42-річної авторки.

 

 

У зворотній хронології, крізь призму трьох поколінь жінок – Романи, Уляни та Софії – ми простежуємо травматичні етапи історії, які сформували колективну пам'ять українців: війна на сході України, Голокост та сталінізм.

 

«Епос про Амадоку» подає у формально різноманітний і промовисто складний спосіб широку панораму України 20-го століття. Архівістка Романа стає єдиною обізнаною оповідачкою у першій частині роману, а потім перебирає на себе роль доволі помітної нараторки всієї епопеї. Вона розповідає Богдану, котрий втратив пам'ять на війні і в якому, як їй здається, вона знову знайшла свого чоловіка, його історію та історію його родини. При цьому відбувається своєрідне присвоєння, що дає підстави розуміти спогади як змінний і змінюваний, проєктивний наратив. У другій частині Романа використовує фотографії, щоб змусити прадіда Богдана, його доньку Уляну та її велике кохання, єврейського хлопчика Пінкаса, розповісти про їхнє життя під час німецької окупації. Така змодельована нарація запрошує читачів до критичного осмислення того, про що розповідається, спонукає піддавати сумніву правдивість оповіді.

 

Цим романом Софія Андрухович вписує себе у важливий дискурс пам'яті і водночас піднімає питання, які розглядаються не лише в українській літературі: Як говорити про провину? Чи мусимо ми пам'ятати про все – чи ми щасливіші, коли забуваємо? Які версії минулого створюємо, щоб вижити?

 

«Амадока» – другий роман Софії Андрухович, перекладений німецькою, після «Фелікс Австрія» (2014), в німецькому перекладі – „Papierjunge“ («Паперовий хлопчик»),  дія якого розгортається в Галичині. Обидві книги свідчать про мовну потугу, винахідливість та амбіції 42-річної авторки. Її оповідь вкорінена в центральноєвропейську наративну традицію, яку ми знаємо переважно завдяки письменникам-чоловікам, як-от чеху Мілану Кундері або словенцю Драґо Янчару.

 

Тандему перекладачів – Александру Кратохвілю та Марії Вайсенбьок – вдалося майстерно відтворити німецькою багаті мовні регістри «Амадоки». Вони передали історичні голоси й тональності 100-річної давнини, а також різноманітні розповідні конструкції, невимушені чи ненадійні, прості чи витончені, сковані історичними жахіттями чи натхнені пошуками власного щастя. І Кратохвіль, і Вайсенбьок вже багато років є знаними посередниками між українською літературою та німецькомовними читачами.

 

Міжнародну премію імені Германа Гессе заснували 1990 року, в нинішньому форматі (автор і перекладач) її вручають з 2014 року:

2022: Хакан Гюндай (Туреччина) та Сабіна Адатепе

2020: Чімаманда Нгозі Адічі  (США/Нігерія) та Джудіт Швааб

2018: Йоанна Батор (Польща) та Естер Кінскі

2016: Луїс Руффато (Бразилія) та Міхаель Кеглер

2014: Ніколсон Бейкер (США) та Ейке Шенфельд

 

 

13.05.2024