За несприятливого збігу обставин і шмарклі можуть стати причиною летального результату. Проте в цьому світі є речі, набагато неприємніші навіть за виділення з носа.
Неепідемія тижня
Атипову пневмонію українці пережили років 15 тому, тоді суспільство ще не цілком занурилося в постіндустріальну інформаційну еру, але ґвалту було достатньо. Десять років тому ми пережили пташиний грип – і чинна тоді прем’єр-міністр Юлія Тимошенко ледь не власноручно зав’язувала бантиком на потенційних хворих ватно-марлеві пов’язки, а теперішній Президент Петро Порошенко за якісь геть непристойні гроші купив у спритних негоціантів чи то панацею, чи плацебо.
Тепер на Україну напав кір. Через ускладнення хвороби вже померли дві дорослих людини та чотири дитини. В. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун заспокоює посполитих, що епідемії наразі нема, а лише спалах недуги, тому робіть заштрики у вигляді щеплення – і всім буде щастя.
Коли високопоставлені чиновники говорять щось оптимістичне, прості смертні за традицією напружуються і починають писати тестаменти. Підлили олії деякі місцеві адміністрації, які заборонили відвідувати школи і дитсадки дітям без щеплення, що не дуже корелюється з гарантованим правом на освіту.
Для розширення світогляду варто знати, що спалахи кору, як і інших вірусів, відбуваються циклічно, кожних 5-6 років. Минулий спалах в Україні відбувся 2012 року (12 746 хворих), а до того – 2006-го (42 724 хворих ) та 2001-го (16 970 хворих), торік ця хвороба псувала здоров’я 4782 українцям.
Росіяни тижня
Степан Андрійович Бандера, звичайно, мав рацію, коли казав, що «з москалями нема спільної мови», але сусіди в України надто своєрідні і свої інтереси пхають за будь-якої ситуації.
Президент РФ очікував від власної ініціативи віддати українське озброєння (зокрема військові кораблі) із анексованого Криму «на континент» ефекту шахової «вилки» – Путін розумів, що прийняти таку подачку Київ і не подумає, а отже, на міжнародній арені Україну можна виставити в світлі держави, яка не вміє домовлятися.
По-друге, царські жести, популярні в Росії з часів Івана Калити, і продемонструвати широту російської душі напередодні виборів зайвим не буде.
Друга історія «з-за порєбріка» вигулькнула аж в Сирії, де росіяни пильнують свої геополітичні інтереси, періодично запаковуючи «вантаж 200» і відправляючи його на історичну батьківщину.
Авіабазу Хмеймім обстріляли невідомі (офіційна версія), в результаті чого двоє військовослужбовців з підрозділу «іх там нєт» припинили своє існування.
У Генштабі РФ інформацію з трупами і знищеними російськими літаками перше спростовували, потім вигадували пояснення, що все було не так, і врешті виписали собі черговий діагноз – виявляється, в сирійському атентаті є український слід, бо вибухівка, що спрацювала на Близькому Сході, була виготовлена десь в Шостці.
Україна вже постачала ракетні двигуни в Північну Корею і стрілецьку зброю в Африку, тепер ми і в Сирії росіян страшимо.
Гривня тижня
Падіння національної валюти напередодні Нового року фінансисти пояснювали тим, що громадяни масово закуповуються шампанським та інгредієнтами до салату олів’є. Коли гривня трохи оклигала в перший банківський день, всі ненадовго втішилися. Чергове падіння пояснювали різдвяними закупами, потім закупами на старий Новий рік. Навіть людина, далека до економічних тонкощів, взнала за той час про існування терміну «волатильність» і про те, що 29 гривень за долар є психічним порогом, після чого почнеться невідомо що.
Врешті ситуацію пояснив заступник голови Національного банку Олег Чурій.
«Дію тимчасових факторів на початку року може бути нівельовано протягом решти року завдяки сприятливому впливу фундаментальних факторів, у тому числі зовнішньої цінової кон'юнктури для товарів вітчизняного експорту, як це було в 2017 році… Сезонні фактори є ключовою причиною посилення коливань курсу гривні на міжбанківському валютному ринку й з початку січня цього року. Сезонний спад ділової активності, переважно в аграрному секторі, спричиняє скорочення надходжень валютного виторгу від експорту продовольчих товарів, у той час як на ринку є підвищений попит на валюту з боку імпортерів», – розтлумачив панікерам банкір, і всі відразу заспокоїлися. Особливо спокійними стали торговці валютою, які знову з’явилися на українських вулицях і площах.
Дипломатія тижня
«Вітаю пана міністра Я. Чапутовича з призначенням на посаду керівника МЗС Польщі. Сподіваюся на плідну співпрацю для зміцнення стратегічного партнерства між Україною та Польщeю. Дружба між нашими країнами і народами є величезною спільною цінністю, ми приречені на успіх!» – видав аванс своєму новопризначеному колезі вітчизняний шеф Міністерства закордонних справ Павло Клімкін.
Вже через два дні обидва міністри плідно поспілкувалися за допомогою телефону і говорили про співпрацю у зв'язку з непостійним членством Польщі у Раді безпеки ООН та двосторонніх відносин, включаючи польсько-українські історичні питання.
Паралельно Клімкіну довелося тлумачити регулярні вербальні вибрики польських високопосадовців про сотні тисяч «біженців» з України. Міністр оприлюднив інформацію про те, що статус біженця в Польщі отримали аж 88 громадян України, а плутати з біженцями трудових мігрантів можуть тільки зацофані оферми. Поляків зрозуміти можна, і говорять вони про біженців для «старих» європейських держав, які хочуть притулити на берегах Вісли справжніх втікачів з Сирії чи Лівії.
Розповідаючи про натовпи українських біженців, поляки убезпечать себе від мало контрольованих представників мусульманського світу, адже Річ Посполита вже прихистила сотні тисяч нещасних українців. В Брюсселі в це можуть повірити.