Проблеми з планками

Майже одночасно у Києві «підняли планку», а у Москві «планка впала». І очевидно, що ці процеси незворотні та матимуть продовження

Заявка тижня

Росіяни самозадовольнилися підписанням «договорів» про приєднання окупованих наших територій до РФ та макаброю на Красній площі, яка увінчала сучасний етап деградації 140 мільйонів організмів. В Україні вирішили «нам своє робить» (навіть від Тичини іноді буває користь), і президент Зеленський оголосив про подачу Україною заявки на пришвидшений вступ до Північноатлантичного альянсу.

Про наші сучасні та майбутні стосунки з НАТО багато говорили і в Україні (лейтмотив – давно то треба було зробити), і за кордоном (концентровано про це висловився генсек Альянсу Столтенберґ, який запевнив, що «двері відчинені», але рішення про вступ нового учасника до очолюваної ним організації мають ухвалити консенсусом усі 30 держав НАТО).

Менше звернули увагу на фразу Зеленського «очевидно, що з цим російським президентом домовитися неможливо. Він не знає, що таке гідність та чесність. Тому ми готові до діалогу з Росією, але з іншим президентом». Озвучене президентом у відеозверненні отримало розвиток в інсайдерській інформації, згідно з якою в оточенні українського лідера сформувалося переконання, що Путін тепер – збірний образ російської влади та й РФ взагалі.

Крім того, поки ЗСУ продовжують доводити, що вони – найсильніша армія Європи, в команді Зеленського розвивається ідея про можливість отримати міжнародні гарантії безпеки на кшталт тих, які вже отримали країни-аспіранти Альянсу Швеція і Фінляндія.

Конспіративне тижня

Неанонсовані візити високопоставлених чиновників в Україну стають традицією. На початку вересня до Києва майже інкогніто прибув держсекретар США Блінкен, в кінці місяця так само навідалися міністри оборони Великої Британії та Німеччини. Офіційна інформація стосовно результатів цих відвідин, як і пасує в таких випадках, украй скупа. Бен Воллес повідомив у Twitter: «Радий був побувати в гостях у мого доброго друга Олексія Резнікова в Києві цього тижня, щоб обговорити подальшу військову допомогу Україні. Наша підтримка їхньої (української, – авт.) боротьби з російською агресією зростає і продовжуватиметься до 2023 року та далі!»

Про візит німецької міністерки до Одеси було більше інформації – стало відомо, що Крістін Лямбрехт мусила двічі ховатися у сховище, поки перебувала у тому місті, а потім розповіла, як була вражена, коли почула сигнал тривоги вже під час сну і потім тішилася, що з міркувань безпеки здала свій телефон перед поїздкою, щоб її місцезнаходження не могли встановити. З офіціозу варто згадати сентенцію Лямбрехт стосовно вступу України в НАТО, яка почалася фразою «Україна вільна обирати альянс, у якому їй комфортно», але питання вирішуватимуть всі 30 країн-членів, а «Німеччина не робитиме жодних кроків сама». Тобто Лямбрехт повторила тезу Столтенберґа, і в майбутньому такі повтори ми почуємо ще не раз.

Гроші тижня

П’ятниця, 30 вересня, стала найбільш інформативно насиченим днем останніх місяців. В цей день стало відомо, що Конгрес США остаточно ухвалив законопроєкт про виділення коштів на тимчасове фінансування державних видатків, яким передбачено виділення додаткових 12,3 млрд доларів на допомогу Україні.

Проте і до останньої п’ятниці вечора і по тому інформація з-за океану була максимально оптимістичною для нас. 28 вересня стало відомо, що Білий дім оголосив про новий пакет зброї для України на загальну вартість 1,1 млрд доларів. У пакет увійдуть 18 систем HIMARS, бронетехніка, радари та системи боротьби з безпілотниками і 12 новітніх антидронових систем Titan.

У неділю, 2 жовтня, агентство Bloomberg із посиланням на власні поінформовані джерела повідомило: «США хочуть підтримувати українські фінанси допомогою в $1,5 мільярда щомісяця протягом війни із Росією та схиляють своїх європейських союзників до того, аби вони зобов’язалися виділяти подібні суми». 

Матеріалізація всіх цих мільярдів і озброєння на наших теренах виведуть росіян на новий етап істерики. Можливо, що на Красній площі ще якийсь концерт проведуть.

Наміри тижня

«Звертаюся до народних депутатів України: на наступному засіданні Верховної Ради України розглядатиметься проєкт закону щодо націоналізації всіх російських активів, який має значно спростити цю процедуру. Прошу підтримати цей законопроєкт без зволікань», – анонсував у відеозверненні, де було озвучено інформацію про початок шляху до НАТО, ще одну ініціативу Володимир Зеленський.

Крім того, президент повідомив: «Рада національної безпеки і оборони України ухвалила рішення про застосування санкцій до значущих фізичних та юридичних осіб Росії, які не знайшли в собі мужності виступити на захист людяності та міжнародного права або які так чи інакше залучені до агресивних кроків проти України й спільноти демократичних народів».

Рішення верховного головнокомандувача Верховна Рада безумовно підтримає, проте псує загальну картину боротьби з росіянами на фінансовому фронті остання інформація про львівський готель «Дністер». Майно цього об’єкта, який належить росіянам, нещодавно було арештоване, а на минулому тижні стало відомо, що Львівський апеляційний суд скасував ухвалу слідчого судді про арешт майна готелю «Дністер» на підставі відсутності доказів щодо будь-якої належності чи зв’язків об’єкта з російськими громадянами чи компаніями, пов’язаними з РФ, та «необ’єктивність слідства».

З анонсованою Зеленським «націоналізацією» заповідаються подібні клопоти – бо війна війною, а вітчизняні суди традиційно «найгуманніші в світі».