Василь МАХНО

Горлають по оборах когути. Надходить час – ніщо не відмотаєш. Отець мовчить. Прохання зависає. І вкопують в каміння три хрести. Напишуть нам про все євангелісти
19.04.25 | | Дискурси
Висаджується в чорну персть нарцис. Поки що одинокий, наче пес. Бузок брунькує, переживши стрес, бо грім у бубон опівночі бухав.
05.04.25 | | Дискурси
З кожним роком все важче                      підніматися дерев’яними сходами за Одіссеєм на той корабель, що долатиме бурхливе море поміж Сциллою й Харибдою. 
29.03.25 | | Дискурси
– все тримається на волоску ми і наша земля  
15.03.25 | | Дискурси
А він на віслюкові, як Месія, і пальми тут тремтять і даленіють. Попереду – бо перевізник фруктів – півдня дороги: ананас й кокосом щоденна кава і щоденний космос 
01.03.25 | | Дискурси
Ханукальний сріберний підсвічник і молочні ріки з кисілем, і вкраїнські ледь пологі схили, і колядка та Не плач, Рахиле, й поспіша Пречиста в Вифлеєм.
15.02.25 | | Дискурси
Над океаном біла хмара кришиться. Глухий Бетговен, сніг, білки, письмо - усе на місці, наче оркестранти. Усе, що можна нам переписати - без нас не перепишеться само.
08.02.25 | | Дискурси
Акорди, такти, частоти вислизають, як вода крізь пальці, залишаючи нам лише відчуття плину. Музиці підвладно усе, окрім статичності.
01.02.25 | | Дискурси
Тигром Борхес побуде недовго, переродиться в бібліотекаря, щоби там, у коридорах Всесвітньої бібліотеки, в межах галактики, розкладати книжки...
25.01.25 | | Дискурси
Чи не забагато вузлових змін? Що ж то за зміни, від яких тільки гіршає? Чи філософія й література не встигають переварити їхню швидкість, щоби витлумачити хоч якусь логіку?
11.01.25 | | Дискурси