Із тиші, звісно, зродиться нам тиш,
так як гора народить сіру миш,
так як слова, якім нам вчити й знати
так довго йти, щоб увійти в цей сад,
який нам виклав хтось чи написав
Прощальний джміль шукав якогось ґудза.
А я гойдався на листкові вірша,
а я вивчав метеоритні стежі,
а я за водомірками простежив
та знав про все на світі, навіть більше.
На запрошення на фестиваль у Сиґіті Мармароському, я вилетів до Бухареста. За моєї участі фестиваль набув статусу міжнародного і додаткового фінансування з міського бюджету...
Його твори плоттю своєю з щоденних турбот простих людей. Ця простота і є, власне, для нього показником життя, в якій вгадуються усі моделі людської поведінки та різноманітні психотипи
Коли око втомлюється від океанічного безмежжя – волію дивитися на річки. Океан продавлює простір, а течія річки тягне на собі той простір в певному напрямку.
