Василь МАХНО

бо  поки  тартари  чекають і  перед  ними  ріка,  очі  мої   читають        яка  це  година   тяжка
21.06.25 | | Дискурси
У кожного із нас є улюблені місця. Вони живуть у нашій пам’яті й підсвідомості та почасти зринають: то примітною деталлю, то запахом, то кольором...
14.06.25 | | Дискурси
А ріка пливе – вона нестримна вигнута, як на будинку ринва. Риба спить, а зверху моросить. Змотуй вудки й поплавки з гачками.
07.06.25 | | Дискурси
Фрагмент з майбутнього роману «Ангел і осел з віршами про вогонь і воду», що готується до друку.
31.05.25 | | Дискурси
Просвітлення й надії на припинення зливи не було. І подумалося, що час писання роману – наче затяжний дощ, бо ніколи не знаєш, коли він почнеться і коли закінчиться...
17.05.25 | | Дискурси
Буяє світ в траві й над лабрадором. Дзелений як в дитинстві, дзелен-дзвін: то прозвучить тобі джмелиним хором, то проросте кульбабкою в строфі
03.05.25 | | Дискурси
Горлають по оборах когути. Надходить час – ніщо не відмотаєш. Отець мовчить. Прохання зависає. І вкопують в каміння три хрести. Напишуть нам про все євангелісти
19.04.25 | | Дискурси
Висаджується в чорну персть нарцис. Поки що одинокий, наче пес. Бузок брунькує, переживши стрес, бо грім у бубон опівночі бухав.
05.04.25 | | Дискурси
З кожним роком все важче                      підніматися дерев’яними сходами за Одіссеєм на той корабель, що долатиме бурхливе море поміж Сциллою й Харибдою. 
29.03.25 | | Дискурси
– все тримається на волоску ми і наша земля  
15.03.25 | | Дискурси