Може тому, що парфуми перебивають запах яблук і винограду? Чи тому, що твоя батьківщина і дім завжди з тобою, у твоїй мові? Ти ж не пес, щоби брати слід за запахами – тобі потрібні слова
Так буття спілкується з війною,
з кожним днем військового покрою,
страхом смерті, відчаю й жалю
безпорадні і слова, і вірші:
тільки це гудіння дзвонів тиші
Тарнавський був своєрідним Дон Кіхотом української поезії. Він до кінця обстоював свою естетичну програму, не зраджуючи їй. Можливо, тому був самотній і непоступливий
Із тиші, звісно, зродиться нам тиш,
так як гора народить сіру миш,
так як слова, якім нам вчити й знати
так довго йти, щоб увійти в цей сад,
який нам виклав хтось чи написав
Прощальний джміль шукав якогось ґудза.
А я гойдався на листкові вірша,
а я вивчав метеоритні стежі,
а я за водомірками простежив
та знав про все на світі, навіть більше.
На запрошення на фестиваль у Сиґіті Мармароському, я вилетів до Бухареста. За моєї участі фестиваль набув статусу міжнародного і додаткового фінансування з міського бюджету...
Його твори плоттю своєю з щоденних турбот простих людей. Ця простота і є, власне, для нього показником життя, в якій вгадуються усі моделі людської поведінки та різноманітні психотипи
