Повітря, просякнувши гіркуватим запахом, накривало найближчі до тютюнового поля вулички, і за кілька днів замість Помайбіг чи Славайсу люди казатимуть одне одному: «Кікюн цвите»
Чому питома вага абсурдності переважає саме тепер і зараз, чому навала інформації витискає з нас останнє бажання опору цьому нестримному й дивному потокові подій?
